Ухвала суду № 58493325, 21.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2715/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, заступника голови Національної поліції України - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, висновків і наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ Нацполіції у м. Києві), заступника голови Національної поліції України - начальника головного управління Національної поліції м. Києва (далі - Відповідач-2, Начальник ГУ Нацполіції у м. Києві) про:

- визнання протиправним і скасування рішення Начальника ГУ Нацполіції у м. Києві про проведення атестації підполковника поліції ОСОБА_2 командира батальйону правління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві на підставі наказу Національної поліції України від 17.11.2015 року № 94 «Про організацію атестування особового складу головних управлінь Національної поліції в Київській області та місті Києві»;

- визнання протиправними і скасування висновків атестаційної комісії ГУ Нацполіції у м. Києві, внесені в атестаційний лист ОСОБА_2 14.12.2015 року;

- визнання протиправним і скасування наказу ГУ Нацполіції у м. Києві від 29.01.2016 року № 64 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції;

- зобов'язання Відповідача-1 поновити Позивача на службі на посаді командира батальйону управління поліції в метрополітені ГУ Нацполіції у м. Києві та зарахувати трудовий стаж з 01.02.2016 року;

- стягнення з ГУ Нацполіції у м. Києві на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.02.2016 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2016 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з відсутністю в ній інформації про те, коли саме Позивач дізнався про існування оскаржуваного рішення, а також обґрунтування причини пропуску встановленого строку звернення до суду.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення про відкриття провадження у справі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наголошуючи, що суд не вказав, яким саме приписам КАС України не відповідала позовна заява. Крім того, зауважив, що недотримання строку звернення до суду має своїм наслідком залишення позовної заяви без розгляду, а не залишення її без руху.

У судовому засіданні Апелянт доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.

Представник Відповідача-1 наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Відповідач-2, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

При винесенні ухвали від 21.03.2016 року суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 у позовній заяві не було зазначено, коли саме Позивачу стало відомо про існування рішення Начальника ГУ Нацполіції у м. Києві, а також правового обґрунтування пропуску встановленого строку звернення до суду. Наведе, як зазначив суд першої інстанції, унеможливлює вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Тобто, залишаючи позовну заяву без руху, суд повинен в ухвалі вказати, зокрема, недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення. При цьому недоліками позовної заяви може бути невідповідність її положеннями статті 106 КАС України.

Зі змісту приписів ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що остання не містить застережень про неможливість відкриття провадження у справі за відсутності у ній обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 року у справі №К/800/3359/15, від 17.05.2016 року у справі №К/800/17189/15.

Згідно з ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Вказану норму слід розуміти так, що активна роль суду в адміністративному судочинстві зумовлена врівноваженням процесуального становища сторін.

Наведеної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26.05.2016 року у справі №К/800/11520/16.

Як вже було зазначено раніше, в силу положень ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відтак, встановивши, що адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, однак достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд за відсутності інших перешкод відкриває провадження у справі. В іншому ж випадку недостатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Інших процесуальних наслідків недотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом Кодекс адміністративного судочинства України не визначає.

За таких обставин, встановивши у ході вирішення питання про відкриття провадження ймовірність пропуску Позивачем строку звернення до суду за відсутності об'єктивної неможливості встановити поважність або неповажність таких причини, Окружний адміністративний суд м. Києва не був позбавлений права відкрити провадження у справі та витребувати необхідні для визначення дотримання процесуальних строків докази.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції не було враховано відсутності у приписах статті, якій повинна відповідати позовна заяви, вимоги про обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду, останній прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху, наслідком чого є скасування ухвали від 21.03.2016 року.

Щодо вимоги Апелянта про постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що приписи ст. 199 КАС України містять вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. При цьому у межах перегляду в апеляційному порядку такої ухвали суду першої інстанції вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі до компетенції адміністративного суду апеляційної інстанції не віднесено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 167, 195, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, заступника голови Національної поліції України - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, висновків і наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.