Ухвала суду № 58506025, 14.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

14.06.2016 № К/800/4583/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуЗдолбунівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постановуРівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016у справі №817/2657/15 за позовомОСОБА_1 доЗдолбунівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016, задоволено позов ОСОБА_1, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 30.06.2015 №35-17, яким визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 2827,31 грн. та №36-17, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 386,48 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 17.09.2001 позивач перебуває на обліку як платник податків, дані про неї внесено до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Згідно відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, 11.05.2012 на підставі поданої позивачем заяви до реєстру внесено зміни і зазначено його податкову адресу: АДРЕСА_1 та взято на облік контролюючим органом за цією адресою - Державною податковою інспекцією у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області, що підтверджено листом Головного управління ДФС у Рівненській області від 05.11.2015 №111/14/17-00-11-11.

30.06.2015 Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято та направлено (вручено) позивачу податкові повідомлення-рішення №35-17 та №36-17, якими визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 2827,31 грн. та 386,48 грн. відповідно.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень та у спосіб, не передбачений законом, оскільки такі рішення повинен приймати контролюючий орган за місцем обліку позивача, яким є Державна податкова інспекція у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області, а не Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 11.05.2012 позивача взято на облік Державною податковою інспекцією у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області за податковою адресою: АДРЕСА_1, проте спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті та надіслані Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області.

У відповідності до вимог пп. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції чинній на час спірних правовідносин) обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості

Згідно пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 265.7.1 пункту 265.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (абзац 1). Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 3).

Пунктом 45.1 статті 45 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відтак, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що, в силу приписів підпункту 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення про визначення платнику податків податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із врахуванням норм повинні прийматися і надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті не в межах повноважень та у спосіб, що не передбачений Податковим кодексом України, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Здолбунівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області відхилити.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва М.В.Сірош