ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 червня 2016 року № 826/1216/16
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Артеменко Я.С. за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дог. від 20.01.2016 №20/01-1)
від відповідача: Кобзіна Т.В. (дов. від 10.09.2015 №05703-16352)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.06.2016 року в 10год. 28хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 (надалі також - позивач) з позовом до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають у недотриманні встановлених Регламентом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві строків опрацювання клопотання № 2 (реєстраційний № 08/М-11691 від 30.11.2015 року) та підготовки проекту рішення з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що дії відповідача щодо розгляду клопотання № 08/М-11691 від 30.11.2015 року є такими, що порушують право позивача на своєчасний розгляд клопотання уповноваженим органом у встановлені законом строки.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на необґрунтованість позовних вимог та зазначав, що у межах спірних правовідносин не вчиняв протиправних дій, так і не допускав протиправної бездіяльності, щоб мала наслідком порушення законних прав чи інтересів позивача.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.
Фактичні обставини справи свідчать, що 30.11.2015 року позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням № 2 в порядку реалізації права на відведення земельної ділянки та гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, в якому просив:
1.В порядку реалізації гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки - надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 1 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 75:528 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
2. Розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.
3. Повідомити про прийняте рішення шляхом направлення на адресу ОСОБА_3 копії витягу з рішення сесії.
За наслідком розгляду клопотання позивача № 08/М-11691 від 30.11.2015 року, Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради листом від 31.12.2015 №057029-08/М-11693-18765 повідомлено проте, що враховуючи відповідність поданої позивачем заяви та доданих до неї матеріалів чинному законодавству, Департаментом земельних ресурсів справу - клопотання К-26017, яке буде розглянуте і опрацьоване у порядку визначеному законодавством.
За таких обставин, позивач вважав, що у межах спірних правовідносин Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради допущено протиправну бездіяльність щодо підготовки відповідного проекту рішення в порушення пункту 2 статті 6 розділу 2 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 №195/1060, що і обумовило звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.
Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, визначення питання щодо наявності бездіяльності відповідача при розгляді клопотання позивача №08/М-11691 від 30.11.2015 року. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій відповідача при розгляді відповідного клопотання позивача з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, даним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Разом із тим, у пп.«б» ч.1 ст.81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Водночас, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Поряд із цим, ч.6 ст.118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
В той же час, у ч.7 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.1861 цього Кодексу (ч.8 ст.118 ЗК України).
При цьому, відповідно до ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що право отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, може бути реалізовано громадянами у встановленому законом порядку, зокрема необхідним є подання відповідного клопотання, у якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, додавши до нього графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та інші документи, визначені Земельним кодексом України.
Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що не заперечується сторонами, позивачем 30.11.2015 року подано клопотання № 08/М-11691 про надання згоди на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 1 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 75:528 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Однак, Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради листом від 31.12.2015 №057029-08/М-11693-18765 повідомлено проте, що враховуючи відповідність поданої позивачем заяви та доданих до неї матеріалів чинному законодавству, Департаментом земельних ресурсів справу - клопотання К-26017, яке буде розглянуте і опрацьоване у порядку визначеному законодавством.
Надаючи правову оцінку таким доводам відповідача, суд звертає увагу на наступне.
Приписами пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» передбачено, що у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, у тому числі, встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
На підставі вищевикладеного, Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120 (надалі - Порядок №63/9120), зокрема, врегульовано порядок отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.
Питання розроблення, погодження, розгляд документації із землеустрою та прийняття Київською міською радою рішень у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або надання в оренду земельних ділянок на підставі документації із землеустрою або без складання такої документації врегульовано положеннями статті 21 Порядку №63/9120.
Разом з тим, за приписами п. 5 ст. 20 Порядку №63/9120, Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради наділений повноваженнями лише щодо попереднього розгляду клопотань про передачу земельної ділянки у власність. Виключно у випадку невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам Порядку, клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянина інформують відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради.
З наведеного обумовлюється висновок проте, що у разі відповідності клопотання та поданих до нього документів вимогам законодавства, Порядок не визначає повноважень Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради стосовно інформування зацікавлених осіб про результати розгляду їх клопотань у відповідні строки, або будь-яке інше інформування (надання відповіді).
Однак, матеріали справи свідчать, що Департамент земельних ресурсів розглянув клопотання позивача від 30.11.2015 на підставі доручення заступника міського голови -секретаря Київради Резнікова О.Ю. від 30.11.2015 № 08/М-11691, в межах компетенції та в порядку, визначеному чинним законодавством, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено правомірність дій у межах спірних правовідносин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур
Судове рішення № 58501180, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 14.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/1216/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: