Ухвала суду № 58493984, 20.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-1093/10/2170

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Ступак Ю.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Чаплинської МДПІ в Херсонській області та Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.09.2010 року по справі за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова до Чаплинської МДПІ в Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2010 року Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство імені Кірова звернулось до суду з позовом до Чаплинської МДПІ в Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач невірно нарахував зобов'язання із збору за забруднення навколишнього середовища під час зберігання тваринного гною. Позивач наполягає, що сплата збору здійснюється на підставі лімітів розміщення відходів, встановлених Міністерством охорони природи.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.09.2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області від 14.09.2009р. № 0002881510/0. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Чаплинська МДПІ в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство ім. Кірова в своїй апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог в повному обсязі .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Судом вірно встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення від 19.05.2009р. №0000252310/0 та від 23.10.2009р. №0000762310/0 складені на підставі висновків акту планової перевірки позивача від 30.04.2009р. №09/230/03784226. Податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2009р. №0000762310/0 додатково застосовано штрафні санкції помилково не застосовані відповідачем за податковим повідомленням-рішенням від 19.05.2009р. №000025310/0 за виявлену під час перевірки несплату зобов'язань із збору за забруднення навколишнього середовища у сумі 13699.32 грн.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ (далі - Закон № 1264-ХІІ) збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. -пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Ліміти скидів забруднюючих речовин, крім утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей. - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Порядок встановлення обмежень розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. N 303 збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів. Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Міністерство охорони навколишнього середовища України своїм листом від 12.10.2005 р. N 9726/17-5 повідомило що вимоги законодавства про відходи в повній мірі розповсюджуються на підприємства тваринництва та птахівництва. У разі відсутності встановлених лімітів викиди являються понаднормовими і плата стягується у порядку, передбаченому як понаднормативних відходів, тобто в п'ятикратному розмірі від встановлених нормативів.

Із досліджених податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2006, 2007, 2008 роки, поданих позивачем до податкового органу, вбачається наступне.

Протягом 2006 року (розрахунок за № 212, отриманий ДШ 16.01.2007р., а.с.75) підприємством було утворено та розміщено 198 тонн відходів; ліміт скидів, розміщення відходів зазначений у розмірі 3500 тонн; нараховано збору, який підлягає сплаті -1057,17грн.

Протягом 2007 року (розрахунок за № 9417, отриманий ДШ 25.01.2008р., а.с.77) підприємством було утворено та розміщено 242 тонн відходів; ліміт скидів, розміщення відходів зазначений у розмірі 350 тонн; нараховано збору, який підлягає сплаті - 1441,98грн.

Протягом 2008 року (розрахунок за № 10666, отриманий ДШ 16.01.2009р., а.с.78) підприємством було утворено та розміщено 133 тонн відходів; ліміт скидів, розміщення відходів зазначений у розмірі 550 тонн; нараховано збору, який підлягає сплаті - 925,68 грн.

Відповідно до листа першого заступника начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 26.10.2009р. № 07-14/9-6984 (а.с.74), дозволи на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2006-2008 роки СЗАТ ім. Кірова не отримувало і з заявою на отримання дозволів не зверталось.

Судом з'ясовано, що розрахунки суми збору позивач провів самостійно, зазначивши їх у податковому розрахунку збору, поданому до ДПІ. Податковий орган нарахував п'ятикратний розмір суми, зазначеної у графі 10 розрахунку збору, оскільки ліміти відходів, вказані позивачем у графі 7 розрахунку, ним не отримувались. Таким чином, позивачу під час проведення перевірки правомірно визначено розмір зобов'язань із збору за забруднення навколишнього середовища у сумі 13699,32 грн.

Разом із тим, податкове зобов'язання позивача по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища за II квартал 2009 року настає 19.08.2009р., тому платіж, зроблений 17.06.2009р. у сумі 662,05 грн. зарахований у погашення боргу минулого періоду. Із дослідженого платіжного доручення № 185 від 17.07.2009р. (а.с.28) вбачається, що позивачем було перераховано 662,05 грн. із зазначенням призначення платежу - збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2009 року.

Окрім того, наявність податкового боргу по попередніх звітних періодах не дає право Чаплинській МДПІ змінювати цільове призначення і строк сплати платежу позивачем, оскільки Закон № 2181-III не наділяє податковий орган такими повноваженнями.

Пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, вказує на те, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону ЗУ № 2181-III, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянтів.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Чаплинської МДПІ в Херсонській області, Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.09.2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.10.2010 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.