Постанова № 58501430, 23.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року м. Київ справа № 826/24634/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелєвої Алли Михайлівни

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 жовтня 2015 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про:

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 жовтня 2015 року, індексний номер: 24962239, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - державним реєстратором Кобелєвою Аллою Михайлівною (далі - відповідач) про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: (реєстраційний номер нерухомого майна: 739937280000) квартира, об'єкт житлової нерухомості, однокімнатна, загальною площею 36,00 кв.м., житловою площею 19,00 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира), за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2) (далі - оскаржуване рішення);

- зобов'язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелєвої Алли Михайлівни внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні записи про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна: (реєстраційний номер нерухомого майна: 739937280000) квартира, об'єкт житлової нерухомості, однокімнатна, загальною площею 36,00 кв.м., житловою площею 19,00 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 06 листопада 2015 року до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», третя особа 1), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - УДР ГТУЮ у м. Києві, третя особа 2), Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба, третя особа 3).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є протиправним, з огляду на те, що станом на час його прийняття та внесення відповідного запису існували обтяження від 28.07.2008 та від 26.08.2014.

Позивач зазначає, що наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Також, між позивачем та ВАТ «Сведбанк» існувала домовленість про те, що право власності на заставлене майно виникає у іпотекодержателя лише на підставі окремого договору, а саме договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Втім, такий договір між ВАТ «Сведбанк» та/або ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» і позивачем не укладався.

Також, на переконання позивача, дії приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникло на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є протиправними, у зв'язку з відсутністю у приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

З цих підстав, позивач вважає, що реєстраційна дія щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» проведена з порушенням повноважень, а отже не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Разом з тим як вказує позивач, документ (Іпотечний договір № 2621/0708/88-165-Z-1 від 28.07.2008), який став підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, розірваний в судовому порядку, про що свідчить наявність рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2014 у справі № 2/759/5593/14, яке набрало законної сили 27.01.2015.

Зазначене вище, на переконання позивача, дає підстави вважати таке оскаржуване рішення протиправним, яке має бути скасовано, а для відновлення порушених, на її думку, прав, свобод та інтересів, необхідно зобов'язати відповідача внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні записи про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна - спірну квартиру за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги повністю підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених як в адміністративному позові так і в письмових додаткових поясненнях до нього.

Від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелєвої Алли Михайлівни надійшли заперечення на позовну заяву, в яких остання заперечує проти задоволення адміністративного позову та зазначає, що нотаріус має необхідний обсяг повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію права власності за Іпотекодержателем, оскільки ці повноваження прямо передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до ст. ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення застереження (пп. 12.3.1 пп. 12.3 п. 12 Іпотечного договору № 2621/0708/88-165-Z-1), є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

Крім того, відповідач вважає, що посилання позивача на наявність судових рішень та інших процесів, що існують з приводу зобов'язань позивача не мають доказового значення для вирішення даної справи і не є доказами незаконності спірного рішення.

Також, відповідач зазначає, що в силу вимог абз. другого ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким встановлено виключний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав для проведення реєстраційної дії, були подані всі документи, що вимагаються Законом, зокрема, й лист яким ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ОСОБА_1.) повідомлено про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. Крім того, позивачу було повідомлено про право протягом 30 днів виконати основне зобов'язання або викупити Предмет іпотеки.

Крім того, відповідач вважає, що посилання позивача на порушення прав дитини є необґрунтованими, оскільки законодавством встановлений вичерпний перелік документів, необхідних для подання державному реєстратору Іпотекодержателем для реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження, яке міститься в іпотечному договорі. Чинним законодавством не вимагається надання дозволу органу опіки та піклування.

Також, відповідач вказує на те, що оскільки в даному випадку звернення стягнення було здійснено на підставі застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, то відповідне відчуження вважається таким, що здійснене за згодою власника, а отже положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не можуть бути застосовані.

За вказаних обставин, відповідач вважає, що вимоги позивача є незаконними, не відповідають об'єктивній дійсності, необґрунтовані й такі що викладені на підставі неправильного застосування норм чинного законодавства.

В наданих запереченнях на позовну заяву, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві подало письмові пояснення по справі, в яких третя особа 2 звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію речових прав від 01 жовтня 2015 року № 24962239 було прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., а тому державні реєстратори Головного територіального управління юстиції у місті Києві не мають правових підстав щодо скасування вказаного вище рішення.

У своїх письмових поясненнях по справі третя особа 2 просила при прийнятті судового рішення у справі врахувати подані пояснення.

Від Служби у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли заяви про розгляд справи без участі її представника. Також, третя особа 3 просила ухвалити рішення в інтересах та на користь малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2

Третя особа 1 своїми правами на подання заперечень проти адміністративного позову, пояснень, передбаченими статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалася.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 23.03.2016 представників відповідача та третіх осіб 1-3, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 лютого 1998 року Ленінградською районною державною адміністрацією міста Києва згідно з розпорядженням від 11 лютого 1998 року № 1517 та зареєстрованого в міському бюро технічної інвентаризації міста Києва 16 березня 1998 року і записаного у реєстрову книгу за № 349, належить квартира АДРЕСА_1.

28 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) був укладений Кредитний договір № 2621/0708/88-165 (далі - Договір № 2621/0708/88-165), по умовам якого Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 84 800 доларів США 00 центів на строк з « 28» липня 2008 року по « 26» липня 2018 року та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Кредит надається лише після підписання іпотечного договору, що забезпечує повернення кредиту, процентів за користування ним, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов цього договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання (пп. 1.1 ст. 1 Договору № 2621/0708/88-165).

Також, 28.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (Банк), ОСОБА_4 (ОСОБА_1, позивач, Поручитель) та ОСОБА_3 (Позичальник) був укладений Договір поруки № 2621/0708/88-165-Р-1 (далі - Договір № 2621/0708/88-165-Р-1), по умовам якого Поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2621/0708/88-165 від « 28» липня 2008 року, у сумі 84 800 доларів США 00 центів, строком до « 26» липня 2018 року, з процентною ставкою 11,9% річних за їх використання (далі - Кредит).

Згаданий кредитний договір № 2621/0708/88-165 від « 28» липня 2008 року, а також додаткові угоди до нього, які будуть укладені між Банком та Позичальником, та будуть невід'ємною частиною Кредитного договору № 2621/0708/88-165 від « 28» липня 2008 року, надалі іменуються «Основне зобов'язання» (п. 1 Договору № 2621/0708/88-165-Р-1).

В якості забезпечення Кредитного договору № 2621/0708/88-165 від 28.07.2008, в цей же день між Банком (Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір № 2621/0708/88-165-Z-1 (далі - Договір № 2621/0708/88-165-Z-1), по умовам якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: квартиру за номером 76 (сімдесят шість) в будинку за номером 8 (вісім), розташованому по вулиці Булгакова в місті Києві (далі - Предмет іпотеки) (п. 2 Договору № 2621/0708/88-165-Z-1).

Предмет іпотеки складається з 1 (однієї) жилої кімнати. Площа квартири, що передається в іпотеку, становить: загальна - 36,00 кв.м., жила - 19,00 кв.м. (п. 3 Договору № 2621/0708/88-165-Z-1).

20 березня 2009 року між Банком, Поручителем та Позичальником був укладений Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору поруки № 2621/0708/88-165-Р-1 від 28 липня 2008 року, по умовам якого Поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2621/0708/88-165 від « 28» липня 2008 року, у сумі 84 056 доларів США 00 центів, строком до « 26» липня 2023 року, з процентною ставкою 11,9% річних за їх використання (далі - Кредит).

Право вимоги на квартиру АДРЕСА_1 в подальшому Банком передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» на підставі договору факторингу № 15 від 28.11.2012 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012.

01 жовтня 2015 року до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелєвої Алли Михайлівни звернулась уповноважена особа ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» ОСОБА_6 з заявою за реєстраційним номером: 13614666 про внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» на нерухоме майно, а саме, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду поданих ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» заяви та документів, відповідачем 01.10.2015 прийнято рішення № 24962239 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» зареєстровано права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (оскаржуване рішення).

26 жовтня 2015 року позивач звернулась до відповідача з заявою-вимогою (вх. № 390/01-16 від 26.10.2015) про скасування рішення № 24962239 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.10.2015.

У відповідь на вказану вище заяву-вимогу позивача відповідачем повідомлено (лист від 26.10.2015, вих. № 501/01-16), що внесення записів до Державного реєстру прав здійснюється на підставі ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та відповідно до ч. 2 ст. 30 названого Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Окрім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», ОСОБА_3 про розірвання договорів про іпотеку та поруку.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2014 у справі № 2/759/5593/14 позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: розірвано іпотечний договір № 2621/0708/88-165-Z-1 від 28.07.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (код ЄДРПОУ 19356840) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, ід.н. НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмухом Богданом Леонідовичем та зареєстрованим в реєстрі за № 2670; розірвано договір поруки № 2621/0708/88-165-Р-1 від 28.07.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (код ЄДРПОУ 19356840) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, ід.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід.н. НОМЕР_2, зі змінами та доповненнями внесеними Договором про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки від 20 березня 2009 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили 27.01.2015.

Незгода позивача з рішенням від 01.10.2015 № 24962239 про проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» та необхідність в зобов'язанні відповідача вчинити певні дії обумовили позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення їх представників, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868) та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд зазначає наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Приписами ст. 182 ЦК України (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).

Статтею 9 Закону № 1952-IV визначено, що нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 та 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Наведена норма кореспондується з пунктом 2 Порядку № 868 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-IV та полягає в наступному: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення визначено Порядком № 868.

Згідно даного Порядку № 868, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Перелік таких документів для здійснення державної реєстрації прав визначено пунктами 37-76 Порядку № 868.

Відповідно до п. 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.10.2015 уповноваженою особою ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» ОСОБА_6 подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13614666, до якої було додано наступні документи: Іпотечний договір № 2621/0708/88-165-Z-1 від 28.07.2008 та Договір про внесення змін до іпотечного договору № 2621/0708/88-165-Z-1 від 28 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмухом Б.Л. за реєстровим № 2670, від 20.03.2009.

Частиною першою статті 24 Закону № 1952-IV встановлено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 42 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1952-IV, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Аналогічна норма міститься й в пункті 28 Порядку № 868, яким передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У той же час, як встановлено під час розгляду даної адміністративної справи, згідно даних наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 01.10.2015 були наявні два записи про заборону відчуження майна, зокрема обтяження № 11430369 від 26.08.2014 та № 11430357 від 28.07.2008.

Станом на час прийняття оскаржуваного рішення та внесення відповідного запису зазначені обтяження були чинними.

З цих підстав, суд приходить до переконання, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - державний реєстратор Кобелєва А.М. повинна була відмовити ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» у державній реєстрацій прав та їх обтяжень на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.

Так, пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Тому, наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 11 листопада 2014 року № 21-357а14.

Враховуючи, що на момент подання заяви ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно обтяження з зазначеного майна знято не було, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - державний реєстратор Кобелєва А.М. неправомірно зареєструвала право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24962239 від 01.10.2015 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні записи про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна: (реєстраційний номер нерухомого майна: 739937280000) квартира, об'єкт житлової нерухомості, однокімнатна, загальною площею 36,00 кв.м., житловою площею 19,00 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2), суд зазначає наступне.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначає Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1429/20167 (далі - Порядок № 3502/5).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку № 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Таким чином, чинним законодавством визначено порядок внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів, дії щодо яких мають здійснюватися лише тими суб'єктами, які проводили державну реєстрацію прав.

З цього приводу, суд зазначає, що з метою відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача необхідно зобов'язати відповідача внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні записи про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, виходячи з системного аналізу встановлених обставин, матеріалів справи, приписів норм законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та норм діючих, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 повністю задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені нею документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 038,40 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24962239, прийняте 01 жовтня 2015 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - державним реєстратором Кобелєвою Аллою Михайлівною про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: (реєстраційний номер нерухомого майна: 739937280000) квартира, об'єкт житлової нерухомості, однокімнатна, загальною площею 36,00 кв.м., житловою площею 19,00 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2).

3. Зобов'язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелєву Аллу Михайлівну внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні записи про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна: (реєстраційний номер нерухомого майна: 739937280000) квартира, об'єкт житлової нерухомості, однокімнатна, загальною площею 36,00 кв.м., житловою площею 19,00 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2).

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелєвої Алли Михайлівни на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко