Ухвала суду № 58498117, 23.06.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/72/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.06.2016 Справа № 908/1697/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши заяву ТОВ "Полонія" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонія" (69068, м. Запоріжжя, вул. Омельченка, буд. 9/33)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер \/» (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 109, кв. 187)

про стягнення суми 203 261,22 грн.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

21.06.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ "Полонія" до ТОВ «Мастер V» про стягнення суми 203 261,22 грн.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1697/16, судове засіданні призначено на 13.07.2016р.

Разом з позовною заявою ТОВ "Полонія" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на майно, що належить відповідачу - ТОВ «Мастер V» (код ЄДРПОУ 37300876, 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 109, кв. 187) в межах суми позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно приписів п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За приписами п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Між тим, із змісту заяви ТОВ "Полонія" про забезпечення позову не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Самі лише посилання позивача на те, що відповідачем може бути здійснено безоплатну передачу нерухомого майна іншим особам, не є достатньою підставою для задоволення судом відповідної заяви.

Крім того, суд зазначає, що арешт може бути накладений лише на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна. При цьому, відомості про ознаки, які ідентифікують майно, його місцезнаходження надаються суду заявником.

Проте, заявником, всупереч вищевикладеного, в прохальній частині заяви не зазначено на яке саме майно повинен бути накладений арешт.

За таких обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонія" про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонія" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонія" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер V» про стягнення суми 203 261,22 грн. - відмовити.

Суддя Л.М. Сушко