Ухвала суду № 58501725, 21.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14765/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Атом» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Атом», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВП «Укртехно-Атом» в результаті якої був складений акт № 198/26-58-22-05-11/32955806 від 27.01.2015 р. про порушення ТОВ «НВП "Укртехно-Атом» податкового законодавства та занижено податок на додану вартість;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ДФС у м. Києві від 13.02.2015 р. № 0000382205.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Укртехно-Атом» зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією та взято на податковий облік в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві. На час перевірки було зареєстровано платником ПДВ.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Буделітгруп» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 рік, за результатами якої складено акт від 27.01.2015р. № 198/26-58-22-05-11/32955806.

Висновками акта перевірки зафіксовані порушення позивачем пп. 185.1. ст. 185, пп. 198.1, пп. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за перевіряємий період, на загальну суму 355 773,00 грн.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 0000302205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 533 659,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 355 773,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 177 886,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте, було залишено без змін, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів суду належним чином правомірність своїх дій, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ НВП «Укртехно-Атом» (замовник) та ТОВ «Буделітгруп» (виконавець) укладено договір № 03071401 від 03.07.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по виконанню комплексу будівельних робіт (далі - роботи), а замовник зобов'язується своєчасно прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх вартість на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору роботи за даним договором будуть проводитися спеціалістами виконавця за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 1.

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець організує проведення робіт, виконання яких фіксується підписанням сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., податкову накладну від 31.07.2014 р. № 123.

Також, між ТОВ НВП «Укртехно-Атом» (замовник) та ТОВ «Буделітгруп» (виконавець) укладено договір № 01071401 від 01.07.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по виконанню робіт з технічного обслуговування систем автоматики (далі - роботи), а замовник зобов'язується своєчасно прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх вартість на умовах та в порядку, визначеним даним договором. Роботи, передбачені даним договором будуть проводитися спеціалістами виконавця у місці, вказаному замовником.

Відповідно до п.1.2 Договору роботи, передбачені цим договором будуть проводитись у місці вказаному Замовником.

На підтвердження виконання вказаного вище договору, позивачем надано суду акт надання послуг від 31.07.2014 р. № ОУ-0731/05, податкову накладну від 31.07. 2014 р.

Між ТОВ НВП «Укртехно-Атом» (замовник) та ТОВ «Буделітгруп» (виконавець) укладено договори № 14071401 від 14.07.2014 р., № 10071401 від 10.07.2014 р., відповідно до умов яких виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по виконанню комплексу будівельних робіт (далі - роботи), а замовник зобов'язується своєчасно прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2 Договору роботи, передбачені цим договором будуть проводитись за адресою: м. Чугуєв, Харківська область, вул. Вокзальна, 26-В.

На підтвердження виконання вказаних вище договорів позивачем надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., податкові накладні від 31.07.2014 р. № 12, від 31.07.2014 р. № 13.

На підтвердження розрахунків між сторонами позивачем надані платіжні доручення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у спірному періоді позивач мав правовідносини з ТОВ «Ексімагроком».

Так, між ТОВ «Укртехно-Атом» (підрядник) та ТОВ «Ексімагроком» (замовник) укладено договір № 61/И02221/2014 від 15.04.2014 р., відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання поставити матеріали для виконання додаткових робіт для автоматичної системи пінного пожежогасіння, здійснити додаткові монтажні та пусконалагоджувальні роботи автоматичної системи пінного пожежогасіння та ввести в експлуатацію на об'єкті: «Комплекс будівель та споруд олійно-екстракційного заводу у м. Чугуєві Харківської області, вул. Вокзальна, 26-в».

Відповідно до п. 3.1.3 цього Договору передбачено право замовника залучати до виконання договору третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи, та зобов'язується координувати діяльність субпідрядників.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., податкову накладну від 30.07.2014 р. № 225.

Крім того, між ТОВ «Укртехно-Атом» (підрядник) та ТОВ «Ексімагроком» (замовник) укладено договір № 61/И02223/2014 від 15.04.2014 р., відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання поставити матеріали для додаткової вогнезахисної обробки металевих конструкцій цеху екстракції, рушально-віяльного відділення і котельні, здійснити додаткові роботи з вогнезахисної обробки металевих конструкцій цеху екстракції, рушально-віяльного відділення і котельні на об'єкті: «Комплекс будівель та споруд олійно-екстракційного заводу у м. Чугуєві Харківської області, вул. Вокзальна, 26-в».

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., податкову накладну від 30.07.2014 р. № 224.

Окрім цього, підтвердженням виконанням робіт за об'єктом (Комплекс будівель та споруд олійно-екстракційного заводу у м. Чугуєві Харківської області, вул. Вокзальна, 26-в) є акт № 3/1 від 17.07.2014 р. прийняття в експлуатацію виконаних робіт з вогнезахисного обробляння, згідно якого, порушень вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації не встановлено.

Крім того, у спірному періоді позивач мав правовідносини з ТОВ «Макспроф».

Так, між ТОВ НВП «Укртехно-Атом» (підрядник) та з ТОВ «Макспроф» (замовник) було укладено договір підряду № 6ПС від 28.02.2014 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними або залученими силами, відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, в установлений цим договором строк виконати та здати замовнику будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей, автоматичної системи газового пожежегасіння, автоматизації систем проти димного захисту, автоматизації внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматизації контролю концентрації газу та ввести в експлуатацію на будівництві другої черги житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торгівельного призначення по вул. Кондратюка, 1 в Оболонському районі м. Києва. Друга черга.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., податкові накладні від 15.07.2014 р. № 38, від 21.07.2014 р. № 59, від 23.07.2014 р. № 64, від 31.07.2014 р. № 239.

На підтвердження розрахунків за вищевказаними договорами суду надано виписки по особовому рахунку № 26002000020579 за 15.07.2014 р., 21.07.2014 р., 23.07.2014 р., 30.07.2014 р., 09.09.2014 р., 16.09.2014 р., 26.09.2014 р., 23.10.2014 р., 29.10.2014 р., 31.10.2014 р., 18.11.2014 р., 27.11.2014 р.

Таким чином, вбачається, що на виконання зобов'язань по правовідносинах з ТОВ «Ексімагроком» та ТОВ «Макспроф», позивачем було укладено договори підряду з ТОВ «Буделітгруп».

Крім того, позивач має ліцензію на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об'єктів, видану компетентним органом, у нього наявні трудові та матеріальні ресурси для ведення господарської діяльності, а саме: штат працівників, орендовані приміщення та автомобільний транспорт, що підтверджується відповідними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами декларувалися позивачем, податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача та надані ним докази відповідачем суду не надано.

Крім того, на обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються лише на податковій інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Буделітгруп».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку первинним документам у їх сукупності, які підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, та встановлено умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів позивача.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, лише достовірне встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на валові витрати та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 70 Кодексу, тобто бути належними, допустимими і достовірними.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в рішеннях від 05.10.2015р. (справа №К/9991/44826/12), від 21.09.2015р. (справа №К9991/35087/12) та від 15.09.2015р. (справа №К/800/13763/14).

Крім того, відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій «Буделітгруп» було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням керівника та видів діяльності. Відповідно до довідки статистики та ліцензії серії АЕ №290611 , виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, має право на виконання будівельних та монтажних робіт.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В разі порушення контрагентом податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є неприпустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Оскільки, ухвалою від 19.05.2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 березня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 (двадцять) коп. на рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 23 червня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.