Ухвала суду № 58499947, 23.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

23 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Музичко С.Г.,. Шкоріної О.І.,

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договорів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача. Посилаючись на те, що на підставі укладеного між сторонами договору банківського вкладу 30.08.2012 року вона поклала на відкритий їй рахунок 30 000 євро під 7% річних строком на 366 днів, які банк відмовився повернути їй на вимогу від 21.01.2015 року , просила розірвати договір SAMDN № 80000728288818 «Стандарт» та стягнути з відповідача на її користь 33 210 .00 євро заборгованості по вкладу.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року позов задоволено. Розірвано договір SAMDN № 80000728288818 від 30.08.2012 року ( вклад «Стандарт»),укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приват Банк».

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу по Договору SAMDN № 80000728288818 (Вклад «Стандарт на 12 мес.») від 30.08.2012 року в розмірі 33210.00 євро,що еквівалентно 975 045.60 грн..

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що судом не повно з'ясовано обставини справи, не перевірено наявність оригіналів документів із зазначенням необхідних реквізитів, що підтверджують укладання договорів вкладів між позивачами та відповідачем. Відповідач не має оригіналів таких документів, оскільки позбавлений доступу до інформації щодо клієнтів, що уклали договори з філією «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк». Також вказує, що позивачкою не надано доказів знаходження спірних коштів на рахунках відповідача. Крім того відповідач в своїй апеляційній скарзі зазначає, що внаслідок настання форс-мажорних обставин, що не залежали від волі сторін, термін виконання зобов'язань за договором відсувається на час дії форс-мажору.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представник позивача ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити. Зазначив , що позивачкою надано оригінали договору,квитанції про внесення коштів,які відповідачем ніяким чином не спростовані.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором Банківського рахунку.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи 30.08.2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено Договір SAMDN № 80000728288818 (Вклад «Стандарт») на строк 366 днів по 30.08.2013 року включно, з автоматичною пролонгацією на новий термін у разі, якщо вкладник в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу не заявить банку про повернення вкладу та з відсотковою ставкою 7% річних.

На виконання умов Договору нею було внесено в касу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 30 000.00 євро.

На підтвердження такому позивачкою надано копію договору ,копію квитанції про внесення 30 000 євро, копію заяви про доручення банку перераховувати проценти по депозитному вкладу на карту Deposit Card № НОМЕР_1 ( а.с.4-6).

Зазначені копії відповідають оглянутим в судовому засіданні оригіналам.

Відповідно до положень договору банківського вкладу, у випадку закінчення строку вкладу, якщо клієнт не заявив банку про відмову у продовженні строку вкладу, вклад автоматично рахується продовженим ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта до банку.

21.01.2015 року позивач звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про виплату суми вкладу і суми належних їй нарахованих процентів за Договором банківського вкладу від 30.08.2012 року .

Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_5 грошові кошти, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між сторонами виникли договірні правовідносини, банк порушив передбачене статтями 1058, 1060 ЦК України право позивачки на повернення грошових коштів за укладеним договором, тому зобов'язаний повернути суму вкладу та нараховані проценти .

Колегія суддів з такими висновками суду погоджується і вважає їх правильними.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно зі ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд ( ст.1074 ЦК України).

Виходячи з зазначених норм права, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів належних їм коштів.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не було надано доказів додержання письмової форми договору банківського вкладу, оскільки матеріали справи не містять належним чином завіреної копії договору банківського вкладу та квитанції про внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок, колегія суддів вважає безпідставними,оскільки вони спростовуються двічі оглянутими в судовому засіданні оригіналами договору банківського вкладу та квитанцією про внесення коштів на рахунок.

Доводи апеляційної скарги про неможливість виконання відповідачем зобов'язань за договорами, що укладені з філією «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» через обставини форс-мажору, що не залежать від волі сторін, а також відсутність можливості перевірити наявність грошових коштів на рахунках позивачів, через відсутність доступу до інформації щодо клієнтів, що уклали договори з філією «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» з посиланням на Постанову Правління Національного банку України від 06.05.2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» колегія суддів не може прийняти до уваги з огляду на те, що договори вкладу укладені позивачами з юридичною особою ПАТ КБ «ПриватБанк», юридичною адресою місцезнаходження якого є м. Дніпропетровськ, отже той факт, що зазначені договори укладені з філією «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань перед позивачкою.

До того ж відмова банка у поверненні позивачці належних їй грошових коштів суперечить вимогам ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1068 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають й тому не можуть бути взяті до уваги.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення .

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа № 756/2916/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4380/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.