Ухвала суду № 58499902, 22.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівМахлай Л.Д., Левенця Б.Б.при секретаріГоін В.С.за участю: представника позивача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» ОСОБА_6 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року

У справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року позов задоволено частково./т. 1 а.с. 243-248/

№ справи 760/15292/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/ 7099/2016Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема в частині стягнення пені не враховано ч. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону про обов'язкове страхування про те, що якщо справа про дорожньо-транспортну пригоду розглядається в цивільному, господарському або кримінальному провадженні, перебіг 90 днів для виплати страхового відшкодування припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у справі законної сили, позивачем подано позов через 11 днів після подачі заяви про виплату, тобто до закінчення 90 денного строку, а тому перебіг вказаного строку повинен припинитись до моменту набрання рішенням законної сили. В частині щодо розміру матеріального збитку, зазначив, що відсутні дані щодо того, що пошкоджений автомобіль відновлено, у зв'язку з чим повинна бути врахована зношеність, а вартість матеріального збитку, відповідно до судової автотоварозначої експертизи становить 74 941, 61 грн., з вирахуванням суми ПДВ вартість ремонту становить 62 451, 34 грн. - в межах ліміту страхової компанії - 49 500 грн. Крім того, в частині стягнення 1000 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, зазначив, що вказане дослідження судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховувалось, а сума є значно завищеною, та проведена без участі зацікавлених осіб - відповідачів, що протирічить Методиці товарознавчої експертизи. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 62 451, 34 грн., з яких з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» стягнути страхову виплату у розмірі 49 500 грн., у задоволенні інших вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 10.05.2015 року приблизно о 18:10 год. в м. Києва по вул. Гната Юри, 8 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача «Peugeout 308», д.р.н. НОМЕР_2, та автомобіля «Honda CR-V», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2015 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Також встановлено, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_8, як власника наземного транспортного засобу, застрахована у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» відповідно до полісу № АІ/4759583 з розміром граничного страхового відшкодування за шкоду, завдану майну - 50000,00 грн. та за шкоду, завдану здоров'ю - 100000,00 грн., розмір франшизи - 500,00 грн.

Відповідно до висновку експерта №4-22/02 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeout 308», д.р.н. НОМЕР_2 складає 162065,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» страхового відшкодування в сумі 49500,00 грн., суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи та ч. 9.2 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Встановивши, що відповідно до висновку експерта №4-22/02 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeout 308» складає 162065,00 грн., з відповідача ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» підлягає стягненню на користь позивача сума страхового відшкодування 49 500,00 грн. (50000,00 грн. - 500,00 грн. франшиза), враховуючи також, що проти вказаної суми страхового відшкодування не заперечував у судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення вказаної суми.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності даних відновлення пошкодженого автомобіля, у зв'язку з чим вартість матеріального збитку, відповідно до судової автотоварозначої експертизи становить 74 941, 61 грн., з вирахуванням суми ПДВ вартість ремонту становить 62 451, 34 грн. - в межах ліміту страхової компанії - 49 500 грн., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу та в межах ліміту страхової компанії.

В частині щодо зменшення загальної суми стягнення, у зв'язку зі стягненням саме матеріального збитку, а не вартості відновлювального ремонту, ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» не має права на оскарження, оскільки ч. 1 ст. 1194 ЦК України, визначено, що у разі недостатності страхової виплати, особа, яка застрахувала свою відповідальність зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди, що складає 162 065, 00 грн. і страховою виплатою, таким чином, сума, що виходить за межі 49 500,00 грн. не стосується порушених прав страхової компанії.

Аналогічно відхиляються колегією суддів доводи апелянта щодо стягнення 1000 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, оскільки вказана сума присуджена судом першої інстанції до стягнення з відповідача ОСОБА_8, відповідно до резолютивної частини рішення.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» пені в сумі 10144,11 грн., суд першої інстанції також вірно керувався вимогами п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Враховуючи, що 15.07.2015 року позивачем була направлена заява про виплату страхового відшкодування до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» та п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно якого страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про зобов'язання виплатити позивачу страхове відшкодування в строк до 14.10.2015 року, а отже з 15.10.2015 року має нараховуватись пеня, яка за період з 15.10.2015 року по 01.04.2016 року становить 10 144,11 грн.

Доводи апеляційної скарги, щодо неврахування положень ч. 2 п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині стягнення пені, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки термін нарахування пені, за прострочення випадати страхового відшкодування, починає відліковуватись з закінченням дев'яноста днів від дати отримання заяви про страхове відшкодування, а страховиком порушені строки виплати страхового відшкодування.

Також, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» витрат за послуги евакуатора в сумі 410,00 грн., суд першої інстанції також вірно керувався п. 6 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якою визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи апеляційної скарги в цій частині по суті відсутні, та зводяться лише до формальної незгоди з рішення суду першої інстанції.

В частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_8 рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» ОСОБА_6 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року в частині вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: