Ухвала суду № 58493472, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6181/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Літвіної Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду м. Києва, Святошинського районного суду м. Києва, Апеляційного суду Київської області, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Голосіївського районного суду м. Києва, Печерського районного суду м. Києва, Національного антикорупційного бюро України, Солом'янського районного суду м. Києва про визнання незаконними рішення, дії і бездіяльність, визнання нечинним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, Святошинського районного суду м. Києва, Апеляційного суду Київської області, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Голосіївського районного суду м. Києва, Печерського районного суду м. Києва, Національного антикорупційного бюро України, Солом'янського районного суду м. Києва про:

- визнання незаконними рішення, дії і бездіяльність всіх відповідачів, якими заблоковано конституційний доступ до правосуддя;

- відшкодування на користь позивача за рахунок коштів державного бюджету за всіх відповідачів солідарно моральну шкоду у розмірі 3 000 000 (три мільйона) гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2016 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та встановлено 3 (трьох) денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили ухвалою про залишення позовної заяви без руху.

25 квітня 2016 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_2, в якій позивач просив суд роз'яснити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2016 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Вказана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення.

Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Водночас ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Тлумачення положень КАС України не передбачене ст. 170 КАС України.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення, позивачу не зрозумілі положення описово-мотивувальної частини ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року, а саме:

«…з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду, зокрема, з позовною вимогою про визнання незаконними рішення, дії і бездіяльність всіх відповідачів, якими заблоковано конституційний доступ до правосуддя. Однак, зі змісту даної вимоги не можливо встановити які саме дії, рішення та бездіяльність оскаржується позивачем у судовому порядку, а також в чому саме вони проявились та коли були прийняті/вчиненні/допущенні...»;

«... зазначенні документи подати до суду з врахуванням положень ч. 3 ст. 106 КАС України...».

З тексту ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року про залишення позовної заяви без руху вбачається, що підставами для її постановлення слугували висновки суду першої інстанції стосовно не відповідності позову вимогам, встановленим п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України. При цьому, судом першої інстанції зазначено в чому полягає виявлена судом невідповідність ст. 106 КАС України.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, подана позивачем заява не містить підстав для її задоволення та роз'яснення судового рішення.

Інших доводів, які б свідчили про незрозумілість ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року позивач не навів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не допустив порушень вимог матеріального або процесуального права.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують, у зв'язку з цим колегією суддів відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.