Постанова № 58501759, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27191/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на його думку, висновки акту перевірки є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Текс-Стиль» по взаємовідносинам з ТОВ «Редінг» за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року та ТОВ «Консоль Ін вест» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року.

За результатом даної перевірки складено акт від 16.07.2015 року № 856/26-53-22-05-21/32771206, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 290377,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2015 року № 0002602205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 362972,00 грн. (за основним платежем 290377,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 72595,00 грн).

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме: згідно АІС «Податковий блок» штатна чисельність працівників ТОВ «Редінг» - складає 3 особи, основним постачальником товариства є ТОВ «Венса Пром» щодо якого відсутня інформація про основні фонди та наявна інформація по здійснення товариством маніпулювання податковою звітністю; згідно АІС «Податковий блок» штатна чисельність працівників ТОВ «Консоль Інвест» складає три особи, баланс основних засобів складає 0, основним постачальником товариства є ТОВ «Ельсон», яким не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що податковим органом не встановлено реальності фінансово-господарських операцій позивача з вказаними контрагентами.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту фінансово-господарської діяльності, яка відбувалась між контрагентами позивача (другий ланцюг постачання), не є належним доказам по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Редінг» укладено договір надання рекламних послуг від 26.06.2014 року № 257/2014, предметом якого є проведення рекламної компанії на території України на зарезервованих позивачем робочих поверхнях, а саме: розміщення та обслуговування рекламного матеріалу, здійснення розміщення рекламної продукції, що включає монтаж та демонтаж.

На підтвердження факту виконання умов вказаного вище договору позивачем надано суду копії акту здачі-прийняття робіт, податкових накладних, (т.1, а.с. 63-65). На підтвердження факту оплати послуг надано копії банківських виписок (т.1, а.с. 66-72).

Також, судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Консоль Інвест» укладено договір на розробку проектної документації від 12.08.2014 року № 439, предметом якого є розробка проектної документації - робочого проекту «Електрообладнання та електроосвітлення Швейних та офісно-побутових приміщень за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 5» згідно вихідних наданих замовником (позивачем).

На підвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії акту здачі-прийняття робіт, податкової накладної, банківської виписки (т. 1, а.с. 79-81).

Проте, суд першої інстанції на підставі положень ч. 4, 5 ст. 11 КАС України не встановив наявність у позивача доказів щодо розміщення вказаної вище реклами та наявності розробленої ТОВ «Консоль Інвест» проектної документації.

З огляду на вказане, колегією суддів встановлено, що реальність здійснення спірних господарських операцій підтверджується належними доказами, а саме: копією робочого проекту (а.с. 179-209, Т.1), копією інвентаризаційної справи (а.с. 4-6, Т. 2), переліком заброньованих поверхонь та фото-звітами розміщення рекламного матеріалу, підготованими у відповідності з п. 5.3 договору (а.с. 7-36, 37-153, Т. 2), а також актом прийому-передачі контрольного макету (а.с. 156-159).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів вважає, що наявні у справі докази в повній мірі підтверджують реальність здійснення позивачем зазначених вище господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність в діях позивача порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без достатніх правових підстав та є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка встановленим обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.07.2015 року № 0002602205.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 23.06.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.