Постанова № 58504808, 22.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1119/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Топор. О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою головного управління національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління національної поліції в Одеській області і атестаційній комісії № 13 головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ НП в Одеській області і атестаційної комісії № 13 ГУ НП в Одеській області про часткове визнання рішення щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, протиправним; визнання дій щодо проведення атестування позивача протиправними; скасування рішення (висновок атестаційної комісії) від 26 лютого 2016 року щодо позивача; скасування наказу від 23 березня 2016 року № 119 о/с; поновлення на посаді, що позивач займав до звільнення з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірних рішень, дій та бездіяльності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року вищенаведений позов було задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Одеській області від 29.01.2016 року №133 в частині включення посади, яку обіймав позивач до списку поліцейських, які підлягають атестації; визнано протиправними дії Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо проведення атестації позивача 26.02.2016 року без дотримання його прав, гарантованих ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини її основоположних свобод 1950 року; визнано протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, яке міститься в протоколі ОП№15.00003987.0028108 від 26.02.2016 року, в якому зазначено в розділі VI "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: " 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно позивача; визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ НП України в Одеській області від 23.03.2016 року №119о/с в частині звільнення позивача з посади старшого слідчого Слідчого управління ГУ НП України в Одеській області з 25.03.2016 року; поновлено позивача на посаді старшого слідчого Слідчого управління ГУ НП України в Одеській області з 25.03.2016 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Одеській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2016 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 5890,30 грн.

В апеляційній скарзі ГУ НП в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 23 березня 2016 року № 119 о/с позивача було звільнено зі служби за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» /а.с. 79/.

Будь-якого певного рішення (з певними реквізитами) відповідачів щодо включення саме позивача до списку поліцейських, що підлягають атестації не існує в натурі.

З метою задоволення потреб поліцейських у проходженні атестації та для повного, всебічного і об'єктивного з'ясування відомостей, що можуть потребуватися для такої атестації ГУ НП в Одеській області було видано низку наказів: «Про організацію проведення атестування» від 29 січня 2016 року № 133, «Про реєстрацію поліцейських для проходження атестації» від 5 лютого 2016 року № 53, «Про затвердження персонального складу атестаційних комісій» від 18 лютого 2016 року № 285.

Усі накази відповідачів про вищенаведену атестацію не встановлюють будь-якого обов'язку для позивача або інших поліцейських, що працюють на таких самих посадах (слідчого) або інших на проходження атестації.

Більш того, з них вбачається, що зазначена атестація проходила в добровільному порядку з попередньою реєстрацією осіб, що бажають приймати в ній участь.

Отже, позивач, попередньо зареєструвавшись через інтернет пройшов атестацію у добровільному порядку.

Пунктом 9 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Отже, вищенаведеною нормою прямо та безпосередньо передбачено, що одним з варіантів потрапляння працівників міліцію на службу до поліції є переатестація.

Наказом ГУ НП в Одеській області від 7 листопада 2015 року № 37 о/с позивача було прийнято на роботу до поліції з умовою проходження в подальшому атестації /а.с. 16/.

Вищенаведений наказ у відношенні позивача є чинним.

Частиною 2 ст. 57 Закону країни «Про національну поліцію» передбачено, що атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, діюче законодавство не містить будь-яких заборон на проведення атестації поліцейських за власним бажанням за будь-якою з вищенаведених підстав.

Отже, відповідачі, з врахуванням вимог Закону, бажання позивача на проходження вищенаведеної атестації, не мали будь-яких прав відмовити йому у проходженні такої (атестації).

Позивач зазначає, що члени атестаційної комісії при прийнятті рішення щодо нього враховувати критерії передбачені п. 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015 № 1465 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890).

Однак, з пояснень щодо зазначеного доводу вбачається, що підґрунтям для нього є лише різна оцінка членами атестаційної і апеляційної комісій та позивачем його відповідності займаній посаді та можливості ним проходження подальшої служби.

Так, і атестаційна комісія і апеляційна комісій одностайно вирішили, що позивач не відповідає займаній посаді тому повинен бути звільнений, а позивач вважає, що в повному обсязі має таку відповідність та може продовжувати службу.

З норм діючого законодавства не вбачається, що самооцінка особи, яка атестується, має будь-яке переважне значення для вирішення питання атестації по суті.

З атестаційного листа позивача вбачається, що він не набрав найвищі оцінки (від 50 до 60 балів) по тестуванню, що могло давати привід для сумнівів в об'єктивності членів комісії.

Окрім того, п. 16 вищенаведеної Інструкції передбачено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Таким чином, діючим законодавством встановлені певні критерії для висновків атестаційних комісій, однак не встановлено їх меж.

Тобто, діюче законодавство дало можливість атестаційним комісіям самостійно оцінювати відомості в межах, передбачених вищенаведеними критеріями, і приймати рішення керуючись виключно власними переконаннями щодо можливості проходження певної особи подальшої служби. І з норм діючого законодавства не вбачається, що такі переконання можуть бути піддані сумніву саме у процесі оскарження рішень атестаційних комісій.

Усі інші процедурні порушення, що зазначені позивачем, стосуються чинних наказів відповідачів, які ним не оскаржені, або не мають логічного зв'язку з «незаконністю» рішень відповідачів (що могла вплинути на об'єктивність оцінювання) у разі їх (порушень) допущення.

Статтею 77 Вищенаведеного Закону передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу головного управління національної поліції в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до головного управління національної поліції в Одеській області і атестаційній комісії № 13 головного управління національної поліції в Одеській області про часткове визнання рішення щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, протиправним; визнання дій щодо проведення атестування позивача протиправними; скасування рішення (висновок атестаційної комісії) від 26 лютого 2016 року щодо позивача; скасування наказу від 23 березня 2016 року № 119 о/с; поновлення на посаді, що позивач займав до звільнення з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір в розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/