Ухвала суду № 58493564, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14122/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Мельничук В.П.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ» на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ» (надалі - позивач або ТОВ «Сатурн-ТВ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (надалі - відповідач), в якому просить зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ УФС» Гончарова Сергія Івановича зняти заборону обтяження товарів в обороті, шо належать ТОВ «Сатурн-ТВ» (код ЄДРПОУ 33156447) і знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161, та перебувають в заставі у публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ», згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42845075 від 12.12.2013 (Запис 1, 2, 3; аркуші 1 - 6).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на незаконність відмови відповідача зняти заборону обтяження з предметів застави - товарів в обороті, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, 161 і належать ТОВ «Сатурн-ТВ», накладеної згідно договорів застави № 014/06Г/3 від 01.02.2012, № 014/03Г/3 від 01.03.2012 та № 014/04Г/3 від 01.03.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 травня 2016 року закрито провадження в адміністративній справі № 826/14122/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійнення тимчасової адміністрації ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича про зобов'язання зняти заборону обтяження товарів в обороті, шо належать ТОВ «Сатурн-ТВ» (код ЄДРПОУ 33156447) і знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161, та перебувають в заставі у публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ», згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42845075 від 12.12.2013 (Запис 1, 2, 3; аркуші 1 - 6)

Роз'яснено позивачу, що даний спір віднесено до юрисдикції господарського суду.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити для продовження розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Закриваючи провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судосинства

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2012 між ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» (заставодержатель) і ТОВ «Сатурн-ТВ» (застоводавець) був укладений договір застави товарів в обороті № 014/06Г/З, за умовами якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, в тому числі й ті, що виникнуть у майбутньом; на підставі генерального договору на акредитивне обслуговування № 014/06Г від 01.07.2012 (надалі - Генеральний договір), укладеного між заставодержателем та боржником, та додаткових договорів до генерального договору на акредитивне обслуговування (надалі - додаткові договори), що укладені в момент укладення цього договору та таких, що будуть укладені у майбутньому в рамках зазначеної Генерального договору (надалі - Генеральний договір та Додаткові договори, а також зобов'язання, що з ними виникають, разом іменуються - «Основне зобов'язання»).

Предметом застави є товари в обороті згідно з переліком, наведеним в Додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Товари в обороті є власністю Заставодавця і знаходяться за адресою, зазначеною в Додатку №°1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (надалі - Предмет застави або Майно). Балансова вартість предмета застави складає 330 904 423,34 грн. без ПДВ, та за згодою сторін оцінено в 281 268 759,84 грн. (п. 2.1 і 2.2 даного договору).

Згідно п. 1.2 цього договору в рамках Основного зобов'язання боржник на умовах, встановлених Генеральним договором і Додатковими договорами зобов'язаний (з урахуванням зобов'язань, що виникнуть у майбутньому): а) повернути фактично сплачені заставодержателем суми за непокритими акредитивами, відкритими рамках Генерального договору та підставі Додаткових договорів, в межах встановленого Генеральним договором ліміту акредитивного обслуговування в сумі 6 060 000 доларів США в строки, встановлені Додатковими договорами в межах, встановленого Генеральним договором загального строку виконання Основного зобов'язання - до 31.12.2013; б) сплачувати відсотки з моменту виплати Заставодержателем суми за непокритим акредитивом і виникнення у Боржника кредитної заборгованості до моменту її погашення в строки та розмір встановленому Основним зобов'язанням; в) сплачувати комісії та інші платежі в порядку та строки, встановлені Основним зобов'язанням; г) сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Заставодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання Боржником умов Основного зобов'язання у розмірі і у випадках, передбачених Основним зобов'язанням. Крім цього, заставою забезпечуються усі інші зобов'язання Боржника, що виникають в силу цього Договору, зокрема: зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за Основними зобов'язаннями, зазначеними у цьому пункті договору, і зверненням стягнення на Предмет застави, витрат на утримання і збереження Предмета застави, збитків, завданих порушенням боржником зобов'язань і Основним зобов'язанням, витрат, пов'язаних з реєстрацією предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В силу положень пп. 2.3.8 п. 2.2 зазначеного Договору, в разі, коли в момент настання терміну виконання боржником будь-якого зобов'язання, що випливає з Основного зобов'язання, вказане зобов'язання виконане не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на Майно, передбачених цим договором, заставодержатель отримає право звернути стягнення на Майно та одержати задоволення своїх вимог з вартості Майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору) переважно перед іншими кредиторами боржника.

01.03.2012 позивач уклав з ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» аналогічні за змістом договори: договір застави в обороті № 014/03Г/З, - у забезпечення вимог заставодержателя, в тому числі й тих, що виникнуть у майбутньом, на підставі генерального договору на акредитивне обслуговування № 014/03Г від 01.03.2012, укладеного між заставодержателем та боржником, та додаткових договорів до такого генерального договору на акредитивне обслуговування. Предметом застави за цим договором визначено товари в обороті, що є власністю заставодавця (ТОВ «Сатурн-ТВ»), балансовою вартістю 341 177 055,59 грн. без ПДВ, та які за згодою сторін оцінено в 290 000 429,25 грн.; договір застави в обороті № 014/04Г/З, - у забезпечення вимог заставодержателя, в тому числі й тих, що виникнуть у майбутньому, на підставі генерального договору на акредитивне обслуговування № 014/04Г від 01.03.2012, укладеного між заставодержателем та боржником, та додаткових договорів до такого генерального договору на акредитивне обслуговування. Предметом застави за цим договором визначено товари в обороті, що є власністю заставодавця (ТОВ «Сатурн-ТВ»), балансовою вартістю 341 205 694,92 грн. без ПДВ, та які за згодою сторін оцінено в 290 024 841,70 грн.

Згідно пояснень позивача, що наведені в тексті позову, перелічені вище договори застави товарів в обороті були укладені на підставі генерального договору на акредитивне обслуговування № 014/06Г/ від 01.02.2012, позичальником за яким виступає ТОВ «ДІМ ТЕХНІКИ ЛЛС» згідно кредитного договору № 008/2039-Кл від 13.01.2012, генерального договору на акредитивне обслуговування № 014/03Г/ від 01.03.2012, позичальником за яким виступає ТОВ «УРАЛЕЛЕКТРО»; згідно кредитного договору № 008/2040-Кл від 24.01.2012 та генерального договору на акредитивне обслуговування № 014/04Г/ від 01.03.2012, позичальником за яким виступає ТОВ «САТУРН-ЛУГАНСК» згідно кредитного договору № 008/2010-Кл від 10.01.2012. Предметом застави є товари в обороті, які знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161 та належить ТОВ «Сатурн-ТВ» (код ЄДРПОУ 33156447).

Як зазначає позивач, заборгованість позичальників за договорами кредитної лінії № 008/2039-Кл від 13.01.2012, № 008/2040-Кл від 24.01.2012 і № 008/2010-Кл від 10.01.2012 відсутня. Дані кредити повністю погашені та закриті.

Між тим, постановою правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 було прийнято рішення про віднесення ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних.

На підставі цієї постанови правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення 14.08.2014 №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 15.08.2014 по 15.11.2014 та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І.

В подальшому 10.11.2014 прийнято постанову Правління Національного банку України № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», а 13.11.2014 на підставі вказаної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І.

Рішенням виконавчої дирекції Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 № 198 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «УФС», на провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича з 03.11.2015.

Наразі строк ліквідації банку триває на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.11.2015 № 201 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» на 2 роки до 12.11.2017 включно.

10.12.2014 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І.з листом, де просив зняти заборону обтяження товарів в обороті, накладеного згідно договорів застави № 014/06Г/З від 01.02.2012, № 014/03Г/З від 01.03.2012, № 014/04Г/З від 01.03.2012, у зв'язку з повним погашенням кредиту та припиненням договорів застави товарів в обороті.

У відповідь Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І. надіслав товариству лист від 10.02.2015 № 179/10-02-15, яким відмовив у проведенні операцій зі зняття заборони обтяження рухомого майна.

За даними витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42845075 від 12.12.2013 (запис 1, 2, 3; аркуші 1 - 6) предмет застави, а саме: товари в обороті, відповідно до договорів застави товарів в обороті № 014/06Г/З від 01.07.2012, № 014/03ГЗ і № 014/04Г/З від 01.03.2012 на загальну суму: 861 294 030,79 грн., перебувають в заставі.

Вважаючи таку відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І.протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, ТОВ «Сатурн-ТВ» звернулося із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За результатами дослідження змісту позову та наявних у справі матеріалів суд дійшов висновку про те, що наведений спір в частині правовідносин, що виникли на час процедури ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» не відноситься до юрисдикції адміністративних судів у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осі» від 23.02.2012 № 4452-VI.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 1 цього Закону наведеним законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Пунктом 16 ст. 2 Закону № 4452-VI встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Частинами 1 і 5 ст. 34 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до ст. 44 Закону № 4452-VI, Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Згідно ч. 1 і 2 ст. 48 цього Закону під час ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду (що має місце в даному випадку згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 листопада 2015 р. № 201, яким всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «УФС», визначені Законом, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону, делеговані Оберемку Р.А.) здійснює, зокрема, такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).

Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку.

Таким чином, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду виконує функції з ліквідації банку.

Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-ІІІ передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті 6 ст. 2 Закону № 4452-VI зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Одночасно нормами ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Тобто, в силу норми п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

При цьому, з даного приводу, п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (із змінами та доповненнями), чітко встановлено, що до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «;Про банки і банківську діяльність».

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За таких обставин заявлені позивачем позовні вимоги про зобов'язання відповідача зняти заборону обтяження товарів в обороті, що належать ТОВ «Сатурн-ТВ» (код ЄДРПОУ 33156447) і знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161, та перебувають в заставі у публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ», згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42845075 від 12.12.2013 (Запис 1, 2, 3; аркуші 1 - 6), що виникли під час ліквідації банку, не носять характеру публічно-правового спору і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), а юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення таких.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

За приписами ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що адміністративний позов ТОВ «Сатурн-ТВ» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича про зобов'язання зняти заборону обтяження товарів в обороті, шо належать ТОВ «Сатурн-ТВ» (код ЄДРПОУ 33156447) і знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161, та перебувають в заставі у публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ», згідноз Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42845075 від 12.12.2013 (Запис 1, 2, 3; аркуші 1 - 6) не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 102, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 23 червня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Мельничук В.П.

Бужак Н.П.