Ухвала суду № 58491680, 21.06.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 червня 2016 року м. Ужгород № 807/798/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Грин-Лумей В.Г.

за участю:

позивача: Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", представник - ОСОБА_1;

відповідача: Управління держпраці у Закарпатській області в особі головного державного інспектора Цапулич Наталії Іванівни, представник - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про забезпечення позову за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до Управління держпраці у Закарпатській області в особі головного державного інспектора Цапулич Наталії Іванівни про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним (нечинним) та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління держпраці у Закарпатській області в особі головного державного інспектора Цапулич Наталії Іванівни (далі - відповідач) про визнання неправомірними (незаконними) дії щодо проведення повторної позапланової перевірки додержання законодавства про працю по складанню Акту перевірки від 08.06.2016 року №07-06-018/245 за повторною заявою ОСОБА_3 та визнання неправомірним (нечинним) і скасування припису від 08.06.2016 року №07-06-018/245-181.

Позивачем одночасно з позовною було надіслано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої він просив забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваного Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.06.2016 року №07-06-018/245 та припису від 08.06.2016 року №07-06-018/245-181 на час розгляду справи (а.с. 38-39).

В судовому засіданні представник позивача підтримала подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, мотивуючи наступним. Зокрема, необхідність забезпечення позову викликана тим, що у разі не зупинення дії Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.06.2016 року №07-06-018/245 та припису від 08.06.2016 року №07-06-018/245-181, згідно якого приписано до 20.06.2016 року вжити заходи щодо недопущення порушень відносно ОСОБА_3, то до позивача будуть застосовані штрафні санкції передбачені ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також, представник позивача в судовому засіданні зазначала, що в разі не зупинення дії оскаржуваного Акту від 08.06.2016 року №07-06-018/245 та припису від 08.06.2016 року №07-06-018/245-181, при подальшому задоволенні судом позовних вимог відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, наголошуючи на тому, що дана заява є безпідставною та передчасною.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, приходить до переконання, що в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно до ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

Відтак, з аналізу КАС України вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть слугувати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наданих позивачем, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, а також оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Разом з тим, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування свого твердження, що при подальшому задоволенні судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, а також, не вмотивовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Натомість, з врахуванням вище наведеного суд, приходить до висновків, що вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення дії Акту від 08.06.2016 року №07-06-018/245 та припису від 08.06.2016 року №07-06-018/245-181 на час розгляду справи, фактично вирішить спір по даній адміністративній справі без розгляду справи по суті, оскільки таким чином буде відновлено становище осіб, які беруть участь у справі, що на думку суду в даному конкретному випадку є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Щодо посилань позивача на те, що в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до нього буде застосовано штрафні санкції передбачені ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то суд зазначає, що дане твердження позивача є передчасним та таким, що на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях останнього.

Відтак, суд приходить до висновку, що дана заява про забезпечення адміністративного позову на момент її розгляду є необґрунтованою, та мотивується позивачем виключно на припущеннях та не підтверджена належними і допустимими доказами, які б підтверджували наявність підстав передбачених ст. 117 КАС України, а тому в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 117, 118, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про забезпечення позову за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до Управління держпраці у Закарпатській області в особі головного державного інспектора Цапулич Наталії Іванівни про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним (нечинним) та скасування припису - відмовити.

2. Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_4

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 21 червня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 червня 2016 року.