Рішення № 5850614, 06.05.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.09р.Справа № 25/34-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асти", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрополимермаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7113,01 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Марков О.М. - протокол. №1 від 25.06.92р. Бабак В.І. - дов. № б/н від 03.04.09р.

від відповідача: Павлова В.В. - дов. №16/03/09-01 від 16.03.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього за договором № 05/10 від 2005 року заборгованості за виконані роботи у розмірі 2421,60 грн., інфляційні витрати та 3% річних у розмірі 1525,88 грн., пені у розмірі 565,53 грн., витрати на юридичні послуги у розмірі 2600,00 грн.

16.04.2009р. позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача за договором № 05/10 від 2005 року заборгованості за виконані роботи у розмірі 3960,64 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 211,83 грн., пеню у розмірі 565,53 грн., витрати на юридичні послуги у розмірі 2000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобовязань по договору № 05/10 від 2005 року щодо оплати виконаних робот та ст.ст. 549-552, 610, 612, 625, 837, 853, 857, 879, 886 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позов предявлено іншою особою ніж укладено договір № 05/10 від 2005 року; акт прийому-передачі виконаних робот не оформлено належним чином, тому строк виконання відповідачем свого зобовязання не настав; оскільки не було порушення зобовязання зі сторони то відсутні і підстави для нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних; умовами договору не визначено розміру пені, яка стягується внаслідок невиконання зобовязання, а розрахунок пені здійснено без дотримання строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2005р. між ВАТ „Дніпрополімермаш” (замовник) та ТОВ НПФ „Асти” (підрядник) був укладений договір № 05/10 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1.,Ж якого підрядник зобовязався в порядку та на умовах визначених договором, на свій ризик з використанням своїх матеріалів та інструментів виконати, а замовник в порядку та на умовах встановлених договором прийняти та оплатити роботу з футерівки закалочних печей Ц 60 „А”, Ц 105 „А” ВАТ „Дніпрополімермаш” у відповідності до проектно-кошторисної документації.

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію від 25.06.1998р., довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 02.04.2009р., витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.04.2009р. повним найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю „Асти” (код 19090916), а Товариство з обмеженою відповідальністю НПФ „Асти” (код 19090913) не міститься ні в ЄДРПОУ, ні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже, зазначений договір було укладено саме Товариством з обмеженою відповідальністю „Асти” (код 19090916), яке є позивачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ст.. 5 договору відповідач здійснив на користь позивача 100% передоплату вартості матеріалів по договору у сумі 33260,00грн. та 50% вартості робот по договору у сумі 2421,60грн.

03.04.2006р. між сторонами було підписано акт здачі-приймання виконаних робот по договору, згідно з яким за виконані роботи підлягає перерахуванню позивачеві 2421,60грн.

Згідно з п. 5.4. договору, остаточний розрахунок здійснюється замовником не пізніше 15 банківських днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робот, тобто до 25.04.2006р.

Однак відповідачем свої зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт у сумі 2421,60грн. згідно з актом від 03.04.2006р. виконані не були (доказів не надано).

Отже має місце факт невиконання відповідачем своїх грошових зобовязань, встановлених договором № 05/10 від 06.12.2006р.

В силу ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем були нараховані інфляційні втрати на суму заборгованості 2421,60грн. за період з травня 2006р. по березень 2009р. включно, згідно з яким сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції становить 3960,64грн., а також 3% за період з 01.05.2006р. по 31.03.2009р., розмір яких становить 211,83грн.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 3960,64грн. та 3% річних у сумі 211,83грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а відповідні заперечення відповідача безпідставними. При цьому, суд також враховує, що між сторонами відсутні інші договірні відносини (доказів не надано), а з акту приймання-передачі виконаних робот від 03.04.2006р. вбачається прийняття замовником саме тих робіт, що були передбачені договором та вартість цих робіт, отже згаданий акт є належним доказом виконання позивачем своїх зобовязань за договором.

Разом з цим, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у стягнені пені, яка була нарахована згідно з п. 8.1. договору у сумі 565,33грн., оскільки розрахунок пені здійснено позивачем за період з 25.02.2008р. по 25.02.2009р., тобто без врахуванням строку застосування штрафних санкцій, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України та скороченого строку позовної давності на стягнення неустойки встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України.

З підстав наведеного судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн. слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Що стосується стягнення з відповідача 2000,00грн., сплачених позивачем за надання юридичної допомоги повязаної з предявленням позову, то оскільки позивачем не надано доказів надання таких послуг адвокатом, зазначені витрати не відносяться до судових витрат згідно з ст.. 44 ГПК України, а відтак і не підлягають стягненню з відповідача в силу ст.. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпрополимермаш" (м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 147, п/р 26008132195071 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 00218615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асти" (м. Дніпропетровськ, пр-т. Героїв, 19/22, п/р 26000109431001 к КБ „Приватбанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 19090916) основний борг з урахуванням індексу інфляції у сумі 3960,64грн., 3% у сумі 211,83грн., витрати по сплаті держмита у сумі 89,76грн., сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 103,84грн., видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано