Постанова № 58491464, 22.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 р. Справа № 805/437/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції, Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, за участю третьої особи - Бюро технічної інвентаризації про зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку зі змінами статусу житлового приміщення на нежитлове приміщення - магазин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції, Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, за участю третьої особи - Бюро технічної інвентаризації про зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку зі змінами статусу житлового приміщення на нежитлове приміщення - магазин.

Ухвалою суду від 26.05.2016 року залучено в якості співвідповідача по справі Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй на праві приватної власності належить приміщення магазину непродовольчих товарів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Втім, до теперішнього часу вказане приміщення не виключено з реєстру права власності житлових приміщень, та, таким чином, продовжує формально обліковуватись одночасно в двох реєстрах. Позивач вказує на те, що її заява щодо виключення з реєстру права власності квартири залишена без задоволення. Позивачу в письмовому вигляді надано відповідь щодо відмови у закритті реєстру права власності на квартиру. З огляду на зазначене, позивач просить зобов'язати відповідача внести запис про скасування державної реєстрації майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку зі змінами статусу житлового приміщення на нежитлове - приміщення магазину.

Позивач не заперечувала проти здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження, про що надала відповідну заяву.

Представники відповідачів та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, просили здійснити розгляд справи за їх відсутності.

Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

Відповідно до рішення Краматорської міської ради від 04.06.2008 року №271 «Про переведення житлових приміщень в нежитлові» вирішено перевести житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, в нежитлове.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав, наданого Краматорським міським бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію від 19.03.2012 року зареєстровано право приватної власності на приміщення магазину непродовольчих товарів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, що за ОСОБА_2 раніше на підставі тих самих документів, поданих для реєстрації права власності на нежитлове приміщення, було зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

При зверненні позивача 13.07.2015 року до БТІ м Краматорська із заявою щодо виключення з реєстру прав запису про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з переводом квартири в нежитлове приміщення, останній роз'яснено, що такі функції відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» покладені на державного реєстратора та запропоновано ОСОБА_2 звернутись до відповідного органу державної реєстрації прав.

У зв'язку із зазначеним, позивач звернулась до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції та Державної реєстраційної служби України із заявами щодо внесення змін до Реєстру прав шляхом закриття розділу Державного реєстру прав про державну реєстрацію житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

16.09.2015 року Реєстраційною службою Краматорського міського управління юстиції ОСОБА_2 надано відповідь, в якій роз'яснено, що для внесення відповідного запису необхідним є подання відповідної заяви з доданням документів, що є підставою для зміни відомостей, та документу про внесення плати за внесення змін до Державного реєстру прав. Також, в даній відповіді відповідачем 1 вказано, що за результатами поданої заяви з необхідними документами державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, скасування записів, або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у скасуванні записів.

03.11.2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 останній надано відповідь, в якій вказано, що закриття розділу Державного реєстру прав на об'єкт нерухомого майна - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 можливе лише з підстав, передбачених ч. 2 ст. 20 Закону. Також, Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області вказано на необхідність подання відповідної заяви для внесення записів про скасування державної реєстрації прав.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за Законом, та їх обтяжень визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закону №1952-IV), Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5

Згідно ч. 1, 3 ст. 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

За приписами ч. 1 ст. 6 цього Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV державний реєстратор відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 даного Закону на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.

У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Після відкриття на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону №1952-IV розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі:

1) знищення об'єкта нерухомого майна;

2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна.

Частинами 1, 2 ст. 26 Закону №1952-IV передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Згідно п. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.2 даного Порядку встановлено, що орган державної реєстрації прав або нотаріус приймає заяви у день їх надходження в порядку черговості і реєструє у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

Моментом прийняття заяви вважаються дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Орган державної реєстрації прав або нотаріус видає заявникові картку прийому заяви.

Згідно п. 2.6 цього Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Відповідно до п. 2.10 Порядку за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Пунктом 2.11 цього Порядку передбачено, що державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

З аналізу наведених норм вбачається, що для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно заявнику необхідно подати до органу державної реєстрації прав відповідну заяву з наданням необхідних документів. За результатами розгляду поданої заяви державним реєстратором приймається рішення щодо внесення змін до записів внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що станом на 09.06.2016 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься інформація про зареєстроване право власності на нерухоме майно - приміщення магазину непродовольчих товарів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 35874307, номер запису: 2610-н/ф в книзі 13) та зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 672816, номер запису: 42855-П в книзі 171).

Втім, суд зазначає, що позивачем не здійснено передбачених діючим законодавством заходів щодо скасування реєстраційної дії стосовно реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, які передбачають подання до органу державної реєстрації заяви встановленого зразка з необхідними документами, з огляду на що на даний час відсутнє рішення державного реєстратора, яке повинно бути прийнято останнім за результатами розгляду поданої заяви.

Суд зазначає, що одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідачів на момент розгляду справи відсутні підстави для прийняття будь-якого рішення, вчинення дії або бездіяльності стосовно скасування державної реєстрації на об'єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1. Отже у суду відсутні і підстави для спонукання відповідача до вчинення певних дій у майбутньому, оскільки захисту в судовому порядку підлягають порушені права, а не можливість їх порушення у подальшому.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідача внести запис про скасування державної реєстрації майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку зі змінами статусу житлового приміщення на нежитлове є передчасною.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції, Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, за участю третьої особи - Бюро технічної інвентаризації про зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку зі змінами статусу житлового приміщення на нежитлове приміщення - магазин - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.