Постанова № 58500763, 14.06.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14 червня 2016 року Справа № 814/493/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Запольський В.М.,

представника третьої особи: Данилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомОСОБА_4, АДРЕСА_1, 61105 до відповідачаЗаводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54015 третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Миколаїв Дистриб'юційна Компанія», вул. Індустріальна, 7-А, м. Миколаїв, 54040 провизнання незаконною та скасування постанови від 08.02.2016 р.,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_4, звернулась до суду з адміністративним позовом до Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Заводського виділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2016 року;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 16.02.2016 року;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначила, що , постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2016 року була винесена державним виконавцем з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», адже вирок суду вступив в законну силу ще 15.08.2014 року, при цьому, стягувач без поважних причин не пред'являв виконавчий лист до виконання аж до січня 2016 року та не вживав відповідних заходів для його отримання до липня 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, та зазначив, що вирок набрав законної сили 26.05.2015 року, а судом визначено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання включно до 26.05.2016 року, заява стягувача та виконавчий документ подано 27.01.2016 року, таким чином, стягувачем не пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, тому скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2016, постанови про стягнення виконавчого збору від 16.02.2016 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.2016 року є безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав відповідача та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2014 року у справі № 1/487/54/14 задоволено цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Миколаїв Дистриб'юторська компанія» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 325792,35 грн., відшкодування судових витрат у сумі 8840 грн., а разом - 334632,35 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 15.08.2014 року, провадження № 11-784/84/2014, вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2014 року у справі № 1/487/54/14 залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.05.2015 року у справі № 5-643 км 15 вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2014 року у справі № 1/487/54/14 в частині задоволення цивільного позову залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 532 КПК України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Отже, вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2014 року у справі № 1/487/54/14 в частині задоволення цивільного позову вступив в законну силу 15.08.2014 року.

Згідно з ч. 3 ст. 535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Постановою державного виконавця Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 08.02.2016 року відкрито виконавче провадження № 49993342 з примусового виконання виконавчого листа від 17.07.2015 року, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистриб'юторська компанія» боргу в сумі 334632,35 грн.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва по справі № 1/487/54/14 вступив в законну силу ще 15.08.2014 року. Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2016 року була винесена державним виконавцем з порушенням приписів ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

З реєстру виконавчих проваджень позивач дізналася про те, що окрім вказаної постанови державним виконавцем було винесено також постанову про стягнення виконавчого збору від 16.02.2016 року та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.2016 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятих рішень. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження його позовних вимог.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Заводського виділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2016 року.

3. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 16.02.2016 року.

4. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.2016 року.

5. Присудити ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1653,60 грн., сплачений квитанціями № 0.0.528771064.1 від 30.03.2016 року на суму 551,20 грн. та № 0.0.540990280.1 від 21.04.2016 року на суму 1102,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 21 червня 2016 року.