Постанова № 58492870, 31.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2016 року № 826/2704/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченко І.М., суддів: Іщука І.О., Шулежко В.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дігюнса» доДержавної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дігюнса» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1) та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2) про:

- визнання протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо одностороннього розірвання договору від 23.10.2014 року №231020141 про визнання електронних документів, а договір таким, що не був розірваним;

- визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо невиконання зобов'язань за договором від 23.10.2014 року №231020141 про визнання електронних документів;

- визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України у реєстрації податкових накладних ТОВ "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) №1 від 06.01.2015 року, №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) №1 від 06.01.2015 року, №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

- вважати податкову накладну ТОВ "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) №1 від 06.01.2015 року такою, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 21.01.2015 року, податкову накладну №1 від 04.02.2015 року, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2015 року, податкову накладну №2 від 10.02.2015 року такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2015 року;

- зобов'язання Державну фіскальну службу України розблокувати можливість ТОВ "Дігюнса" для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач - 2 в односторонньому порядку розірвав з позивачем договір про визнання електронних документів, а відповідач-1 протиправно не прийняв податкові накладні позивача, що у свою чергу перешкоджає провадженню його господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідачів проти позовних вимог заперечив.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дігюнса» (код ЄДРПОУ 33629017) зареєстровано та як платник податків перебуває на податковому обліку у ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

23 жовтня 2014 року між позивачем та ДПІ в Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір № 231020141 про визнання електронних документів. Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Розділом 6 договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Листом від 19.01.2015р. №784/10/26-58-10-25 ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила позивача про розрівняння договору № 231020141 від 23.10.2014р. про визнання електронних документів у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцем реєстрації.

У той же час, позивачем 21.01.2015р. було направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №1 від 06.01.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 21.01.2015р. 17:47:45, з причин відмови - «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

11 лютого 2015 року позивачем направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №1 від 04.02.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 11.02.2015р. 14:09:44, з причин відмови - «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

11 лютого 2015 року також позивачем направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №2 від 10.02.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 11.02.2015р. 14:11:49, з причин відмови - «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

Позивач, вважаючи дії відповідача-2 щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів протиправними та не погоджуючись з неприйняттям контролюючим органом податкових накладних звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України від 22.05.2003 №851 "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон №851).

Статтею 14 Закону №851 встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єктами електронного документообігу відповідно до Закону №851 є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.

В той же час, правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 (надалі-Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до п. 5 розд. III Інструкції №233 з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Так, Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п.6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

Як встановлено судом, відповідачем було в односторонньому порядку розірвано договір № 231020141 від 23.10.2014р. про визнання електронних документів у зв'язку із відсутністю підприємства за місцем реєстрації.

Так, суд критично ставиться до дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку вищевказаного договору, з огляду на наступне.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, позивач своєї згоди на розірвання Договору № 231020141 не надавав, відповідне рішення суду щодо розірвання укладеного з ДПІ у Солом'янському р-ні ГУ ДФС у м. Києві не виносилось, однак договір № 231020141 розірвано відповідачем в односторонньому порядку, що свідчить про невідповідність дій відповідача приписам податкового та цивільного законодавства.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

В той же час, згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі-Закон №755) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №755 Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ч. 1 ст. 17 Закону №755 визначено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. При цьому, в ч. 2 ст. 17 Закону №755 визначено, що в Єдиному державному реєстрі, містяться відомості, зокрема й щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону №755 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з ЄДР.

Згідно із Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача є: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 17, офіс 11. Відомості про юридичну особу підтверджено.

Крім того, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015р. у справі №826/3511/15 позов ТОВ «Дігюнса» до ДПІ у Солом'янському р-ні ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення №36/11 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Дігюнса" від 21.01.2015 року; зобов'язано Державну фіскальну службу України внести запис до реєстру платників податку на додану вартість про скасування рішення №36/11 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Дігюнса" від 21.01.2015 року без видачі нового свідоцтва платника цього податку.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 05.08.2015р., що підтверджується матеріалами справи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015р. у справі №826/3511/15, встановлено наявність ТОВ «Дігюнса» за місцем реєстрації: м. Київ, вул. Смілянська, 17, офіс 11.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача-2 щодо розірвання договору в односторонньому порядку є протиправними.

В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо невиконання зобов'язань за договором від 23.10.2014 року №231020141 про визнання електронних документів, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки відповідачем - 2 в односторонньому порядку було розірвано з позивачем зазначений договір.

В частині позовних вимог щодо прийняття податкових накладних, суд зазначає наступне.

Порядок декларування податків і зборів визначається приписами Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Податкового кодексу України делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дігюнса» 21.01.2015р. направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №1 від 06.01.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 21.01.2015р. 17:47:45, з причин відмови - «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

11 лютого 2015 року позивачем направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №1 від 04.02.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 11.02.2015р. 14:09:44, з причин відмови - «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

11 лютого 2015 року також позивачем направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №2 від 10.02.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 11.02.2015р. 14:11:49, з причин відмови - «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві укладено договір від 23.10.2015 №231020141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях.

Судом встановлено, що відповідачем - 2 протиправно розірвано договір від 23.10.2015 №231020141 про визнання електронних документів в односторонньому порядку, а тому Державна фіскальна служба України зобов'язана зареєструвати податкові накладні ТОВ "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) №1 від 06.01.2015 року, №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України у реєстрації податкових накладних ТОВ "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) №1 від 06.01.2015 року, №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суд зазначає, що вона задоволеною бути не може, оскільки на момент подання позивачем податкових накладних, договір від 23.10.2015 №231020141 про визнання електронних документів був розірваний відповідачем - 2 в односторонньому порядку.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігюнса», втім з урахуванням належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає задовольнити позов та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо одностороннього розірвання договору від 23.10.2014 року №231020141 про визнання електронних документів; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) №1 від 06.01.2015 року, №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та податкову накладну: №1 від 06.01.2015 року вважати поданою 21.01.2015р., а податкові накладні №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 вважати поданими 11.02.2015р.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015р. у справі №826/5227/13-а.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини спірних правовідносин, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54грн. пропорційно з бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо одностороннього розірвання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «"Дігюнса" від 23.10.2014 року №231020141 про визнання електронних документів.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) №1 від 06.01.2015 року, №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Податкову накладну: №1 від 06.01.2015 року вважати поданою 21.01.2015р.

Податкові накладні: №1 від 04.02.2015 року, №2 від 10.02.2015 вважати поданими 11.02.2015р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити пропорційно з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігюнса" (ЄДРПОУ 33629017) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко