Ухвала суду № 58500673, 24.06.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24 червня 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/837/16

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Заступника прокурора Полтавської області до Полтавської міської ради, Фонду державного майна України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2016 року Заступник прокурора Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради, Фонду державного майна України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" про визнання бездіяльності Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності гуртожитків по вул. Бірюзова, 82, пров. Шевченка, 3, пров. Шевченка, 113Б, вул. Духова, 9, вул. Г.Сталінграду, 19 у м. Полтаві - протиправною та зобов'язання вчинити дії, а саме: Полтавської міської ради забезпечити прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Полтави гуртожитки по вул. Бірюзова, 82 - площею 3795 кв.м, вартістю 36811500 грн, пров. Шевченка, 3 - площею 4083 кв.м, вартістю 37359450 грн, пров. Шевченка, 113Б - площею 802 кв.м, вартістю 200847 грн, вул. Духова, 9 - площею 2452 кв.м, вартістю 27462400 грн, вул. Г.Сталінграду, 19 - площею 3092 кв.м, вартістю 27462400 грн у м. Полтаві; Фонду державного майна України включити гуртожитки по вул. Бірюзова, 82, пров. Шевченка, 3, пров. Шевченка, 113Б, вул. Духова, 9, вул. Г.Сталінграду, 19 у м. Полтаві до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року позовну заяву залишено без руху у звязку з її невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк до 21 червня 2016 року.

Так, відповідно до вказаної ухвали судом зауважено, що прокурор у своїй заяві зазначив, що єдиним органом, наділеним повноваженнями реагувати на бездіяльність органу місцевого самоврядування та Фонду державного майна України для задоволення гарантованих Конституцією України прав громадян на житло, є прокурор.

Однак, суд звертає увагу заявника, що прокурор у своїй позовній заяві має вказати про підстави представництва інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В той же час, прокурор не вказує захист яких саме інтересів держави віднесено до компетенції відповідного органу та одночасно у позові вказує про наявність у Полтавської міської ради та Фонду державного майна України відповідних повноважень щодо зобов'язання вчинення яких сам прокурор звернувся до суду.

Суд зауважує, що наявність, на думку прокурора, повноважень реагувати на бездіяльність органу місцевого самоврядування та Фонду державного майна України не призводить до автоматичного виникнення у прокурора права на звернення до суду в межах адміністративного судочинства, завданням якого є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд звертає увагу заявника, що право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Крім того, зазначення прокурором про наявність у нього повноважень реагувати з метою захисту прав громадян на житло фактично вказує про звернення ним до суду з позовом в інтересах таких громадян. В той же час, прокурор не визначає на підставі яких належних та допустимих доказів він має повноваження звертатися до суду з метою захисту прав громадян, як і не визначеного кола таких громадян та обсягу їх порушених прав.

Виходячи з викладеного, суд позбавлений можливості встановити з метою чиїх саме інтересів Заступник прокурора Полтавської області звернувся до суду.

Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави прокурор зазначає, що єдиним державним органом, наділеним повноваженнями реагувати на бездіяльність органу місцевого самоврядування, забезпечити збереження майна у придатному до експлуатації стані та його подальшої передачі до комунальної власності міста для задоволення гарантованих прав громадян на житло, є прокурор, який набуває статусу позивача.

Однак, права здійснювати представництво інтересів Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" прокурору не надано в силу Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, а порушення прав мешканців гуртожитку прокурор не визначає як підставу для звернення до суду із цим позовом та не надає відповідних обґрунтувань та визначених цим Законом документів.

Разом з тим, питання управління державним майном, в т.ч. обєкти житлового фонду, гуртожитки та інші обєкти соціальної інфраструктури, законодавством покладено на Фонд державного майна України, який здійснює свої повноваження на місцях через свої територіальні органи, якого прокурором визначено третьою особою. Отже, твердження прокурора про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача таких об'єктів, як обєкти житлового фонду, гуртожитки та інші обєкти соціальної інфраструктури, з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, тобто органами Фонду держмайна України.

На підтвердження викладеного заявник долучає копію листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 09 червня 2016 року № 10-107-236, відповідно до якого зазначено, що останнє не є особою в даній справі, права якої є порушеними та потребують захисту.

Крім того, суд звертає увагу, що у лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 09.06.2016 року не є належним доказом в підтвердження відсутності повноважного державного органу та не виконання Фондом державного майна України вимог підпункту "д" пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", оскільки не містить жодної інформації стосовно невиконання Фондом державного майна України покладених на нього функцій. Також, у вказаному листі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області посилається на лист прокуратури від 07.06.2016 щодо визначення позивача в адміністративній справі №816/434/16 і оцінка вказаному листу надана судом, який аналогічний позов заступника прокурора повернув заявнику ухвалою суду від 04 травня 2016 року, яка залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року.

За змістом листа управління майном Полтавської обласної ради від 28.10.2002 № 1017/19-8/1388, доданого прокурором до позовної заяви, майно, яке знаходиться на балансі житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник", належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області (обласної комунальної власності), суб'єктом права якого є Полтавська обласна рада.

Доказів, що захист цих інтересів не здійснюється або здійснюється неналежним чином уповноваженими органами, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, суду не надано.

Враховуючи зазначене, прокурором не наведено належного обґрунтування в чому ж саме полягають порушені інтереси держави, які підлягають судовому захисту.

Всупереч вимогам викладеним в ухвалі суду від 06 червня 2016 року Заступником прокурора Полтавської області так і не надано належних та допустимих доказів та обґрунтованих пояснень для належного встановлення з метою чиїх саме інтересів останній звертається з даним позовом.

Крім того, недоліки такої позовної заяви, також, необхідно було усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду, крім іншого, належних та допустимих доказів перебування у державній власності спірних гуртожитків, як підставу для звернення до суду із позовом про захист інтересів держави.

Так, на виконання такої вимоги ухвали суду надано копію Рішення Господарського суду Полтавської області від 23 липня 2004 року у справі № 8/172, відповідно до змісту якого зауважено, що закріплене за ЖЕП "Будівельник" житло належить до державної власності.

В той же час, вказане рішення суду не може бути розцінене як належний доказ перебування спірних гуртожитків у державній власності станом на дату звернення до суду, оскільки останнє не містить переліку об'єктів про які йде мова, а також стосується обставин, що встановлювались станом на дату прийняття такого судового рішення. Крім того, відомостей про набрання законної сили вказаним рішенням заявником також не надано.

Також, суд зауважує, що, заявником не надано у томі числі, але не обмежуючись Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка станом на момент звернення до суду та усунення недоліків позовної заяви могла бути належним доказом перебування у державній власності вказаного нерухомого майна.

Вимогами частини 3 ст. 60 цього ж Кодексу встановлено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Не виконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 60 КАСУ).

Відповідно до пункту1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 3 та частиною 4 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Заступника прокурора Полтавської області до Полтавської міської ради, Фонду державного майна України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Розяснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Суддя І.Г. Ясиновський