Ухвала суду № 58505325, 21.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 р.Справа № 820/1580/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В., Донець Л.О.

при секретарі Дорошенко Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 р. по справі № 820/1580/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області Рибакова М.В. № 528 від 14.03.2016 р. про проведення фактичної перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Харківській № 0000391403 від 28.03.2016 р. про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43681,25 грн., у зв'язку з відсутністю факту порушення ФОП ОСОБА_3 вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 р. позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Рибакова М.В. № 528 від 14.03.2016 року залишені без розгляду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 р. по справі № 820/1580/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 820/1580/16 та прийняти нове судове рішення, про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_3 видано ліцензію Головним управлінням ДФС у Харківській області, якою надано право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с. 26).

На підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області № 528 від 14.03.2016 р. фахівцями податкового органу проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, пакетів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував акт (довідка) № 280/20/40/14/НОМЕР_2 від 16.03.2016 р., в якому встановлені порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р.(а.с. 30-31).

У зв'язку з цим, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 43681,25 грн. (а.с. 32).

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про встановлення порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні при оприбуткуванні готівки в КОРО.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (п. 6 ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999 р.).

Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (далі - Положення).

Відповідно до абз. 1, 3 п. 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Згідно з ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) КОРО - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Пунктом 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, колегія суддів зазначає, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 р. по справі 825/554/15-а.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО передбачає як вклеювання фіскальних звітних чеків РРО у розділ 1 КОРО, так і виконання записів у розділі 2 КОРО. Кошти вважаються облікованими у КОРО в разі заповнення як розділу 1, так і розділу 2 вказаної книги.

Судом встановлено та це не заперечувалося самим позивачем, що ним підклеювались чеки за період з 07.03.2015 р. по 15.03.2015 р. на сторінках розділу 1 КОРО та було здійснено записи у графах 3, 4 розділу 2 на суму службового внесення та службової видачі, але запис про загальну суму розрахунків із Z-звітів у графі 5 розділу 2 КОРО позивачем не здійснювався, оскільки сума службової видачі співпадала із загальною сумою розрахунків і позивач вважав, що дублювати ці суми в графі 5 розділу 2 КОРО немає необхідності. Також позивач послався на те, що не внесення записів у графу 5 розділу 2 КОРО може бути свідченням порушення правил ведення КОРО та не може вважатися не здійснення обліку готівкових коштів.

Згідно п.п.4.6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, який затверджено Міністерством доходів і зборів України № 417 від 28.08.2013 р. (далі - Порядок), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Положеннями пп. 4.7 Порядку передбачено, що у разі використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, то записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо.

Відповідно до пп. 4.8 Порядку, у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5-8 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги або в книзі за формою додатка 2 можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

Згідно пп. 4.9 Порядку, у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

На підставі наведених норм права судом першої інстанції був зроблений правомірний висновок про те, що для належного оприбуткування готівкових коштів в графа 5 КОРО обов'язково має бути заповнена. При цьому зазначеним Порядком визначено, що платник податку може не заповнювали лише 3, 4 графи КОРО.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на відсутність відповідних записів у КОРО є порушенням порядку її заповнення, проте не може бути підставою вважати готівку не оприбуткованою є помилковим, оскільки чинним законодавством не передбачено відповідальності за саме по собі порушення правил ведення КОРО.

Разом з тим, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що сукупність дій суб'єкта підприємницької діяльності по вклеюванню фіскальних чеків у розділі 1 КОРО та здійсненню відповідних записів у розділі 2 КОРО є способом обліку готівкових коштів.

Порушення порядку обліку готівкових коштів у КОРО, відповідно до абз. 3 п. 2.6 вищевказаного Положення, є неоприбуткування готівки. Неоприбуткування готівки має наслідком застосування до порушника санкцій, передбачених абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95.

Оскільки позивачем своєчасно на відповідних сторінках КОРО не було відображено готівкові кошти на підставі даних Z-звітів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані готівкові кошти не були належним чином оприбутковані, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансові санкції, передбачені абз. 3 ст. 1 № 436/95.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 820/1580/16 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 820/1580/16 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 820/1580/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24.06.2016 року.