Ухвала суду № 58494585, 15.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7153/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивачки ОСОБА_1., представника відповідача/апелянта Козачишина О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_4 за договором №20045299 від 24.07.2014 року із сумою виплати 455000,00 грн. без врахування відповідних відсотків.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4 є вкладником ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 2003 року. 24.07.2014 року ОСОБА_4 та ПАТ «ІМЕКСБАНК» уклали договір №20045299 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» (вид вкладу «IND13м25%*») з процентною ставкою 25% річних строком на 397 днів, з сумою вкладу 455000,00 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) та з правом поповнення рахунку протягом усього строку, дата повернення вкладу 25.08.2015 року. Однак, 26.01.2015 року Правління НБУ прийняло постанову №50 ««Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних». На виконання зазначеної постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 26.01.2015 року №16, згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Северина Юрія Петровича. Позивачка зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» з проханням включити її до реєстру вкладників. Проте, листом від 26.06.2015 року відповідач їй відмовив на підставі п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, на думку позивачки, незважаючи на те, що вона є вкладником ПАТ «ІМЕКСБАНК», її безпідставно не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. В свою чергу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не включив ОСОБА_4, як вкладника до Загального реєстру вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вважаючи незаконними дії відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вони суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушують право на отримання гарантованої суми вкладу, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволений частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_4, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №20045299 від 24.07.2014 року без врахування відповідних відсотків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєв С.О. подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову позивачкою не оскаржувалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивачки ОСОБА_1., представника відповідача/апелянта Козачишина О.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.07.2014 року ОСОБА_4 та ПАТ «ІМЕКСБАНК» уклали договір №20045299 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «Постійний клієнт» 13міс.» (вид вкладу «IND13м25%*») з процентною ставкою 25% річних строком на 397 днів, з сумою вкладу 455000,00 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) та з правом поповнення рахунку протягом усього строку, дата повернення вкладу 25.08.2015 року (а.с. 11).

26.01.2015 року Правління НБУ прийняло постанову №50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних». Водночас, на виконання зазначеної постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 26.01.2015 року №16, згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Северина Юрія Петровича.

Тимчасову адміністрацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 року №330 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 року №105 Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку Северина Юрія Петровича строком на один рік з 27.05.2015 року по 26.05.2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.10.2015 року №189 відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича з 20.10.2015 року, а також призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20.10.2015 року.

Листом від 09.06.2015 року ОСОБА_4 звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» з проханням включити її в реєстр для виплати вкладу за договором №20045299. Однак, листом від 26.06.2015 року за вих. №3055 у задоволенні її заяви відповідач відмовив на підставі пункту 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Підставою для відмови послугував висновок про розміщення ОСОБА_4 коштів за договором №20045299 на індивідуальних умовах.

Не погоджуючись з рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК», 10.07.2015 року ОСОБА_4 звернулася до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням переглянути рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК», включити її в Перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та в реєстр вкладників для здійснення виплат за договором №20045299 про приєднання до Публічного договору №1 від 24.07.2014 року. Однак, ніякого рішення за даним зверненням виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято не було та було запропоновано позивачці з даного питання звернутись безпосередньо до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК».

Задовольняючи частково адміністративний позов ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини 4 статті 26 цього Закону.

Згідно п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку.

У статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» йдеться про пов'язаних з банком осіб. Зокрема, в ч. 1 ст. 52 вказаного Закону наводиться перелік осіб, які є пов'язаними з банком. Так, для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 52 вказаного Закону, угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими умовами. Угоди, укладені банком із пов'язаними з банком особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, визнаються недійсними з моменту їх укладення.

Пунктом 7 ч. 7 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», встановлено, що поточними ринковими умовами не вважаються, зокрема, нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від пов'язаних із банком осіб, які є більшими, ніж звичайні.

Наведений п. 7 ч. 7 ст. 52 Закону є єдиною нормою у статті 52 цього Закону, який стосується банківських вкладів (депозитів). При цьому, дана норма, як і вся стаття 52 Закону в цілому, стосується відносин з пов'язаними з банком особами.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка не є пов'язаною з ПАТ «ІМЕКСБАНК» особою, адже жодних доказів протилежного відповідач не надав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що обмеження щодо відшкодування Фондом коштів за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку, яке встановлене п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - не поширюється на позивачку, оскільки остання не є пов'язаною з ПАТ «ІМЕКСБАНК» особою.

Крім того, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з змісту договору позивача з ПАТ «ІМЕКСБАНК» від 24.07.2014 року №20045299 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вбачається, що він не є договором, укладеним на індивідуальній основі (а.с. 11). До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що це випливає навіть з назви цього договору. З тексту договору вбачається, що він укладається шляхом приєднання Вкладника до Договору, який розміщений на Інтернет сайті ПАТ «ІМЕКСБАНК», Вкладник не може запропоновувати свої умови до цього Договору відповідно до ст. 634 ЦК України.

Зазначений договір, що укладений між позивачем та ПАТ «ІМЕКСБАНК» 24.07.2014 року, про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, за своїм змістом є ідентичним договору №20044785 від 02.06.2014 року (а.с. 13). Оскільки дані договори мають таку ж саму процентну ставку (25% річних), укладені на такий самий строк (396 днів та 397 днів), передбачають право поповнення рахунку протягом усього строку дії договору. Їх відмінність полягає лише в сумі вкладу.

Отже, суди 1-ї та 2-ї інстанцій дійшли висновку, що умови договору 24.07.2014 року №20045299 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року не мають ознак індивідуальності.

Разом з цим, апеляційний суд відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що позивач при укладенні договору від 24.07.2014 року №20045299 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року була обізнана про наслідки розміщення коштів на індивідуальних умовах, оскільки за наявності договору від 02.06.2014 року №20044785 з правом поповнення рахунку позивачка станом на день укладання договору від 24.07.2014 року не потребувала від банку будь-яких індивідуальних умов та за наданням таких умов не зверталася.

До того ж, апелянт не надав належних доказів того, що станом на 24.07.2014 року поточна ринкова ставка за депозитними договорами на строк 397 днів була меншою, ніж 25% річних.

Зі змісту заяви-підтвердження від 24.07.2014 року вбачається лише те, що ОСОБА_4 ознайомлена зі змістом частини 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо коштів, на які гарантії Фонду не поширюються. При цьому, жодного посилання на нібито наявність таких умов у договорі від 24.07.2014 року №20045299 позивачку не поінформовано, зміст вказаної норми закону у заяві не наведений.

Таким чином, протокол №23072014 засідання Комітету з управління активами та пасивами ПАТ «ІМЕКСБАНК» від 23.07.2014 року не доводить тверджень відповідача та водночас свідчить про створення перешкод у відшкодуванні вкладникам банку коштів за вкладами.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір від 24.07.2014 року №20045299 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року був укладений між позивачем та ПАТ «ІМЕКСБАНК» на поточних ринкових умовах і не є індивідуальним.

Враховуючи усе викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_4 шляхом зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_4 за Договором №20045299 від 24.07.2014 року без врахування відповідних відсотків. При цьому, слід звернути увагу на те, що граничний розмір суми відшкодування по вкладах встановлюється на день фактичного відшкодування коштів компетентним органом, в зв'язку із чим, не можна визначити суму відшкодування у рішенні суду, як просила позивачка.

Водночас, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на нібито пропущення позивачкою строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст. 99 КАС України, адже з матеріалів справи вбачається, що, не погоджуючись з відповіддю відповідача від 26.06.2015 р., позивачка 10.07.2015 р. зверталася до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням переглянути рішення Уповноваженої особи Фонду. Проте, з цього приводу рішення третьою особою прийнято не було (а.с. 15-17). Відтак, 22.12.2015 р. позивачка звернулася до суду із дотриманням процесуальних строків, встановлених ст. 99 КАС України.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов