Постанова № 58506378, 13.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2016 року 11:35Справа № 808/866/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Стрельнікової Н.В.

за участю секретаря Батигіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1,

до: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області,

про: скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі - відповідач, Інспекція), у якому позивачка просила суд скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 19.02.2016 №000019, передбачених п. 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем було проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема виходячи з підстав її проведення (планова перевірка) в зв'язку з чим всі дії при її проведенні, наказ на проведення перевірки, складені за її наслідками акти та постанови про накладення стягнень є протиправними, а тому підлягають скасуванню. Крім того, інформація про порушення, крім самих актів не підтверджена жодним доказом. При цьому у позові позивачем жодним чином не зазначається, з якими саме порушеннями вимог законодавства була проведена перевірка. Також у позові позивач зазначив, що перевіркою було встановлено порушення вимог Постанови КМ України від 11.09.2013 №515, а саме: не нанесено національний знак відповідності та ненадання на момент перевірки накладної на постачальника даної продукції. При цьому позивач зазначає, що відповідна накладна була надана відповідачу, але до уваги не прийнята.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовну заяву, просить суд скасувати спірне рішення, оскільки нею була надана відповідачу відповідна податкова накладна.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Натомість до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти адміністративного позову (а.с. 41-42) у яких відповідач зазначив наступне. Спеціалістами відповідача 11.02.2016 було проведено планову перевірку характеристик продукції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відповідно складено акт перевірки характеристик продукції за №000073 від 11.02.2016. В ході проведення перевірки було виявлено порушення, введено в обіг продукцію, а саме: дитячу іграшку - арт. №2025, на якій не нанесено Національний знак відповідності, внаслідок чого було порушено вимоги Постанови КМ України №515 від 11.07.2013 «Про затвердження технічного регламенту безпечності іграшок». У зв'язку з чим до позивачки, яка визнала відсутність Національного знаку відповідності, органом ринкового нагляду було застосовано заходи, передбачені п.2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль не харчової продукції», а саме: постановою №000019 від 19.02.2016 накладені штрафні санкції у розмірі 8500 грн.

За згодою позивача справа розглянута судом за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Встановлено, що 11 лютого 2016 року спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області проведено планову перевірку характеристик продукції Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме: ігри та іграшки для дітей.

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 11 лютого 2016 року №000073, яким встановлено порушення вимог регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМ України від 11.07.2013 року №515, що виразилося у відсутності нанесеного Національного знаку відповідності на продукції.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 19.02.2016 року №000037, якими відповідачу тимчасово заборонено надання продукції зазначеної в акті на ринок, до приведення її у відповідність встановленим вимогам

19 лютого 2016 року Інспекцією прийнято постанову №000019, якою за порушення п.2 ч. 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515 «Про затвердження Технічного регламенту безпечності іграшок», накладено на відповідача штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивачка звернулась до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII від 12.05.1991, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 (далі - Положення), державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Пункт 4 Положення визначає, що Держспоживінспекція України уповноважена здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; у межах своєї компетенції - державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Згідно з п.п."а" п.1 ч.2 ст.24 Закону України від 2 грудня 2010 року №2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон України №2735-VI), під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених п.1 і п.п. "а" п.2 ч.1 цієї статті, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Національний знак відповідності згідно з абз.3 ст.1 Закону №2735-VI є знаком, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються. Він на підставі п.1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1599 від 29.11.2001 (далі - Правила), засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї та наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом (п.4 Правил).

Пунктом 5 Правил визначено, що національний знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Обов'язок нанесення в установленому порядку національного знаку відповідності на іграшки передбачений п.44 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №515 від 11.07.2013 (далі - Технічний регламент №515). При цьому, відповідно до п.52 цього регламенту національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.

З викладених норм вбачається, що дитячі іграшки, які реалізуються на території України, незалежно від їх походження мають відповідати вимогам технічних регламентів та містити національний знак відповідності, що наноситься виробником або його уповноваженим представником, а також інформацію про найменування та адресу виробника.

Обов'язок розповсюджувача перед наданням іграшки на ринку перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, а також необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9, 10 і 18 цього Технічного регламенту, встановлений п.25 Технічного регламенту № 515.

Суд встановив, що відповідач не є виробником продукції, щодо якої перевіркою встановлено відсутність знаку національної відповідності, проте щодо посилання позивача на надану накладну №РН-0000199 від 12.01.2016 (а.с.17), яка на думку позивача свідчить про місцезнаходження суб'єкта господарювання, який поставив відповідну продукцію, суд не бере до уваги оскільки в ході дослідження вказаної накладної встановлено відсутність будь яких даних за допомогою яких можливо ідентифікувати поставщика товару (код ЄДРПОУ, адреса).

Абз.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2736-VI (далі - Закон №2736-VI) встановлено, що виробник - це фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію, уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України).

При цьому, п.2 ч.2 ст.44 Закону №2736-VI передбачено у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, застосування штрафних санкцій у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що за введення в обіг продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, відповідальність несуть і їх розповсюджувачі.

Частино 7 ст.8 Закону №2735-VI визначено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію

Враховуючи, що відповідач не надав ані відповідачу ані суду документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію, а надана позивачем видаткова накладна №РН-0000175 від 11.01.2016р. не містить відповідних даних, суд дійшов висновку, що позивачка є особою, яка ввела в обіг таку продукцію згідно з вимогами ч.7 ст.8 Закону №2735-VI, а отже до неї правомірно застосований штрафні санкції за введення в обіг продукції, яка не містить національного знаку відповідності.

Пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України №2735-VI встановлено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.5 ст.44 Закону №2735-VI рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судом встановлено наявність порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на підставі оскаржуваної постанови, а також виходячи, що розмір штрафу визначений у межах встановлених законом санкцій, суд приходить до висновку, що постанова від 19.02.2016 №000019 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже у суду відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова