Ухвала суду № 58506084, 23.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 червня 2016 року м. Київ К/800/16882/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, третя ооба - ПАТ «Банк Камбіо» про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича на постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зупиняючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судом встановлено, що 08.07.2015 Верховним Судом України внесено подання до Конституційного Суду України щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 № 4452-УІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зважаючи на те, що зазначений закон встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст. 1 Закону № 4452) та має застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі, апеляційний суд прийшов до висновку про зупинення апеляційного провадження у справі.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока