Постанова № 58498955, 21.06.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.06.2016 справа №5009/4557/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді Склярук О.І. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4, за довіреністювід відповідача 1: від відповідача 2: від відповідача 3: від відповідача 4: від відповідача 5: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3: від третьої особи 4:ОСОБА_21, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю не з'явився не з'явився ОСОБА_6, за довіреністю не з'явився ОСОБА_6, за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, смт. Михайлівка Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької області від28.03.2016р.у справі№ 5009/4557/12 (суддя Проскуряков К.В.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, смт. Михайлівка Запорізької області до відповідачів:1. Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Михайлівка Запорізької області 2. ОСОБА_9, с. Тимошівка Запорізької області 3. ОСОБА_10, с. Тимошівка Запорізької області 4. ОСОБА_11, м. Одеса 5. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Михайлівська районна рада Запорізької області, смт.Михайлівка Запорізької області 2. Фермерське господарство "Таврійський агрос", с.Тимошівка Запорізької області 3. Відділ Держземагенства у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка Запорізької області 4. Фермерське господарство "Агрос 2012", с. Тимошівка Запорізької області провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.05.2012, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 30.05.01, зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.05.01

В С Т А Н О В И В:

04.12.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_7, смт. Михайлівка із заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.05.2012р.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. та зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2013р. позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. вище зазначене рішення скасовано частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2013р. по справі №5009/4557/12 в частині позовних вимог про:

- визнання недійсним розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 07.05.2012р. № 277 «Про надання в оренду земельної ділянки громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р., з 07 червня 2011р. залишено без змін.

У задоволені позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди землі від 08.05.2012р., зареєстрованого у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель здійснено запис від 25.05.2012р. за №23233004001098 укладеного між Михайлівською районною державної адміністрацією та громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 відмовлено.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2013р. по справі №5009/4557/12 в частині позовних вимог про зобов'язання Михайлівську району адміністрацію Запорізької області укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р. на той самий строк і на тих умовах, тобто на 10 років - 07 червня 2021р. змінено, та в цій частині викладено в наступній редакції:

«Зобов'язати Михайлівську району державну адміністрацію Запорізької області укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р. на той самий строк і на тих саме умовах, тобто на 10 років до 07.06.2021р. в редакції, яка викладена у постанові».

В іншій частині рішення господарського суду про визнання недійсним розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 07.05.2012р. №277 «Про надання в оренду земельної ділянки громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та визнання поновленим на той самий строк і на тих саме умовах договір оренди земельної ділянки - залишено без змін».

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2014р. рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2013р. по справі № 5009/4557/12 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. по справі №5009/4557/12 скасовано. Справу № 5009/4557/12 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2014р. по справі №5009/4557/12 провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 08.05.2012р. укладеного між Михайлівською районної державної адміністрацією Запорізької області та фізичними особами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 зареєстрованого у відділу Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2012р. за № 232330004001098 припинено. В іншій частині позову відмовлено у повному обсязі.

06.05.2014р. матеріали справи № 5009/4557/12 було скеровано до Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2014р. Зазначена справа була втрачена.

Від фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 06.02.2015р. через канцелярію господарського суду Запорізької області надійшла заява про відновлення втраченої справи, відповідно до якої позивач просив суд відновити втрачену справу №5009/4557/12 для подальшого її направлення до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2015р. по справі №5009/4557/12 заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про відновлення втраченої справи для подальшого її направлення до Харківського апеляційного господарського суду задоволено. Відновлено втрачену справу №5009/4557/12 та направлено її до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2015р. рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2014р. по справі №5009/4557/12 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання поновленим з 07.06.2011р. на той самий строк та на тих саме умовах договір оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації за № 17 від 07.06.2001р., укладений між Михайлівською районною радою Запорізької області та ОСОБА_7, вважати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. зареєстрований в книзі записів державної реєстрації за № 17 від 07.06.2001р. укладений між Михайлівською районної радою Запорізької області та ОСОБА_7 в запропонованій позивачем редакції.

В цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано поновленим з 07.06.2011р. на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р. укладений між Михайлівською районною радою та ОСОБА_7; вважати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р. на той самий строк і на тих саме умовах, в запропонованій позивачем редакції. Визнано недійсним розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області № 277 «Про надання в оренду земельної ділянки громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від 07 05 2012р. В решті рішення по справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015р. постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2014р. по справі № 5009/4557/12 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5009/4557/12.

Ухвалою суду від 15.02.2016р. до участі у справі №5009/4557/12 залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фермерське господарство "АГРОС 2012" та Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 09.03.2016р. залучено до участі у справі № 5009/4557/12 у якості відповідача - 2: фізичну особу ОСОБА_9, у якості відповідача - 3: фізичну особу ОСОБА_10, у якості відповідача - 4: фізичну особу ОСОБА_11, у якості відповідача - 5: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Виключено з участі у справі №5009/4557/12 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2, 3, 4, 8: фізичну особу ОСОБА_9, фізичну особу ОСОБА_10, фізичну особу ОСОБА_11, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. та розгляд справи розпочато спочатку.

Позивач підтримав позовні вимоги та, з урахуванням додаткових пояснень від 10.02.2016р. (ІV т. а.с. 109-113), просив суд:

1) визнати поновленим з 07.06.2011р. на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р., укладений між Михайлівською районною радою Запорізької області та ОСОБА_7;

2) вважати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.01.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р., укладений між Михайлівською районною радою Запорізької області та ОСОБА_7 в запропонованій позивачем редакції; (Редакція додаткової угоди міститься у т.с . ІV, а .с.114-118)

3) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 08.05.2012р., зареєстрований у відділі Держкомзему у Михайлівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2012р. реєстрації 23233004001098, укладеного між Михайлівською райдержадміністрацією та фізичними особами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.03.2016р. по справі №5009/4557/12 у задоволені позовних вимог відмовлено. Рішення обґрунтовано їх недоведеністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи, зокрема посилається, що судом не правильно застосовано приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2016р. порушено апеляційне провадження по справі № 5009/4557/12.

Під час слухання апеляційної скарги на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли наступні документи:

13.05.2016р. від Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу .

20.05.2016р. від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

24.05.2016р. від представника відповідачів 2-4 та третіх осіб 3,4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

24.05.2016р. від Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги наполягав на її задоволенні. Просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники першого, другого, третього та четвертого відповідачів, а також представник третьої особи 2 та третьої особи 4 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення по справі залишити без змін.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2016р., 02.06.2016р. явка сторін не була визнана обов'язковою.

З огляду на наведене та враховуючи приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає за можливим розглянути справу за відсутністю інших представників процесу.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ст.101 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію за № 20890170000000439 від 19.05.2000р.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2001р. Михайлівською районною радою Запорізької області (далі - третя особа-1) було прийнято рішення за № 15, пунктом 2 якого було вирішено надати ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 233,6 га ріллі, терміном на 10 років в довгострокове користування на умовах оренди, із земель запасу Тимошівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30.05.2001р. між Михайлівською районною радою Запорізької області (третя особа-1, орендодавець за договором) та ОСОБА_7 (відповідач, орендар за договором) був укладений договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Михайлівському відділі земельних ресурсів Запорізької області, про що в книзі записів державної реєстрації договір оренди землі було вчинено 07.06.2001р. запис за № 17 (далі - договір оренди землі від 30.05.2001).

Згідно п. 1 договору оренди землі від 30.05.2001р. третя особа-1 передає, а відповідач приймає в строкову платну оренду терміном на 10 (десять) років земельну ділянку із земель запасу Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, розташовану на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться в державній власності на підставі ст. ст. 3, 4 Земельного кодексу України, загальною площею 233,6 (двісті тридцять шість) га, у тому числі: ріллі 233,6 га, згідно з планом, що є невід'ємною частиною договору.

Земельна ділянка виділена в натурі на місцевості, план якої є невід'ємною частиною договору (додаток № 1 до договору оренди землі).

Відповідно до п. 2 договору оренди землі від 30.05.2001р. передбачено, що він укладений строком на 10 (десять) років до 2011 року, і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору, згідно Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. за № 2073.

Враховуючи, що державна реєстрація договору оренди землі відбулася 07.06.2001р., про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 17, то на підставі ст.18 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, договір оренди землі набув чинності з 07.06.2001р. та діє - до 07.06.2011р.

Як вбачається з умов цього договору, орендодавцем за договором оренди землі від 30.05.2001р. є Михайлівська районна рада Запорізької області, яка за Земельним кодексом України (1992 року) мала повноваження передавати в оренду землі державної власності.

Частиною 2 розділу 2 договору встановлено, що у разі виявлення бажання сторін на продовження дії договору, зацікавлена сторона повинна повідомити другу сторону письмово про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше ніж за один місяць до закінчення цього договору.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2002 року), чинного на час закінчення строку договору оренди, передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 3 вище зазначених Перехідних положень визначено, що у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

Враховуючи те, що в Михайлівському районі не було проведено розмежування земель державної та комунальної власності, позивач, маючи намір продовжувати оренду спірної земельної ділянки, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди звернувся до Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідача-1) з заявою (вхідний № К-104/зп від 01.03.2011р.) про продовження на 49 років строку договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., у зв'язку із закінченням строку договору оренди, та визначення орендної плати у розмірі встановленому законодавством, відповідно внесення змін до договору оренди щодо продовження строку його дії.

Будь-якої додаткової угоди до листа від 01.03.2011р., у тому числі щодо продовження договору оренди, позивач відповідачу із вказаним листом не надав.

В матеріалах справи міститься фотокопія опису вкладення у цінний лист з відбитком штампу поштового відділення від 02.03.2011р., яка свідчить про направлення 02.03.2011р. на адресу відповідача проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 30.05.2011р. Однак, із вказаного опису вкладення від 02.03.2011р. неможливо встановити, до якого саме договору оренди землі надсилається проект додаткової угоди, тобто, неможливо будь-яким чином встановити належність зазначеного в описі проекту до договору оренди землі, укладеного саме з позивачем, а також неможливо визначити відправника кореспонденції, що також унеможливлює встановлення факту направлення проекту додаткової угоди саме позивачем.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що наявна у матеріалах справи незасвідчена фотокопія опису вкладення не є належним та допустимим доказом направлення позивачем проекту додаткової угоди відповідачу.

Розглянувши вказане звернення, розпорядженням голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області № 170 від 22.04.2011р. було вирішено:

продовжити на 5 років строк договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001;

встановити орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік;

відновити межі земельної ділянки площею 233,6 га ріллі земель, що перебувають в оренді позивача;

зобов'язано останнього укласти додаткову угоду про продовження строку договору оренди землі.

На виконання п. 3 вказаного розпорядження, позивач замовив Державному підприємству "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки (землі державної власності), ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тимошівської сільської ради (колишнього КСП "Родина") Михайлівського району Запорізької області.

Зазначену вище виготовлену технічну документацію позивач подав для реєстрації, визначення кадастрового номера та отримання обмінного файлу до Запорізької філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яким 14.06.2011р. було видано позивачу обмінний файл. Відповідно до технічної документації 02.06.2011р. Центром державного земельного кадастру спірній земельній ділянці було призначено кадастровий № НОМЕР_1.

Під час розгляду справи у місцевому господарському суді представник позивача пояснив, що без отримання вказаних документів відповідач не підписував з позивачем додаткової угоди до договору оренди землі від 30.05.2001р., а на момент отримання технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж орендованої земельної ділянки, присвоєння кадастрового номеру цій земельній ділянці та отримання обмінного файлу строк дії договору оренди закінчився і нотаріусом з цих підстав було відмовлено у нотаріальному посвідченні додаткової угоди до договору оренди землі від 30.05.2001р.

Жодних доказів укладення додаткової угоди про продовження строку договору оренди цієї земельної ділянки в порядку, визначеному законодавством України, та виконання у повному обсязі умов, визначених розпорядженням голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області № 170 від 22.04.2011р., позивачем матеріали справи не містять.

Таким чином, строк дії договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., укладеного строком на 10 років припинився 07.06.2011р.

30.06.2011р. (тобто після закінчення строку дії договору, строк якого припинився 07.06.2011р.) до Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області надійшли листи від імені ОСОБА_7:

· (вхідний № K-287/зп від 30.06.2011р.) з проханням розглянути та затвердити технічну документацію на земельну ділянку, яка перебуває в оренді ОСОБА_7 та надано в якості додатка відповідну документацію.

· (вхідний № K-288/зп від 30.06.2011р.) про поновлення на 5 років договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., в якому повідомлялося про те, що ОСОБА_7 продовжує користуватись земельною ділянкою за її призначенням та здійснює сплату орендних платежів за умовам договору.

Михайлівська районна державна адміністрація своїм листом № 20-288/3п від 22.07.2011р. повідомила ОСОБА_7 про те, що вона не має правових підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки позивачем було порушено порядок, передбачений нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: що позивач не звернувся до відповідача у строк та в порядку, встановленому ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

21.09.2011р. головою Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області було винесено розпорядження № 432 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельною ділянки для ведення фермерського господарства громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11".

07.05.2012р. Михайлівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 277, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 для ведення фермерського господарства на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (т. І а.с. 91).

Також, вказаним розпорядженням № 277 від 07.05.2012р. було вилучено із земель запасу, розміщених на території Тимошівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 233,7388 га ріллі, та надано в оренду третім особам -2, 3, 4 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 233,7388 га ріллі для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу, розміщених на території Тимошівської сільської ради, строком оренди 49 (сорок дев'ять) років.

08.05.2012р. між Михайлівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 було укладено договір оренди землі, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 25.05.2012р. за № 232330004001098 (далі - договір оренди землі 08.05.2012р.).

За умовами п. 1 договору оренди землі від 08.05.2012р., Михайлівська районна державна адміністрація надала, а ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 прийняли в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, надану на підставі розпорядження № 277 від 07.05.2012р., яка знаходиться за межами населеного пункту на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області від 25.03.2016р. № 23-28-99.0-1025/2-16 громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 користуються земельною ділянкою площею 233,7388 га (кадастровий номер - НОМЕР_1), що розташована на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області на підставі договору оренди землі від 08.05.2012р., зареєстрованого за номером 232330004001098 від 25.05.2012р. В управлінні відсутня будь-яка документація, яка підтверджує використання зазначеної земельної ділянки іншими юридичними чи фізичними особами (VI т. а.с. 85).

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі у задоволені позовних вимог було відмовлено з посиланням на їх необґрунтованість.

Повторно переглядаючи справу судова колегія зазначає наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються, насамперед, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ст.93 Земельного кодексу України).

Спеціальним законом, який регулює відносини пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Стаття 6 вище зазначеного Закону встановлює, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

12.03.2011р. набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р, яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено у новій редакції. Тому до спірних правовідносин щодо пролонгації (продовження) договору оренди, в даному випадку, має застосовуватися саме та редакція Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на момент їх виникнення, тобто, редакція, яка діяла після 12.03.2011р.

Як неодноразово наголошував Верховний суд України та Вищий господарський суд України, розглядаючи подібні спори, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (у новій редакції) об'єднує дві різні правові конструкції продовження орендних правовідносин.

Так, у ч. 1-5 статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

1. орендар належно виконує свої обов'язки за договором,

2. орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

3. до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди,

4. орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Разом з тим, ч.ч. 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

1.орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди

2.до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору на новий строк

3.до листа повідомлення орендар додав проект додаткової угоди

4.орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою

5.орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновлені договору оренди.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 13.04.2016р. (справа № 6-2027цс15).

Як свідчать матеріали справи, в мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2015р. по цій справі № 5009/4557/12, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2015р. у справі №5009/4557/12 та рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2014р. скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області, зазначено, що для правильного вирішення даного спору судам належало відповідно до підстав поданого позову з'ясувати, які саме з наведених вище обставин обрав позивач як підставу для задоволення своїх позовних вимог та якими належними і допустимими доказами підтверджуються (чи спростовуються) ці обставини

З матеріалів справи вбачається, що призначаючи справу до нового розгляду, ухвалою від 22.12.2015р. місцевим господарським судом пропонувалося позивачу письмово визначитися, які саме обставини він обрав як підстави позову, зокрема ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" чи ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Як зазначив місцевий господарський суд, позивач у своїх письмових поясненнях так однозначно та остаточно і не визначився з підставами позову, та продовжував наполягати на фактичних обставинах справи, а тому місцевим господарським судом було досліджено як наявність підстав, визначених ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», так і наявність підстав, визначених ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Під час апеляційного провадження представник позивача та заявника апеляційної скарги надав усні пояснення, що підставами для поновлення договору оренди земельної ділянки є саме ч. 6 ст. 33 Закону України « Про оренду землі», тобто поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі № б/н від 30.05.2001р., укладений між позивачем та Михайлівською районною радою, який зареєстровано в книзі реєстрації договорів оренди землі 07.06.2001р. за № 17, з 07.06.2011р.; та зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № б/н від 30.05.2001 на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 10 років - до 07.06.2021.

Судова колегія бере до уваги, що за договором оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №17 від 07.06.2001р. (далі - договір оренди землі від 30.05.2001р.), укладеного між орендодавцем - Михайлівською районною радою, в особі Тимошівського сільського голови та ОСОБА_7, орендувалася земельна ділянка площею 233,6 га ріллі, із земель державної власності розташованих на території Тимошівської сільської ради строком на 10 років, з орендною платою у розмірі 60 грн. за 1 га. щорічно. Орендодавцем за договором оренди землі від 30.05.2001р. виступала Михайлівська районна рада (третя особа по справі).

Договір оренди землі набув чинності 07.06.2001р., відповідно до приписів ст.18 Закону України «Про оренду землі» та припинив свою дію 07.06.2011р. у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Належних та допустимих доказів неналежного виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. матеріали справи не містять. Посилання відповідачів на окремі поодинокі випадки несвоєчасного внесення орендної плати, які мали місце на протязі 10 років дії цього договору судом до уваги не приймаються, оскільки доказів наявності заборгованості станом на 01.03.2011р. суду не представлено, як і доказів інших можливих порушень умов договору з боку позивача.

Таким чином, після завершення 07.06.2011р. строку дії договору від 30.05.2001р. орендар протягом одного місяця продовжував користуватися виділеною земельною ділянкою та належно виконував свої обов'язки за договором. До цього ж висновку прийшов і місцевий господарський суд.

Матеріали справи не містять доказів припинення ОСОБА_7 фактичного користування спірною земельною ділянкою, як і доказів її повернення в порядку, передбаченому п.5 договору оренди.

Пунктом 5 вище зазначеного договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. встановлено, що повернення орендодавцю земельної ділянки яка орендується, здійснюється двохсторонньою комісією, яка складається із представників сторін.

Доказів підписання представниками ОСОБА_7 та Михайлівської районної ради або Михайлівської районної державної адміністрації двохстороннього акту приймання-передачі спірної земельної ділянки суду не надано.

Матеріали справи також не містять доказів направлення позивачу Михайлівською держадміністрацією повідомлення про відмову у поновленні договору оренди від 30.05.2001р. в місячний термін після завершення строку його дії , тобто до 07.07.2011р.

Лист Михайлівська РДА за № 20-288/3п від 22.07.2011р. за підписом голови ОСОБА_18, яким було відмовлено ОСОБА_7 в поновленні договору оренди землі з підстав порушення ним приписів ст.33 Закону України "Про оренду землі", був направлений поза межами місячного строку, встановленого приписами даної статті (т. 1 а. с. 161), а тому він не може бути визнаний судом як доказ належного направлення заперечення позивачу стосовно поновлення договору оренди землі.

В матеріалах справи наявні листи, які було отримано Михайлівською РДА від імені ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 162- 163), а саме:

· вхідний № K-287/зп від 30.06.2011р. з проханням розглянути та затвердити технічну документацію на земельну ділянку, яка перебуває в оренді ОСОБА_7 та надану в якості додатка відповідну документацію;

· вхідний № K-288/зп від 30.06.2011р. про поновлення на 5 років договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., в якому повідомлялося про те, що ОСОБА_7 продовжує користуватись земельною ділянкою за її призначенням та здійснює сплату орендних платежів за умовам договору, разом з додатками: копія договору оренди земельної ділянки, копія довідки про сплату єдиного податку, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія паспорту.

Як зазначив місцевий господарський суд підписи на вказаних листах, вчинені від імені ОСОБА_7, явно відрізняються від його ж підписів на інших документах, що містяться у справі, зокрема: в копії паспорту (т.1, а.с. 10), нотаріальній копії довіреності від 02.02.2015р. (т.1, а.с. 12 на звороті), завірених особисто ОСОБА_7 копіях матеріалів справи (т. 1, а.с. 14 - 171), копії позовної заяви у цій справі (т.1, а.с. 172 на звороті), заяві від 01.03.2011р. (т. 1, а.с. 165), навіть підпис ОСОБА_7 про затвердження копій цих листів від 30.06.2011р. явно та очевидно відрізняється від самого його підпису на цих листах (т.1, а.с. 162-163) та на інших документах, копіях та заявах у справі.

Заявою поданою до суду 03.03.2016р. (т. 5, а.с. 133) ОСОБА_7 пояснив, що він на період своєї відсутності видав довіреність своєму батькові ОСОБА_19 та право від імені ОСОБА_7 здавати звітність, підписувати документи до організацій та державних установ. Довіреність він завірив власною печаткою. ОСОБА_19 в Михайлівській районній адміністрації написав заяви від 30.06.2011р. та розписався на них, маючи при собі його довіреність.

Судова колегія також приходить до висновку, що зазначені вище пояснення не є належним та допустимим доказом, оскільки матеріали справи не містять ні оригінал, ані належним чином завірену копію зазначеної довіреності, яка повинна була нотаріально посвідчена, оскільки видавалася фізичною особою, а отже вказані листи від 30.06.2001р. подані не орендарем ОСОБА_7, а невстановленою та неуповноваженою на це особою.

Крім того, у листі (вхідний № K-288/зп від 30.06.2011 р.) йдеться про поновлення на 5 років договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., дія якого на дату підписання листа вже припинилася 07.06.2011р. і позивач втратив переважне право на укладення (поновлення) договору на підставі ч. 1-5 ст. 33 Закону "Про оренду землі", а тому його не можна розглядати як відповідну заяву.

До цієї заяви ОСОБА_7 не додано будь-якого проекту додаткової угоди: ані про поновлення договору на 5 років, ані про продовження дії договору від 30.05.2001р. на тих самих умовах в порядку ч. 6 ст. 33 названого Закону.

Як правильно послався місцевий господарський суд, правова конструкція зазначеної норми не потребує від орендаря направлення будь-яких листів-повідомлень орендодавцю про бажання користуватися земельною ділянкою після завершення строку дії договору її оренди. Для цього достатньо встановлення фактів продовження користування земельною ділянкою та належного виконання обов'язків орендаря.

Проте, вимоги ч. 8 та 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відносно того, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, покладають на сторони договору обов'язок у місячний термін укласти додаткову угоду про поновлення дії договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах на такий же строк.

Вказаний місячний строк є присічним і не підлягає продовженню. За таких обставин будь-яка зацікавлена у продовженні строку дії договору сторона мала ініціювати у зазначений строк укладення додаткової угоди шляхом направлення її проекту іншій стороні договору.

Проте, ані позивач, ані відповдіач-1 або третя особа-1 такого проекту додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. іншій стороні договору не надсилали, не розглядали і не укладали у будь-якій формі.

Вказане свідчить, що сторони цього договору до 07.07.2011р. не виявили своє бажання у встановлений законом спосіб (шляхом укладення додаткової угоди) на продовження його дії на тих самих умовах і на той же строк, тобто суд встановив юридичний факт відсутності обов'язкового елементу правової конструкції, визначеної частинами 6, 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідної для поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р. на тих самих умовах та такий самий строк.

Як зазначалося вище, листи від 30.06.2011р. підписані не уповноваженою особою, містять пропозицію поновлення договору не на тих самих умовах, що і первинний договір від 30.05.2001р. і до них не додано проект додаткової угоди. Вказані обставини не дають підстав стверджувати, що відповідач-1 безпідставно ухилився від укладання такої додаткової угоди.

При цьому доказів звернення ОСОБА_7 до суду з позовом про зобов'язання відповідача-1 до підписання такої додаткової угоди саме через безпідставну відмову, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, що передбачено ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивачем суду не надано.

Порушення сторонами пункту 5 договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., яким обумовлено здійснення повернення орендодавцю земельної ділянки, яка орендується, двохсторонньою комісією, яка складається із представників сторін, чого зроблено не було, та сам по собі факт користування ОСОБА_7 після 07.07.2011р. земельною ділянкою, яка була предметом договору оренди, що припинився 07.06.2011р., та продовження ним оплати платежів за користування нею, за відсутності укладання вказаної додаткової угоди, не є підставою, вважати договір поновленим на тих саме умовах і на той саме строк.

Отже, починаючи з 08.07.2011р. земельна ділянка загальною площею 233,6 га ріллі, яка була предметом договору оренди від 30.05.2001р., укладеного Михайлівською районною радою Запорізької області (Орендодавець) та ОСОБА_7 (орендар), стала вільною від орендних правовідносин, заснованих на вказаному договорі, з урахуванням вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому її власник - відповідач-1 (Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області) - отримав право розпорядження нею на власний розсуд без будь-яких обмежень.

Судова колегія також бере до уваги, що проекти додаткових угод щодо продовження строку дії договору оренди містять інші умови, чим ті, які зазначені в договорі оренди. Так, розмір земельної ділянки за договором оренди землі - 233,6 га, а за проектом додаткової угоди - 233,7388 га, розмір орендної плати за договором оренди землі - 140 160 грн. за 1 га щорічно, а за додаткової угодою - 82171, 09 грн. Крім того в додатковій угоді зазначена нова нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 2016р. - 7194852,20 грн., і зовсім не зазначено кадастровий номер земельної ділянки (зазначення кадастрового номеру саме у договорі оренди, на цей час, є обов'язковим).

Зазначене свідчить, що позивач, вимагаючи поновлення договору оренди на той самий строк і на тих саме умовах, фактично просить укласти додаткову угоду на умовах інших, чим визначено у договорі оренди.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_7 в частині визнання поновленим з 07.06.2011р. на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р., укладеного між Михайлівською районною радою Запорізької області та ОСОБА_7; та в частині вважати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.01.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 17 від 07.06.2001р., укладеного між Михайлівською районною радою Запорізької області та ОСОБА_7, в запропонованій позивачем редакції.

Судова колегія також приходить до висновку, що позивачем не дотримано у повному обсязі і вказаного у ч. 1-5, 8, 9 статті 33 Закону "Про оренду землі" порядку, оскільки ним не подано до орендодавця проекту додаткової угоди до договору оренди і таку додаткову угоду фактично укладено не було, оскільки, як вказувалося вище, позивач із запізненням лише 14.06.2011р. отримав реєстраційні документи (обмінний файл), без яких відповідач правомірно не підписував з позивачем додаткової угоди до договору оренди землі від 30.05.2001р., а на цей момент строк дії договору оренди закінчився і нотаріусом з цих підстав було відмовлено у нотаріальному посвідченні додаткової угоди до договору оренди землі від 30.05.2011р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач втратив надане йому як орендарю на підставі ч. 1-5, 8, 9 статті 33 Закону "Про оренду землі" переважне право на укладення (поновлення) договору на новий строк.

Відносно позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.05.2012р., зареєстрованого у відділі Держкомзему у Михайлівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2012р. реєстрації 23233004001098, укладеного між Михайлівською райдержадміністрацією та фізичними особами ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_11, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, скасовуючи попередні судові рішення у цій справі, Вищий господарський суд України у постанові 01.12.2015р. також вказав, що право, яке позивач визначив, як порушене, не може вважатися захищеним та відновленим належним чином за умови існування не спростованого у встановленому порядку ідентичного права іншої особи.

Розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 07.05.2012р. № 277 "Про надання в оренду земельної ділянки громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11" вичерпало свою дію його реалізацією внаслідок укладення договору оренди. З моменту укладення договору оренди земельної ділянки та набрання ним чинності, саме з цього договору виникають обставини, якими порушуються права та охоронювані законом інтереси особи, яка подала позов. За наявності дійсного договору оренди земельної ділянки позов, предметом якого є саме лише рішення уповноваженого власником органу щодо передачі у власність чи в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом його виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Також судова колегія вказала на передчасність висновків господарських судів попередніх інстанцій про припинення провадження в частині недійсності договору оренди земельної ділянки від 08.05.2012р., оскільки за правилами цивільного судочинства розглядаються земельні спори громадян з органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у випадках, передбачених законодавством, а також спори з майнових питань, пов'язаних із земельними відносинами, за участю громадян, що є членами фермерського господарства, їхніх спадкоємців тощо. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі про надання чи продаж із земель державної власності земель для розширення господарства, підсудні господарським судам (відповідну правову позицію викладено також у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 в редакції з 19.03.2010 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"). Господарські суди попередніх інстанцій не з'ясували достеменно на підставі усіх наявних у матеріалах справи доказах склад осіб, які здійснюють право на орендне користування спірною земельною ділянкою та, відповідно, перебувають у спірних земельних правовідносинах з позивачем.

З предмету нового розгляду по цій справі, позивачем виключена позовна вимога щодо визнання недійсним розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 07.05.2012 № 277 "Про надання в оренду земельної ділянки громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11"

Належних та допустимих доказів того, що вказане розпорядження визнане недійсним або скасоване ані до моменту укладення оспорюваного договору, ані після цього сторонами суду не надано.

Таким чином, прийняте 07.05.2012р. Михайлівською районною державною адміністрацією розпорядження № 277, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 для ведення фермерського господарства на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області; вилучено із земель запасу, розміщених на території Тимошівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 233,7388 га ріллі, та надано в оренду вказаним громадянам земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 233,7388 га ріллі для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу, розміщених на території Тимошівської сільської ради, строком оренди 49 (сорок дев'ять) років (т. І а.с. 91) вичерпало свою дію його реалізацією внаслідок укладення оспорюваного позивачем договору оренди земельної ділянки.

Під час розгляду вище зазначеної позовної вимоги (щодо визнання недійсним договору) місцевим господарським судом було встановлено наступне:

Прийняттю 07.05.2012р. Михайлівською районною державною адміністрацією розпорядження № 277, передувало винесене 21.09.2011р. головою Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області розпорядження № 432 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельною ділянки для ведення фермерського господарства громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11" - членам фермерського господарства "Таврійський Агрос".

Зазначене розпорядження було винесено головою Михайлівської районної державної адміністрації на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі 2а-0870/6379/11 (з урахуванням змін внесених ухвалою від 02.09.2011р. про виправлення описки).

Зазначеним розпорядженням (докази його скасування або визнання недійсним) вказаним громадянам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 235 га зі зміною виду угідь на пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, строком на 49 років, з орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

З тексту вказаного рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. вбачається, що суд визнав безпідставною відмову Михайлівської РДА в наданні такого дозволу (лист від 02.08.2011р. №Ф-293/зп) на заяву від 05.07.2011р. та зобов'язав Михайлівську РДА його надати.

30.11.2011р. було складено висновок державної експертизи землевпорядної документації № 477 щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 233,7388 га в оренду громадянам України ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, згідно з яким вказаний проект оцінено позитивно і як такий , що може бути погоджений.

07.05.2012р. Михайлівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 277, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки громадян ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 для ведення фермерського господарства на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (висновок державної експертизи землевпорядної документації № 477).

Також, вказаним розпорядженням № 277 від 07.05.2012р. було вилучено із земель запасу, розміщених на території Тимошівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 233,7388 га ріллі, та надано в оренду відповідачам -2, 3, 4 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 233,7388 га ріллі для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу, розміщених на території Тимошівської сільської ради, строком оренди 49 (сорок дев'ять) років, встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

На підставі вказаного розпорядження 08.05.2012 між Михайлівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 було укладено договір оренди землі, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 25.05.2012 за №232330004001098 (далі - договір оренди землі 08.05.2012 (т.І а.с. 93-99).

За умовами п. 1 договору оренди землі від 08.05.2012, Михайлівська районна державна адміністрація надала, а ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 прийняли в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, надану на підставі розпорядження № 277 від 07.05.2012, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області від 25.03.2016р. № 23-28-99.0-1025/2-16 громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 користуються земельною ділянкою площею 233,7388 га (кадастровий номер - НОМЕР_1), що розташована на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області на підставі договору оренди землі від 08.05.2012р., зареєстрованого за номером 232330004001098 від 25.05.2012р. В управлінні відсутня будь-яка документація, яка підтверджує використання зазначеної земельної ділянки іншими юридичними чи фізичними особами (VI т. а.с. 85).

Порядок отримання земельної ділянки державної та комунальної власності в оренду для ведення фермерського господарства регулюється насамперед Законом України "Про фермерське господарство" та Земельним кодексом України.

Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (ч. 1-3 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство").

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 134 ЗК України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, в тому числі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва (частини 2, 3 статті 134 ЗК України).

За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про фермерське господарство", головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на дату подачі заяви від 05.07.2011р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 235 га зі зміною виду угідь на пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, строком на 49 років, з орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, були членами фермерського господарства "Таврійський Агрос", що підтверджується статутом цього фермерського господарства, зареєстрованого 29.12.2010р. за №10891020000000394, ідентифікаційний код юридичної особи 37482992.

Згідно з п. 5.2 вказаного статуту господарство створене на базі земельної ділянки площею 145,0000 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться в користуванні членів господарства за договором оренди землі від 14.12.2010р., який зареєстровано в Державному реєстрі земель за № 041027300640 від 15.12.2010р.

Головою господарства, згідно із п. 1.10 статуту, є ОСОБА_9.

Як вбачається з тексту заяви, вона подана до Михайлівської РДА не від імені юридичної особи - фермерського господарства "Таврійський Агрос", а від імені його членів - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 саме як фізичних осіб.

Зі змісту розпорядження № 277 від 07.05.2012р., проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки розроблено та було затверджено відносно громадян ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 для ведення фермерського господарства, без зазначення факту, що вони виступають в якості членів фермерського господарства "Таврійський Агрос" або щодо відведення в оренду земельної ділянки юридичній особі - фермерському господарству "Таврійський Агрос".

Оспорюваний договір оренди землі укладено 08.05.2012р. між Михайлівською районною державною адміністрацією та громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 25.05.2012р. за № 232330004001098 (далі - договір оренди землі 08.05.2012р. (т.І а.с. 93-99).

За умовами п. 1 договору оренди землі від 08.05.2012р., Михайлівська районна державна адміністрація надала, а ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 прийняли в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, надану на підставі розпорядження № 277 від 07.05.2012р., яка знаходиться за межами населеного пункту на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

Пункт 2: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 233,7388 га, в т.ч. 233,7388 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1.

Пункт 5 договору визначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4812389,44 грн., з урахуванням коефіцієнту індексації - 3,2.

При цьому п.п. 9, 11 встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік і яка має вноситися у строки визначені діючим законодавством.

Також пунктом 7 договору визначено, що інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.

Пункт 15: земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Пункт 16: цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2012р. за №232330004001098 (т. 5, а.с. 69-70).

Вказана у договорі земельна ділянка передана орендодавцем - Михайлівською районною адміністрацією орендарям - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 11.06.2012р. до договору оренди землі від 08.05.2012р. (т. 5, а.с. 71).

Спірний договір укладено з орендарями - фізичними особами, які виявили бажання займатися фермерською діяльністю, а не з юридичною особою - вже існуючим фермерським господарством "Таврійський Агрос".

Закон України «Про фермерське господарство» не обмежує кількість фермерських господарств, які можуть бути створені одною фізичною особою - громадянином України, або однією тією самою групою осіб.

Як встановлено місцевим господарським судом, після державної реєстрації договору оренди рішенням зборів членів фермерського господарства "АГРОС 2012" від 26.05.2012р. затверджено статут цього фермерського господарства, до складу засновників (членів) якого увійшли орендарі за договором оренди від 08.05.2012р. - ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Пункт 5.2 Статуту встановлює, що господарство створено за рахунок земельної ділянки державної власності площею 233,7388 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться в користуванні членів господарства за договором оренди землі від 08.05.2012р., який зареєстровано в Державному реєстрі земель за № 232330004001098 від 25.05.2012р.

Фермерське господарство "АГРОС 2012" зареєстроване в ЄДРПОУ 17.05.2013р. за №10891020000000439, ідентифікаційний код - 38446143 (т. 5, а.с 62-68).

Таким чином, спірна земельна ділянка за договором оренди від 08.05.2012р. передана в користування саме фізичним особам і на її основі створено іншу юридичну особу фермерське господарство «АГРОС 2012».

Тому судова колегія не може погодитися зі ствердження відповідача - 5 щодо порушення вимог п.2 ст.124 ЗК України при укладання спірного договору

Земельне законодавство України також не містить і заборон щодо отримання членами існуючих фермерських господарств інших земельних ділянок для ведення фермерського господарства із створенням іншої юридичної особи.

З огляду на наведене, посилання відповідача-5 на постанову Верховного Суду України від 04.11.2014р. по справі № 922/4817/13, з якої вбачається, що ФГ "Мазуров О.А.", маючи статус юридичної особи, отримало дозвіл на розробку землевпорядної документації та взяло в оренду земельні ділянки державної форми власності без проведення земельних торгів (аукціону) всупереч вимогам статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" та статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України, норми яких виключають можливість надання юридичній особі - фермерському господарству земельної ділянки без проведення земельних торгів є безпідставним, оскільки.

Обставини вказаної справи не є подібними тим, що досліджуються судом у цій справі №5009/4557/12,

Також суд вважає безпідставним твердження позивача про відсутність істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", постановою КМУ від 03.03.2004р. №220 "Про затвердження Типового договору оренди", в договорі оренди від 08.05.2012р. таких як розмір орендної плати, зазначений у грошовій формі - гривнях, із зазначенням її індексації, форм платежу, порядку внесення орендної плати, оскільки усі ці умови передбачені договором , як вказувалося вище (т. 5, а.с. 69-70).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, в т.ч. орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 9 договору оренди, визначає розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, яка згідно п. 5 договору становить 4812389,44грн. і може бути вирахувана.

Визначення суми орендної плати саме у грошовому гривневому еквіваленті не є обов'язковою умовою відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Отже, наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною є обов'язковою умовою визнання його недійсним.

У відповідності до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, визнання угоди недійсною, прямо залежить від наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою тощо.

Відповідно до ст.179 ГК України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" типова форма договору оренди затверджується Кабінетом Міністрів України. Конкретизація змісту договору є обумовлення сторонами істотних умов договору, а саме розмір орендної плати, форма договору, термін і прядок виплати орендної плати, термін дії договору та інші випадки передбачені у Законі України "Про оренду землі".

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними (сторонами) як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ст.180 ГК України).

Згідно ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість визнати вище зазначений договір недійсним.

Судова колегія також приходить до висновку, що враховуючи обставини справи місцевий господарський суд правомірно залучив до розгляду справи в якості відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки судом встановлено, що на підставі отриманої земельної ділянки відповідно до умов договору оренди землі від 08.05.2012р. зазначеними особами створено фермерське господарство "Агрос 2012", що свідчить про те, що вказаний договір укладено для ведення господарської діяльності та враховуючи, що сторонами у спорі про визнання договору недійсним мають бути всі сторони такого правочину та правомірно розглянув спір в цій частині по суті.

Зазначена думка судової колегії ґрунтується насамперед, на положенні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права на доступ до суду, якою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В даному випадку, спірні правовідносини між ОСОБА_7, Михайлівською РДА, Михайлівською районною радою та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 тривають п'ятий рік і не знайшли свого остаточного вирішення під час попередніх судових розглядів в судах цивільної та господарської юрисдикцій.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно визнав за можливе залучити до участі у справу в якості відповідачів фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, виключивши їх зі складу третіх осіб у цій справі та розглянув спір по суті.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що рішення від 28.03.2016р. по справі № 5009/4557/12 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.98, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на рішення господарського суду Запорізької області від 28.03.2016р. по справі №5009/4557/12 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.03.2016р. по справі №5009/4557/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 13 прим.:

1 позивачу

5 відповідачам

4 третім особам

1. ДАГС

1. до справи

1. ГСЗО