Ухвала суду № 58492979, 17.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 червня 2016 року м. Київ № 826/8007/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Ютакс» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Ютакс» про стягнення заборгованості у розмірі 1 108 015,71 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив відстрочити сплату судового збору, яке мотивоване наявністю скрутного майнового стану бюджетної установи та відсутністю належного фінансування, що в свою чергу унеможливлює сплатити судовий збір.

Згідно з частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» також передбачена можливість звільнення від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Аналіз вказаних норматизвно-правових норм вказує на те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, викладено у новій редакції статтю 5 Закону України «Про судовій збір», яка виключила органи доходів і зборів з числа осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Тобто, обов’язок сплати судового збору органи доходів і зборів з 01 вересня 2015 року є прямою вимогою нової редакції Закону України «Про судовій збір».

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Посилання позивача на відсутність коштів для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає твердження заявника необґрунтованими, оскільки до заявленого клопотання не додано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин щодо важкого матеріального стану, що свідчили б про неможливість у здійсненні оплати судового збору.

При цьому, слід враховувати, що для відстрочення сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір на теперішній час. Водночас, відстрочення сплати судового збору не звільняє від такого обов'язку позивача у майбутньому, що, в свою чергу, позивачем не спростовано того, що він матиме відповідну фінансову спроможність для сплати судового збору в майбутньому.

Варто також зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору, як наслідок, про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Таким чином, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на достатній час для усунення недоліків позовної заяви та час, наданий судом щодо можливого отримання заяви про виправлення недоліків позовної заяви засобами поштового зв’язку, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Водночас, суд зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст.ст. 160, 165 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Ютакс» про стягнення заборгованості - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко