Ухвала суду № 58497511, 22.06.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

22 червня 2016 р. Справа № 902/1260/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України"

(04053, АДРЕСА_1)

про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Головуючий суддя Баранов М.М.

Cекретар судового засідання Сидоренко О.О.

Представники сторін:

стягувача (позивача): не з'явився.

боржника (відповідача): ОСОБА_1 - директор;

Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_2, довіреність від 24.05.2016 року.

В С Т А Н О В И В:

16.11.2015 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 902/1260/15, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" 1448844,50 грн. суми попередньої оплати та 28976,89 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

13.06.2016 року до суду надійшла заява № 2 від 31.05.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" про зміну способу та порядку виконання вищевказаного рішення суду шляхом звернення стягнення на належний Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Груп" річковий пісок, що знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Заява мотивована тим, що грошові кошти на рахунку боржника відсутні, натомість згідно протоколу біржових торгів № 14-4 від 11.12.2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Груп" придбало 1689708,30 м. куб. річкового піску.

Заява про зміну способу і порядку виконання рішення розглядається за правилами ГПК України в межах розглянутої господарським судом справи.

Ухвалою суду від 13.06.2016 року дану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2016 року.

На визначену судом дату в судове засіданні прибули представники боржника (відповідача) та Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом ст. 121 ГПК України неявка решти учасників процесу не перешкоджає суду розглянути заяву по суті. Заява повинна бути розглянута у десятиденний термін.

В судовому засіданні та в письмовій заяві від 22.06.2016 року представник боржника заперечував проти зміни способу та порядку виконання рішення суду шляхом звернення на річковий пісок, посилаючись на те, що надана позивачем копія протоколу біржових торгів не доводить, що пісок належить відповідачу, а лише надає йому право укласти контракт на його купівлю. Також відповідач посилався на те, що даний пісок знаходиться під арештом відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 19.08.2015 року.

На вимогу суду щодо надання витребуваних доказів, у т.р. бухгалтерських документів обліку та фактичної наявності річкового піску, відповідач суду пояснив, що такі документи у нього відсутні, так як Генеральною прокуратурою України в рамках кримінального провадження стосовно посадових осіб ДП МВС України "Спецсервіс" вилучено бухгалтерські документи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Груп".

Представник Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції суду пояснив, що за одержанням даних про належність піску Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Груп" виконавча служба не зверталась.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може змінити спосіб виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при зміні способу є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

При цьому, під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.

Заява про зміну способу та порядку виконання рішення розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 7.1.3 постанови № 9 від 17.10.2012 року пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Пунктом 7.2 вказаної постанови пленуму також встановлено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Також п. 7.5. постанови пленуму передбачено, що якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.

Отже, в основу рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання встановленим способом.

Як було зазначено вище, в обґрунтування вимог заяви позивач посилається на неможливість виконання судового рішення по справі № 902/1260/15 у спосіб, визначений у рішенні від 16.11.2015 року господарського суду Вінницької області - шляхом звернення стягнення на грошові кошти боржника та просить звернути стягнення на належне йому майно.

Позивач має навести та підтвердити обставини, які б підтверджували ускладнення виконання рішення або робили б його неможливим у спосіб, встановлений у ньому, виняткові підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду, надати докази.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником та боржником не надано суду документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для зміни способу виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Станом на час розгляду даної заяви достовірних даних про відсутність грошових коштів на рахунках, належність відповідачу річкового піску в матеріалах справи немає, як і немає доказів про те, що майно, на яке позивач просить звернути стягнення, не знаходиться під обтяженнями і на нього може бути звернуто стягнення.

Слід зазначити, що зміна способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні певними засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для розстрочки виконання рішення. Тобто, вказані у заяві обставини, неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

З огляду на вказане наразі суд не вбачає правових підстав для задоволення поданої заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у даній справі.

Суд також вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ст.64 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням, відсутні також висновки державного виконавця про неможливість виконання рішення суду.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що державним виконавцем в межах наданих йому повноважень не було вжито всіх заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" для виконання рішення суду, в т.ч. встановлення наявного у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення для виконання рішення суду за умови відсутності грошових коштів.

Керуючись ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви № 2 від 31.05.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 16.11.2015 року у справі №902/1260/15 відмовити.

2. Ухвалу надіслати сторонам та Центральному відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

Суддя Баранов М.М.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу АДРЕСА_1

3 - відповідачу 21000, м. Вінниця, вул. П. Осипенко, 9, оф. 209

4 - Центральному відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15А.