Ухвала суду № 58495612, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/38297/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» (далі - позивач, ТОВ «Пролетарське Стіл») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ) № 0001482204 від 11.02.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги зазначає, що позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 758622,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 489,00 грн.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Червонофедорівське Стіл» зареєстроване 06.06.2007 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Загальними зборами учасників ТОВ «Червонофедорівське Стіл» від 24.02.2012 року, прийнято рішення про перетворення товариства шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл».

ТОВ «Пролетарське Стіл» зареєстровано 07.06.2007 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до Статуту, зареєстрованого Виконкомом Дніпропетровської міської ради 10.04.2014 року, ТОВ «Пролетарське Стіл» є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонофедорівське Стіл».

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Червонофедорівське Стіл» за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт від 25.01.2014 року № 33/22-04/35201043.

У висновках вказаного акту перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 758622,00 грн. Акт перевірки № 33/22-04/35201043 від 25.01.2014 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року, щодо виявлених порушень ґрунтується на акті перевірки № 1050/15-1/35201043 від 18.09.2013 року з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, за результатами якої було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000451501 від 03.10.2013 року про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації)) на суму 758622грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 року № 0001482204, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 758622,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.02.2014 року № 0001482204 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що реальність господарських операцій не ставиться під сумнів відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правомірність формування позивачем податкового кредиту у липні 2013 року була предметом розгляду у адміністративній справі № 804/2577/14, за результатами розгляду якої, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року адміністративний позов ТОВ «Червонофедорівське Стіл» (правонаступником якого є позивач) задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 03.10.2013 року № 0000451501, встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту у зазначеному періоді.

Пунктами 200.1-200.3 ст. 200 ПК України, передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не порушено вимоги п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України; правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та позивач має право на бюджетне відшкодування вищезазначених коштів, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 804/6468/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко