Постанова № 58501148, 16.06.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/809/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Репеха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26.04.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 № Ф-0003671701;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.04.2016 № 0003661701;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.04.2016: № 0004411701, № 0004421701 та № 0004431701.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що перевіряючим були надані всі документи, які підтверджують отриманий дохід та понесені витрати, а саме: на підтвердження отриманих доходів - книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2012-2013 роки, в яких відображена інформація про отримані доходи у 2012-2014 роках. Для підтвердження отримання доходів у безготівковій формі надано виписку по рахунку, відкритому в ПАТ «Мегабанк», та довідку про рух коштів по рахунку, відкритому в філії-Чернігівське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України».

Також, інформація про доходи відображена у щорічних податкових деклараціях про майновий стан та доходи, які подавались до податкового органу за відповідні роки, та яка співпадає із доходами, що вказані у книгах обліку доходів і витрат.

Оскільки інших документів, які б підтверджували отримання нотаріусом доходів в готівковій формі законодавством не передбачено, вважає, що під час перевірки були надані усі документи, які б підтверджували отримані доходи за період, що перевірявся.

Зокрема, реєстр для реєстрації нотаріальних дій не є первинним документом у розумінні бухгалтерського обліку, який би підтверджував отримані доходи. Він є частиною документів нотаріального діловодства. Здійснені в ньому записи є доказом вчиненої нотаріальної дії. Інформація з реєстру для реєстрації нотаріальних дій використовується для заповнення книги обліку доходів і витрат, яка і є документом (регістром) бухгалтерського обліку і, відповідно, декларації про майновий стан і доходи.

Однак, відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат» реєстр для вчинення нотаріальних не може надаватись податковим органам, оскільки таке надання буде порушенням нотаріальної таємниці.

Також під час перевірки були надані усі документи, які б підтверджували витрати, безпосередньо пов'язані з провадженням незалежної професійної діяльності, сформовані у справу 01-14 за відповідні роки, які належним чином оформлені (квитанції, фіскальні чеки, платіжні доручення, акти виконаних робіт, відомості тощо) та підтверджують проведені розрахунки, як у готівковій, так і в безготівковій формах по витратам, що були необхідні для здійснення приватної нотаріальної діяльності та з нею пов'язані.

Крім того, під час проведення перевірки працівниками податкової перевірялися усі документи, що підтверджують понесені витрати, доказом чого є підписаний, в тому числі перевіряючими, опис документів.

Додатково зазначила, що працівниками податкового органу валовий дохід для визначення суми єдиного соціального внеску прийнято, однак для віднесення понесених нею витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, не прийнято.

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску пояснила, що податкова звітність за 2012-2014 роки сформована на підставі первинних бухгалтерських документів, відображених у Книзі обліку доходів і витрат. Сума доходу, з якої було розраховано та сплачено єдиний внесок, повністю відповідає чистому доходу, заявленому у податкових деклараціях, поданих до контролюючого органу за вищевказаний період. Зазначені декларації та звіти з єдиного внеску подані вчасно, прийняті та зареєстровані контролюючим органом.

Порушення щодо строків подання декларацій та звітів по внесках, а також строків сплати податків та страхових внесків перевіркою не встановлені.

Щодо порядку ведення книг доходів і витрат зазначила, що звітним податковим періодом для самозайнятої особи є календарний рік (п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України), тобто дохід від провадження незалежної професійної діяльності визначається тільки за результатом року, а не за результатом дня, місяця чи кварталу. У зв'язку з цим у нотаріуса відсутній дохід за підсумком робочого дня, і відповідно дохід із сумарним підсумком за місяць та квартал, тому і допустила помилку у веденні Книги.

Стосовно посилань відповідача про порушення нею п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України пояснила, що самозайнята особа є податковим агентом у відношенні до фізичної особи-підприємця і, відповідно, повинна подавати звіт форми 1-ДФ лише у випадку, коли виплачує дохід фізичній особі-підприємцю та нараховує, утримує і сплачує податок до бюджету з цього доходу.

Оскільки фізичними особами-підприємцями щодо яких не була зазначена інформація у формі 1-ДФ, було надано копію документу, що підтверджує їх державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єктів підприємницької діяльності, тому відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України податок на доходи не утримувався. У зазначеному випадку вона не є податковим агентом щодо таких осіб, а отже, обов'язок щодо подання інформації про виплати доходу такій особі за формою 1-ДФ у неї відсутній

Враховуючи наведене, позивач вважає, що вимога про сплату недоїмки, рішення про застосування штрафних санкцій та податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що за перевіряємий період платником для підтвердження отриманих доходів, зазначених в деклараціях про майновий стан і доходи, надано лише книги обліку доходів і витрат, які велись з порушенням вимог п. 5, п. 6 наказу № 481, виписка по рахунку № НОМЕР_7, відкритому в ПАТ «Мегабанк», згідно якої рух коштів відсутній.

Таким чином, в порушення п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України самозайнятою особою ОСОБА_1 не в повному обсязі надано документи для проведення перевірки, а саме: платником не надано виписку по рахунку № НОМЕР_8, відкритому в AT «Ощадбанк», також документи, що підтверджують отримання доходів за перевіряємий період, які отримані в готівковій формі. Платником на перевірку надано довідку про рух коштів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 по рахунку № НОМЕР_8, якою не можливо підтвердити дохід, саме від провадження певного виду незалежної професійної діяльності позивача.

У зв'язку з наданням позивачем на перевірку не в повному обсязі первинних документів, які підтверджують отримання доходу від провадження незалежної професійної діяльності, на його думку, не можливо віднести до складу валових витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, витрати які відображені в деклараціях про майновий стан і доходи за період 2012-2014 роки.

Щодо заповнення книг обліку доходів і витрат зазначив, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 3 наказу № 1025 та п. 5,.п. 6 наказу № 481, а саме: у графі 1 не зазначено дати запису; у графі 2 відображено суму доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності лише за рік. Тобто, не відображена сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Також, перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено, що в 2012-2013 року позивачем було перераховано ряду фізичних осіб-підприємців кошти за отримані товари. В податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 4 квартал 2012 року та за 2 квартал 2013 року, 3 квартал 2013 року не було відображено виплачені суми, чим порушено пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Зокрема, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

Крім того, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходів, отриманих від здійснення незалежної професійної діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок на суму 379 063,64 грн., в т.ч. за 2012 рік - 80105,80 грн., за 2013 рік - 176347,26 грн., за 2014 рік - 122610,58 грн.

В результаті позивачем порушено вимоги абзацу першого п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити, виходячи з такого.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована Чернігівським обласним управлінням юстиції як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 7910 від 23.11.2009), та отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю від 19.04.2012 № 116.

Вид діяльності за КВЕД - 69.1 - діяльність у сфері права.

На обліку в Чернігівській ОДПІ позивач перебуває з 26.04.2012 за № 3101.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового тексу України та п.п. 13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу Чернігівської ОДПІ «Про проведення документальної планової перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_1.» № 62 від 29.02.2016, згідно плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 1 квартал 2016 року, працівниками податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 26.04.2012 по 31.12.2014.

Перевірку проведено з відома та в присутності самозайнятої особи ОСОБА_1 за адресою здійснення нею нотаріальної діяльності. Термін проведення документальної планової виїзної перевірки продовжувався з 31.03.2016 на 2 робочі дні на підставі наказу Чернігівської ОДПІ від 30.03.2016 № 106.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2016 № 73/17/НОМЕР_5 (а.с. 18-40 Т.1).

Перевіркою встановлено порушення:

- порушення п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід в розмірі 383260,24 грн., в т.ч. за 2012 рік в сумі 84302,40 грн., за 2013 рік - 176347,26 грн., за 2014 рік - 122610,58 грн. Відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 178.2 ст. 178 податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 58475,02 грн., в т.ч. за 2012 рік в сумі 12645,36 грн., за 2013 рік - 27438,04 грн., за 2014 рік - 18391,59 грн.

- порушено вимоги п. 5., п. 6 наказу Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», а саме: неправильне ведення книги обліку доходів і витрат;

- порушено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) (ф. № 1-ДФ);

- абзац перший п. 2 ч. 1 ст. 7. п. 11 ст. 8. п. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 131534,94 грн., в т.ч. за 2012 рік - 27796,73 грн., за 2013 рік - 61192,44 грн., за 2014 рік - 42545,77грн.;

- п. 44.6 ст. 44., п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: не в повному обсязі надано документи для проведення перевірки.

Вважаючи складений податковим органом акт перевірки протиправним, позивач подав заперечення на нього (а.с. 41-46 Т.1).

На підставі висновків акту перевірки Чернігівською ОДПІ було винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 № Ф-0003671701 на суму 131 534,94 грн. (а.с. 14 Т.1);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.04.2016 № 0003661707 на суму 12 416,04 грн. з розрахунком (а.с. 15, 16 Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 № 0004411701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн. (а.с. 79, 80 Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 № 0004421701, яким позивачу нараховано адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн. (а.с. 81, 82 Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 № 0004431701, яким позивачу збільшено податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 73 093,76 грн. (58 475,02 грн. за основним платежем та 14 618,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 83,84 Т.1).

Вважаючи винесені відповідачем: вимогу, рішення та податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 32 Закону № 3425 встановлено, що приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, приватний нотаріус (позивач) є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, а тому питання справляння податків з доходів позивача та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування слід досліджувати з врахуванням даних особливостей.

Відповідно до п.п. 41.1 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Позивач як платник єдиного внеску відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою, вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464).

Частиною 11 ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу третього ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Відповідно до приписів п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. В п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України визначена база оподаткування при здійсненні незалежної професійної діяльності, а саме, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Таким чином, розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежить від доходу (прибутку), отриманого від діяльності позивача, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, який є базою нарахування єдиного внеску. Тобто, базою нарахування єдиного внеску також є різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 за №1014/18309 та діяла до 03.12.2013.

Пунктом 3.2 даного Порядку передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Аналогічне положення міститься і у п. 3.4. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (далі - Порядок № 454) (чинного до 14.04.2015), зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 20.09.2013 № 1628/24160.

Таким чином, звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною, - є календарний рік.

Відповідно до п.п. 178.4, п.п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в якій в розділі IV «Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» вказуються суми доходу, витрат та податку, що підлягає сплаті до бюджету для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок, в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року

Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.09.2013 № 455 (чинної до 20.04.2015) в якому зазначено, що платники, визначені п.п. 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п.п. 3 п. 4.5 розділу IV Інструкції).

Форма обліку та порядок ведення доходів і витрат визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1025, що діяв до 18.10.2013 (далі - Порядок № 1025).

Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до п.5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

З 18.10.2013 набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 16.09.2013 № 481 (далі - Порядок № 481).

Згідно із п. 5 Порядку № 481 записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Порядок занесення відомостей до Книги визначений п. 6 Порядку № 481.

Пунктом 9 Порядку № 481 передбачено, що дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Порядок звітування фізичної особи, що провадить незалежну професійну діяльність, - про суми врахованого єдиного внеску в 2001-2013 роках визначався Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 № 22-2. В 2014 році порядок звітування фізичної особи, що провадить незалежну професійну діяльність - про суми врахованого єдиного внеску - Порядком № 454.

Відповідно до п. 3.4 вищевказаного Порядку фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Пунктом 4.12 Порядку визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку. Протягом року у разі призначення пенсії подається звіт з позначкою "призначення пенсії" за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про, що в таблиці 3 в другій графі зазначається сума чистого доходу, заявлена в податковій декларації.

В судовому засіданні встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 подавались податкові декларації про майновий стан і доходи, які прийняті та зареєстровані контролюючим органом.

Так, відповідно до декларацій про майновий стан і доходи:

за 2012 рік від 26.04.2013 сума чистого оподатковуваного доходу становить - 4 667, 60 грн. (а.с. 102-103, 102 Т.1);

за 2013 рік від 23.04.2014 сума чистого оподатковуваного доходу становить - 10 591,74 грн. (а.с. 106-107, 108 Т.1);

за 2014 рік від 29.04.2015 сума чистого оподатковуваного доходу склала 19 132,42 грн. (а.с. 110-113, 114 Т.1).

Як свідчать дані звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що подавались ОСОБА_1 до УПФУ в м. Чернігові протягом 2011-2013 років та Чернігівської ОДПІ в 2014 за 2014 рік (а.с. 91-101 Т.1), суми чистого оподаткованого доходу, що зазначені в деклараціях про майновий стан та доходи, були перенесені позивачем до звітів про суми нарахованого єдиного внеску.

Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а саме таблиця 3 Додатку № 5 Порядків подані: за 2012 рік - 23.04.2013 (на суму 4 667,60 грн.), за 2013 рік - 23.04.2014 (10 591,74 грн.), за 2014 рік - 29.04.2015 (на суму 19 132,42 грн.), тобто у строки, передбачені законодавством України. (а.с. 90а, 93, 98, 101 Т.1).

Судом також встановлено, що позивачем, податкова звітність сформована на підставі первинних документів, відображених в Книгах обліку доходів та витрат: за 2013 - 2014 роки (зареєстрована в Чернігівській ОДПІ (МДПІ 26.04.2012 за № 998) та за 2014 рік (зареєстрована в Чернігівській ОДПІ 18.12.2013 за № 236) (а.с. 126-170 Т.1). Оскільки законодавством не врегульовано питання, які саме документи є підставою для проведення вищевказаного розрахунку самозайнятою особою, а саме нотаріусом, суд вважає, що податкова звітність за період, який перевірявся відповідачем, складена і подана до Чернігівської ОДПІ на підставі належних документів.

Таким чином, позивачем було здійснено правильний розрахунок загального чистого доходу за перевіряємий період, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і сума якого використовується для нарахування єдиного соціального внеску. Зокрема, у графі 3 таблиці 3 Додатку № 5 вказано як базу для нарахування єдиного внеску суму чистого оподаткованого доходу відповідно до поданих декларацій про майновий стан і доходи.

Крім того, відповідно до п.п. 2.1.2 акта перевірки від 08.04.2016 № 73/17/НОМЕР_5, під час перевірки правильності визначення валового доходу Чернігівською ОДПІ, відображеного в деклараціях про майновий стан і доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки, розбіжності не виявлено. В п.п 2.1.1 даного акту перевірки також зазначено, що вищевказані декларації про майновий стан та доходи були подані позивачем без порушення встановленого терміну, а їх форма відповідає законодавчо затвердженій формі (а.с. 23, 24 Т.1).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що, оскільки обчислення сум єдиного внеску фізичними особами, що провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі нотаріусами, здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб то дані, вказані в розділі III Податкової декларації про майновий стан і доходи, мають відображатися у звітності з єдиного внеску. До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується відповідна ставка, визначена у ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах вищого адміністративного суду від 18.08.2015 справа № 818/1464/15, від 04.09.2015 справа № 820/6365/15.

Як вбачається з наданих суду податкових декларацій про майновий стан і доходи та звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, позивачем було здійснено правильний розрахунок загального чистого доходу за перевіряємий період, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і сума якого використовується для нарахування єдиного соціального внеску.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень безпідставно внесено до акту перевірки висновок про те, що позивачем занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, у розмірі 383 260,24 грн. та відповідно занижена сума єдиного внеску на 131 534,94 грн.

Враховуючи наведене, оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 № Ф-0003671707 та рішення про застосування штрафних санкцій від 08.04.2016 № 0003661701 Чернігівської ОДПІ є неправомірними та мають бути скасовані.

Щодо правильності визначення, нарахування та сплати ОСОБА_1 загального оподатковуваного доходу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується нормами ст. 178 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Отже, у даному випадку, діяльність позивача як приватного нотаріуса відноситься до незалежної професійної діяльності, оподатковується за ставками податку, визначеними для оподаткування доходів фізичних осіб, а база оподаткування визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса.

Згідно із п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Як вже попередньо зазначалось судом, позивачем до Чернігівської ОДПІ, у встановлений термін та належного зразка, подавались податкові декларації про майновий стан і доходи.

Крім того, на підтвердження сум загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження незалежної професійної діяльності в готівковій та безготівковій формах позивачем надано на перевірку:

- книги обліку доходів і витрат за 2012-2014 роки (а.с. 126-170 Т.1);

- довідку ПАТ ДБ «Ощадний банк України» про рух коштів по рахунку від 24.03.2016 № 080/183 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 (а.с. 88 Т.1);

- виписку/особовий рахунок ПАТ «Мегабанк» з 07.08.2013 по 21.03.2016 (а.с. 89 Т.1).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 як самозайнятою особою отримувалися доходи, пов'язані із її професійною діяльністю, а саме як плата за вчинені нотаріальні дії.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Така плата за вчинені нотаріальні дії відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, вказується у відповідній графі реєстру для реєстрації нотаріальних дій. У кінці кожного робочого дня після останньої нотаріальної дії здійснюється підсумковий запис, у якому зазначається в тому числі розмір отриманої приватним нотаріусом плати.

Проте реєстр для реєстрації нотаріальних дій не є первинним документом у розумінні бухгалтерського обліку, який би підтверджував отримані доходи. Він є частиною документів нотаріального діловодства. Здійснені в ньому записи є доказом вчиненої нотаріальної дії. Інформація з реєстру для реєстрації нотаріальних дій використовується для заповнення Книги обліку доходів і витрат

Однак, реєстр для реєстрації нотаріальних дій містить відомості про осіб, які зверталися за вчиненням нотаріальних дій, тому не може надаватись перевіряючим для підтвердження отриманого позивачем доходу в розрізі операцій, в силу заборони передбачено ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи, що ні вищевказаним Законом, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено в якій формі приватний нотаріус має отримувати плату, як і в жодною нормою права не передбачено оформлення будь-якого первинного бухгалтерського документа, який би підтверджував отриману плату саме в готівковій формі, суд вважає, що позивачем під час перевірки було надано всі належні і допустимі докази отриманого доходу.

Щодо понесених ОСОБА_1 витрат в результаті здійснення нею незалежної професійної діяльності, суд зазначає таке.

Витрати, необхідні для провадження приватної нотаріальної діяльності, встановлені статтями 5, 14, 25, 26, 28, 34 Закону України «Про нотаріат», наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2010 № 334/5 «Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно правових актів Міністерства юстиції України», наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 № 888/5 «Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності» та іншими.

Зокрема, основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності. При цьому, зазначені витрати повинні бути підтверджені документально.

Частиною 9 ст. 24 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові договори. Відповідно, зазначене вказує на можливість залучення нотаріусом при здійсненні своєї діяльності (на договірних засадах) необхідних ресурсів, придбання товарів, робіт чи послуг.

Судом встановлено, що при здійсненні нотаріальної діяльності ОСОБА_1 було отримано від контрагентів послуги (інформаційно-технічні, заправка картриджів, протипожежні, охоронні та ін.). Крім того, позивач сплачувала орендну плату за нежитлове приміщення, яке орендується ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 09.04.2012, здійснювала оплату за спеціальні бланки нотаріальних документів, папір, картриджі та інше.

Документи, які підтверджують понесені позивачем витрати, необхідні для здійснення приватної нотаріальної діяльності та були з нею пов'язані, сформовані у справу № 01-14 «Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, нарядів на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна, матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо)» за відповідні роки, які належним чином оформлені (квитанції, фіскальні чеки, платіжні доручення, акти виконаних робіт, відомості тощо) та підтверджують проведені ОСОБА_1 розрахунки, як у готівковій, так і в безготівковій формах по здійсненим витратам (а.с. 225-250 Т.1, 1-268 Т.2).

Також позивач при здійсненні своєї діяльності використовує працю найманих робітників за яких, як податковий агент, відповідно до вимог чинного законодавства сплачує податок із доходів. Наявність у ОСОБА_1 найманих працівників підтверджується справою № 01-13 «Особові рахунки працівників» (а.с. 171-224 Т.1).

Понесені відповідачем витрати, здійснені в безготівковій формі, підтверджуються довідкою ПАТ ДБ «Ощадний банк України» про рух коштів по рахунку від 24.03.2016 № 080/183 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, яка надавалась на перевірку, та випискою по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», за період з 22.05.2012 по 31.12.2014 (а.с. 12-20 Т.3). В свою чергу, витрати у готівковій формі належним чином відображені в Книгах обліку доходів і витрат (а.с. 126-170 Т.1).

Беручи до уваги всі вищезазначені документи, суд вважає, що отримані позивачем послуги та товари придбавалися для використання при здійсненні незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1, їх придбання обумовлювалося об'єктивною потребою в належній організації приватної нотаріальної діяльності та випливало з суті такої діяльності та законодавчих вимог щодо умов її здійснення, придбані послуги були спрямовані на вирішення конкретних питань нотаріальної діяльності позивача та споживалися з цією метою, і такі дії відповідали реальним намірам учасників даних правовідносин.

Суд звертає увагу, що чинне у період 2012-2014 років законодавство України, встановлюючи можливість зменшення оподатковуваного доходу особи, що провадить незалежну професійну діяльність, на витрати, які є необхідними для її провадження, не передбачає вичерпного переліку таких витрат.

Також суд зазначає, що під час проведення перевірки працівниками податкової перевірялися усі вищеперераховані документи, що підтверджують понесені позивачем витрати, доказом чого є підписаний, в тому числі перевіряючими, опис документів, поданих для огляду для проведення документальної планової перевірки, та складений додаток до акту перевірки від 08.04.2016 № 73/17/НОМЕР_5 щодо грошових потоків та призначення платежів, здійснених фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_1 (а.с. 38-40, 90 Т.1).

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 при заповненні Книг обліку доходів і витрат було порушено вимоги п. 3 Порядку № 1025 та п. 5, п. 6 Порядку № 481, а саме у графі 1 не зазначено дати запису; у графі 2 відображено суму доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності лише за рік.

Однак, зазначені помилки при заповненні не є підставою для непідтвердження сум доходів ОСОБА_1, отриманих за кожен перевіряємий рік.

Законодавством України передбачено окрему відповідальність за порушення особами встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, Кодексом про адміністративні правопорушення (ст. 163-1).

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим включення позивачем до складу витрат, пов'язаних із веденням нотаріальної діяльності у перевіряємий період, сум, підтверджених первинними документами і сформованих у справах №№ 01-13 та 01-14.

Щодо посилань представника відповідача, що позивачем на перевірку не була надана виписка по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», суд зазначає, що в запиті Чернігівської ОДП був відсутній конкретний перелік документів, які ОСОБА_1 мала надати, в тому числі була відсутня вимога про надання саме вищевказаної виписки. Зазначене не заперечувалось представником відповідача.

В судовому засіданні позивачем була надана виписка по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», за період з 22.05.2012 по 31.12.2014, в якій відображено безготівкові операції ОСОБА_1 щодо отриманого доходу та понесених витрат (а.с. 20-26 Т.3).

Суд зазначає, що оскільки позивачем на перевірку було надано всі запитувані документи, які передбачені законодавством і підтверджують понесені нею витрати та отримані доходи, застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 510,00 грн. є неправомірним.

Стосовно висновку податкового органу щодо порушення платником податків п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу, а саме подання не у повному обсязі, податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) (форма № 1-ДФ),суд зазначає наступне.

Згідно із п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за № 228/25005. Цим же наказом затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Положеннями п. 1.2 вищевказаного Порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Таким чином, з огляду на вище наведене суд приходить до висновку, що податковим агентом визнається особа, яка не лише виплачує дохід фізичній особі, але й нараховує, утримує та сплачує податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, самозайнята особа є податковим агентом у відношенні до фізичної особи-підприємця і відповідно, повинна подавати звіт за формою № 1-ДФ лише у випадку, коли самозайнята особа виплачує дохід фізичній особі-підприємцю, та нараховує, утримує і сплачує податок до бюджету з цього доходу.

Враховуючи, що фізичними особами-підприємцями, щодо яких позивачем не була зазначена інформація у формі № 1-ДФ, були надані копії документів, що підтверджують їх державну реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності, суд вважає, що ОСОБА_1 правомірно відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України податок на доходи не утримувався, оскільки в даному випадку вона не є податковим агентом щодо таких осіб. Обов'язок щодо подання інформації про виплату доходу зазначеним фізичним особам-підприємцям за формою № 1-ДФ у позивача також відсутній.

Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування Чернігівською ОДПІ до позивача штрафних санкцій на суму 510,00 грн. за подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1-ДФ), є неправомірним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що позивачем як фізичною особою, що провадить незалежну професійну діяльність, обчислено базу нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та задекларовано суми отриманого доходу та понесених витрат з дотриманням вимог чинного законодавства, надано на перевірку всі первинні документи, суд вважає, що Чернігівською ОДПІ неправомірно застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції та донараховано податкові зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

У зв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що позовні вимоги приватного нотаріуса ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказати, а тому мають бути задоволені, а податкові повідомлення рішення від 04.05.2016: № 0004421701, № 0004431701 та № 0004411701, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 № Ф-0003671701, рішення про застосування штрафних санкцій від 08.04.2016 № 0003661701 - скасовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 № Ф-0003671701.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.04.2016 № 0003661701.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 04.05.2016: № 0004411701, № 0004421701 та № 0004431701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39558413) на користь самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_5) судовий збір у розмірі 2170 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 45 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна