Ухвала суду № 58492647, 16.06.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

16.06.2016 р. № 820/726/16

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас", про відстрочення сплати судового збору по адміністративній справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"

до

Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про

скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у М.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області по проведенню та оформленню перевірки ТОВ «Котлас», за результатами якої складено Акт 1749/22/37298946 від 20.10.2015 року;

2. Зобов'язати Відповідачів вилучити з електронної базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також з інтегрованої картки, інформацію, яка була внесена на підставі Акту 1749/22/37298946 від 20.10.2015 року, як податкової інформації, одержаної із порушенням вимог закону.

3. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України.

Ухвалою суду від 02.06.2016 року зазначений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" було залишено без руху, оскільки 12.04.2016 р. позивачем до канцелярії суду було подану уточнений адміністративний позов, який містив наступні позовні вимоги:

1. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003712200 від 05.11.2015 р. та №0003722200 від 05.11.2015 р., які прийняті на підставі висновків акту перевірки №1749/22/37298946 від 20.10.2015 р. 2. Зобов'язати Відповідачів вилучити з електронної базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також з інтегрованої картки, інформацію, яка була внесена на підставі Акту 1749/22/37298946 від 20.10.2015 року, як податкової інформації, одержаної із порушенням вимог закону.

3. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України.

Таким чином, за висунуту до відповідача вимогу майнового характеру (скасування податкових повідомлень-рішень на суму 329855927,00 грн. та 31320186,30 грн. відповідно) позивач повинен був надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до пп.1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за наступними реквізитами: отримувач –УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, Код ОКПО 37999628, МФО 851011, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету – 22030001, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1".

16.06.2016 року представником позивача надано клопотання про відстрочення сплати судового збору посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини у справі «ФК Мретебі проти Грузії», де ЄСПЛ відмітив, що Верховний суд Грузії неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало.

Згідно з Постановою Пленуму ВАСУ від 23.01.2015 р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір» відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Також, вищевказаною Постановою ВАСУ роз'яснено, що наслідки несплати судових витрат визначені у частині другій статті 88 КАС України. Згідно з цим приписом якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. У разі несплати судового збору за вимоги майнового характеру та відмови в позові з Позивача стягується 100 відсотків розміру ставки судового збору. Якщо ж позов задоволено, то цей розмір ставки судового збору стягується з відповідача, а у разі часткового задоволення позовних вимог - пропорційно до задоволеної чи відхиленої вимоги.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» 2 при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Дослідивши клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, судом встановлено, що представником позивача до зазначеної заяви надано довідку про відсутність коштів на розрахункових рахунках позивача.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 87, 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас", про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.

Відстрочити сплату позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас", судового збору по справі № 820/726/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії до ухвалення рішення по зазначеній справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Спірідонов М.О.