Постанова № 58493246, 22.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2016 року № 826/25968/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед»

до

Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві

третя особа

Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві

про

зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» (далі-позивач або ТОВ «Хімекс Лімітед») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ), третя особа Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві (далі – третя особа або ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому, враховуючи прийняту судом заяву про зміну позовних вимог, просить суд зобов'язати ДПІ надати до ГУ ДКСУ у м. Києві висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Хімекс Лімітед» за вересень 2015 року в сумі 2 019 644 (два мільйони дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у відповідності до ПК України позивачем подано до ДПІ декларацію з ПДВ за вересень 2015 року із заявою про автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 2 019 644,00 грн. Однак, як зазначає позивач, ДПІ в порушення вимог ПК України не підготувала та не подала до органів державного казначейства висновок із зазначенням заявленої позивачем суми автоматичного бюджетного відшкодування, що порушує право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у встановлені законодавством строки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник ДПІ в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка була належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не прибув. Водночас ГУ ДКСУ у м. Києві подало до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначило про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, просило розглядати справу за відсутності представника ГУ ДКСУ у м. Києві.

Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, враховуючи неприбуття у судове засідання представника третьої особи, у судовому засіданні 24.03.2016р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Хімекс Лімітед» (код з ЄДРПОУ 30075981) зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві. Позивач є платником податку на додану вартість - індивідуальний податковий номер 300759805625.

19.10.2015р. ТОВ «Хімекс Лімітед» подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року. Разом із податковою декларацією ТОВ «Хімекс Лімітед», відповідно до вимог п.п. 200.7 та 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, подало заяву про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 2 019 644,00 грн. (додаток 4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3).

10.11.2015р. ДПІ сформовано на адресу ТОВ «Хімекс Лімітед» лист (вих. № 14186/10/26-56-28-00-12), у якому повідомляється, що заявлена сума до бюджетного відшкодування у розмірі 2 019 644,00 грн. по декларації з ПДВ за вересень 2015 року відповідала критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п.200.19. ст.200 Податкового кодексу України.

Водночас, надалі ДПІ у вказаному листі зазначає, що згідно узагальнюючих матеріалів по підприємствах, що відповідають критеріям для отримання бюджетного відшкодування ПДВ в автоматичному режимі по податкових деклараціях з ПДВ, поданих за вересень 2015 року, доведених Листом Державної фіскальної служби України від 09.11.2015р. № 41259/7/99-99-15-01-01-17, надані застереження відповідно до Постанови КМУ від 27.12.10 № 1232. Враховуючи вищезазначене, як вказує ДПІ, будуть здійснені заходи щодо визначення достовірності формування податкового кредиту та нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року відповідно до норм чинного законодавства.

Станом на момент розгляду даної справи позивач не отримав суму бюджетного відшкодування у терміни, встановлені чинним законодавством, що не заперечується відповідачем.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПК України, в редакції, чинній на момент спірних відносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до положень п. 200.18. ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

В свою чергу, згідно з пп. 200.18.2 п. 200.18 ст. 200 ПК України орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Посадові особи контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в разі порушення визначених у пункті 200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону (пп. 200.18.3. п. 200.18 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.20 ст. 200 ПК України порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у п. 200.19 ст.200 ПК України, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову політику.

Пунктом 200.21 ст. 200 ПК України встановлено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано.

Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

В даному випадку, враховуючи положення пп. 49.18.1. п. 49.18 ст. 49 ПК України, останній день строку подання податкової декларації за вересень 2015 року закінчувався 20 жовтня 2015 року, а тому у відповідності до положень п. 200.18. ст. 200 ПК України ДПІ зобов’язана була до 09 листопада 2015 року включно провести камеральну перевірку поданої позивачем декларації та, у разі відсутності встановлених порушень, протягом трьох робочих днів, тобто не пізніше 12 листопада 2015 року, підготувати та надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Однак, в ході розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача, оформлення висновку та подання його до органу казначейства, що, на переконання суду, свідчить про допущення протиправної бездіяльності податковим органом як суб'єктом владних повноважень, відповідальність щодо чого передбачена пп. 200.18.3. п. 200.18 ст. 200 ПК України.

При цьому суд враховує, що ДПІ не наведено жодних обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ за спірною декларацією та, відповідно, підставою для неподання ДПІ до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке відшкодування. У цьому контексті ДПІ не надано суду доказів прийняття на надіслання позивачу рішення про невідповідність його критеріям, визначеним ст. 200 ПК України, а відтак в силу п. 200.21 ст. 200 ПК України вважається, що позивач відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Посилання ж відповідача на лист ДФС України від 09.11.2015р. №41259/7/99-99-15-01-01-17 про необхідність здійснення ретельного відпрацювання всієї суми податкового кредиту по ланцюгах постачання до виробника сировини, як на підставу для відмови у поданні до органу казначейства висновку про бюджетне відшкодування позивачу ПДВ, не спростовує права платника податку на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість в порядку, визначеному п. 200.18 ст. 200 ПК України, а тому такі доводи відповідача є безпідставними та судом до уваги не приймаються.

Таким чином, ДПІ в порядку виконання обов’язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено суду правомірності своєї бездіяльності щодо неподання до органу казначейства висновку, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов’язання ДПІ підготувати висновок та подати його до відповідного органу казначейства.

У той же час, враховуючи встановлення в ході розгляду даної справи протиправної бездіяльності ДПІ щодо неподання до органу казначейства висновку, а також те, що позивачем не заявлялися вимоги про визнання такої бездіяльності протиправною, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З метою повного захисту прав позивача та ефективної їх реалізації, враховуючи положення ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ДПІ щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню позивачу.

Водночас, що стосується клопотання позивача про зобов’язання ДПІ подати звіт про виконання судового рішення, що власне по своїй суті не є позовною вимогою, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, встановлення такого обов'язку є правом, а не обов'язком суду. Враховуючи наведене, а також нормативно встановлений Законом України «Про виконавче провадження» механізм організації примусового виконання судових рішень, в даному випадку суд не вбачає підстав для застосування заходів, про які просить позивач у клопотанні.

Аналогічно суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремих ухвал, яке по своїй суті також не є позовною вимогою, оскільки відповідно до статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Тобто, як і в попередньому випадку постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, а у даному випадку суд не вважає за необхідне її постановлення.

Слід зазначити, що положеннями ч. 10 та ч. 11 ст. 267 КАС України, ст. 166 КАС України не передбачено оскарження відмови у задоволенні таких заяв.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову як зазначено вище.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначення суми ПДВ, що підлягає автоматичному бюджетному відшкодуванню на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» по декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми ПДВ у розмірі 2 019 644,00 грн. (два мільйони дев’ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 00 коп., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» по декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» (код з ЄДРПОУ 30075981) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 30 295 грн. (тридцять тисяч двісті дев’яносто п’ять гривень нуль коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко