Ухвала суду № 58505434, 23.06.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку апеляційного оскарження

Справа № 802/152/16-а

23 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Бондаренко С.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Черпітяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року даний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Крім того, разом з матеріалами апеляційної скарги скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просила його задовольнити.

Позивач щодо задоволення заявленого клопотання заперечувала.

Ознайомившись із поданим клопотанням апелянта, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів вважає, що клопотання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, крім випадків, установлених законом.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених КАС України (стаття 13 КАС України).

В силу ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як встановлено з матеріалів справи, Вінницьким окружним адміністративним судом 23 лютого 2016 року було прийнято оскаржувану постанову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 09 березня 2016 року оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки відповідачем не додано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в належному розмірі.

29 березня 2016 року ухвалою суду апеляційну скаргу було повернуто апелянту, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року.

12 травня 2016 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області було повторно подано апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року. Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, мотивуючи його тим, що виконати вимоги ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року не було можливості, у зв'язку відсутністю бюджетного фінансування. Частиною 1 статті 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Отже, для поновлення встановленого законом процесуального строку суд необхідно встановити поважність причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Визначаючись щодо поважності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 р., колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду виходила з наступного.

Згідно матеріалів справи, відповідач 09 березня 2016 року, в межах передбаченого ст.186 КАС України строку, подав апеляційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, що підтверджується відбитком штампу на апеляційній скарзі.

Однак до апеляційної скарги не було додано квитанції про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення такої сплати.

Колегія суддів зазначає, що Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Статтею 23 Бюджетного кодексу передбачено, що будь-яке бюджетне зобов'язання можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір, в зв'язку з зупиненням проведення платежів за платіжними дорученнями Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області, що підтверджується запитом від 23.03.2016 року (а.с.49).

13 квітня 2016 року відповідачем було здійснено проплату судового збору за подання вищенаведеної апеляційної скарги, у зв'язку з чим було направлено на адресу суду апеляційної інстанції лист №20180/10 від 21 квітня 2016 року з додатком: платіжне доручення № 249 від 13.04.2016 року.

Листом Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року представника відповідача було повідомлено, що лист Вінницької ОДПІ від 21 квітня 2016 року з додатком переданий для долучення до Вінницького окружного адміністративного суду.

Вказаний лист від 26 квітня 2016 року представником відповідача був отриманий 27 квітня 2016 року, про що свідчить штамп на конверті, у зв'язку з чим апелянтом повторно 12 травня 2016 року було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 23 лютого 2016 року.

Оцінюючи обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що за вказаних обставин апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на оскарження, а тому причини пропущення відповідачем строку подачі апеляційної скарги є поважними .

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

В ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що відповідач вживав усіх належних заходів для своєчасного оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, а вказаний строк пропустив у зв'язку з відсутністю коштів.

Водночас колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 249 від 13 квітня 2016 року про сплату відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у належному порядку та розмірі.

Отже, оцінюючи обставини справи, що перешкоджали своєчасному здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що за вищевказаних обставин апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на оскарження, тому строк подачі скарги позивач пропустив з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 186 КАС України,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року задовольнити.

Поновити Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду була складена в повному обсязі 24 червня 2016 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.