Ухвала суду № 58495480, 21.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"21" червня 2016 р. Справа № 806/338/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника відповідача Сорочука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" квітня 2016 р. у справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Економкомфорт" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Економкомфорт" (далі - ТОВ "Економкомфорт") до Державного бюджету України штраф у сумі 170000,00 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відносно відповідача складено акт про правопорушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Економкомфорт" законодавства про фінансові послуги від 12.08.2015 №06/16/04-АП, яким зафіксовано, що діяльність Товариства є фінансовою послугою з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах та потребує набуття статусу фінансової установи та отримання відповідної ліцензії. Виявлене порушення стало підставою для прийняття постанови № 06/16/4 від 16.09.2015, якою до ТОВ "Економкомфорт" застосовано штраф у розмірі 170000,00 грн. Зважаючи на те, що у добровільному порядку відповідачем не сплачено суму штрафу, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 відмовлено у задоволенні позовних вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що 12.08.2015 Нацкомфінпослуг складено акт №06/16/04-А про правопорушення ТОВ "Економкомфорт" законодавства про фінансові послуги (а.с. 34-35).

Указаним актом зафіксовано порушення відповідачем законодавства у сфері фінансових послуг, а саме:

- вимоги частини першої та частини другої статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в частині зобов'язання юридичної особи, яка має намір надавати фінансові послуги, звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг для включення її до державного реєстру фінансових установ, а у разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій;

- вимоги пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якою передбачено, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, які передбачають пряме, або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, (адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах) та може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

За результатами розгляду акту про правопорушення ТОВ "Економкомфорт" законодавства про фінансові послуги, 16.09.2015 позивачем прийнято постанову №06/16/4 про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою застосовано до відповідача штраф у розмірі 170000,00 грн (а.с. 30-31).

Положеннями частини третьої статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" закріплено, що штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2016 у справі № 826/23070/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, позов ТОВ "Економкомфорт" задоволено, скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №06/16/4 від 16.09.15р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 170000,00 грн.

Указаними судовими рішеннями, які є чинними встановлено, що ТОВ "Економкомфорт" не надає жодних послуг, які б за визначенням п.5 ч. 1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" відносились до фінансових, а тому відповідно до чинного законодавства не потребує отримання ліцензії.

Колегія суддів уважає, що при розгляді апеляційної скарги слід виходити з положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини та врахувати таке.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Наведені обставини свідчать про те, що скасована судом постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №06/16/4 від 16.09.2015 про накладення штрафу в розмірі 170000,00 грн не породжує для Товариства з обмеженою відповідальністю "Економкомфорт" обов'язку щодо його сплати та, відповідно, виключає можливість стягнення зазначених коштів з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" квітня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг вул. Б.Грінченка, 3,Київ 1,01001

3- відповідачу/відповідачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Економкомфорт" м-н. Путятинський, 2, офіс 618,м.Житомир,10002

4-третій особі: - ,