Ухвала суду № 58496380, 15.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

15 червня 2016 р. справа № 804/3734/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремавтоматика» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.04.2016 р., -

в с т а н о в и в:

14 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремавтоматика» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 28.04.2016 р., яким позивачу збільшено суму нарахованого грошового зобовязання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 3 693 111 грн.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а майнового характеру 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Позивач заявив позовні вимоги майнового характеру про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 28.04.2016р., яким йому збільшено суму нарахованого грошового зобовязання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 3 693 111 грн.

Отже, при зверненні до суду, починаючи з 1 січня 2016 року, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 55 396, 66 грн.

Натомість, позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру не сплачений, а заявлено клопотання про відстрочення сплати судових витрат до часу ухвалення судового рішення у справі, у звязку із збитковістю підприємства.

Розглядаючи питання щодо відстрочення сплати позивачем судового збору, суд виходить з того, що надання відстрочки для сплати судового збору є виключенням із загального правила, а отже, повинно застосовуватися лише у виключних випадках, підтверджених документально.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Отже, надання позивачу відстрочки для сплати судового збору поставить його у привілейоване становище порівняно з іншими особами, які звертаються до суду та змушені сплачувати судовий збір (в тому числі, порівняно з усіма державними установами та прокуратурою, яким, за сталою судовою практикою, наразі також відмовляється у відстроченні сплати судового збору).

У звязку з викладеним, з метою дотримання рівності всіх перед законом і судом, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору із заявлених ним майнових вимог.

Крім того, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення зазначених вимог, позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, не надані копії первинних документів податкового обліку по взаємовідносинам позивача з його контрагентами-постачальниками, які були предметом перевірки та відображені в акті № 878/04-61-14-02/32066020 від 21.03.2016 р.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремавтоматика» у відстроченні сплати судового збору.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремавтоматика» - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 15 липня 2016 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату судового збору із заявлених позивачем майнових вимог у розмірі 55 396, 66 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі; надання доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається у позовній заяві.

Розяснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. В. Чорна