Ухвала суду № 58493455, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/3761/15

Суддя доповідач Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

23 червня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Борисюк Л.П., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «УВК Україна» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Однак, перевіривши апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України, до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час подання апеляційної скарги), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на дату подання адміністративного позову), ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру – 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік становив 1 218 грн.

Предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму 853 213,00 грн., що впливає на склад майна позивача.

Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 5 359 грн. 20 коп. (4 872 грн. 110%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

З аналізу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги, якою встановлено пільги щодо сплати судового збору) вбачається, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області не звільнена від сплати судового збору за подання апеляційних скарг на судові рішення.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача не відповідає встановленим вимогам.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами.

Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів на цю мету.

Звертаючись до суду з вказаним клопотанням, апелянт посилається на те, що є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету України та бюджетом якої не передбачено коштів на сплату судового збору.

Однак, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для звільнення від сплати державного мита, встановленого законом.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд також зазначає, що п. 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкових органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Апелянтом не надано суду доказів на підтвердження факту відсутності можливості сплати судового збору за рахунок інших коштів, ніж ті, що передбачені кошторисом витрат по функції «керівництво та управління у сфері фіскальної політики» на сплату судового збору та вжиття заходів спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору, зокрема додаткових бюджетних асигнувань, шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в Ухвалі від 27.10.2015 року (номер в ЄДРСР - 52867921).

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області необхідно залишити без руху та встановити їй строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року – залишити без руху та надати тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову в сумі 5 359 грн. 20 коп.

У випадку невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя: Л.П. Борисюк