Ухвала суду № 58493247, 21.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

21 червня 2016 року в адміністративній справі № 804/855/16

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2016, якою залишено без задоволення позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тондо» до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій по проведенню перевірки та коригування показників податкової звітності протиправними та зобовязання відновити показники податкової звітності у податкових базах.

В обґрунтування доводів позовної заяви Товариство зазначило, що у податкового органу були відсутні підстави для початку проведення перевірки платника податків, крім того, за результатами перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення, ДПІ було здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «Тондо» в ІС «Податковий блок», що є порушенням вимог чинного законодавства та прав позивача.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився й суд апеляційної інстанції з посиланням на правові позиції Верховного Суду України, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Проте вважаю вказаний висновок судів помилковим з огляду на приписи чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 ПК України).

За приписами п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів(послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів(послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що коригування сум податкових зобовязань та податкового кредиту в Автоматизованій системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем коригування в Автоматизованій системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобовязання та податкового кредиту ТОВ «Тондо» було здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже позивачем уточнююча декларація не подавалася, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймалися, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні.

При цьому відповідно до пункту 4.3 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Не прийняття податковим органом за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення позбавляє платника податків відновити порушене або оспорюване право відповідно до вимог чинного законодавства, а тому коригування показників податкової звітності без прийняття ППР вже є саме по собі негативним наслідком для платника податків.

Суддя Головко О.В.