Постанова № 58491286, 14.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа № 909/1406/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівЗварич О.В. Хабіб М.І.

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 представники(довіреність в матеріалах справи);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська теплоенергетична компанія, вих № 13/791 від 24.03.2016

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 (суддя Цюх Г.З.)

у справі № 909/1406/15

за позовом: Державного міського підприємства Івано-Франківськтеплокомуненерго, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська теплоенергетична компанія, м. Івано-Франківськ

про стягнення 1 010 027, 06 грн.

Державне міське підприємство Івано-Франківськтеплокомуненерго звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ Станіславська теплоенергетична компанія про стягнення 1 010 027, 06 грн. Позов заявлено на підставі договору про транспортування теплової енергії №ДГ0000198 від 10.10.2014 та додаткового правочину про порядок погашення заборгованості від 19.05.2015 до вказаного договору, укладених позивачем з відповідачем.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 у справі № 909/1406/15 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 410 662, 45 грн основного боргу, 117 976, 21 грн пені, 178 921, 95 грн інфляційних втрат, 16 172, 23 грн - 3% річних та 15 150, 40 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 248 559, 02 грн основного боргу припинено за відсутністю предмету спору.

В задоволенні вимоги щодо стягнення 37 735, 20 грн 7 % штрафу відмовлено.

Також присуджено до стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 5 050, 13 грн судового збору.

При вирішенні спору місцевий суд виходив з того, що матеріали справи містять акти здачі-прийняття робіт, які підтверджують факт надання позивачем відповідачу послуг з транспортування теплової енергії. В той час, як відповідач провів оплату не в повному обсязі, у звязку з чим, в останнього утворилась заборгованість, яка на момент позову складала 659 221, 47 грн. Поряд з цим, після звернення позивача до суду, відповідачем оплачено 248 559, 02 грн основного боргу, отже, в цій частині суд припинив провадження та присудив до стягнення 410 662, 45 грн основного боргу. Крім того, суд взяв до уваги визнання відповідачем основної суми заборгованості.

Щодо пені та сум, заявлених до стягнення в порядку ст. 625 ЦК України, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач не виконав в повному обсязі умов п.1.2 додаткового правочину від 19.05.15 (не сплатив борг за серпень-жовтень 2015 року згідно з графіком), а тому позивач підставно нарахував йому пеню, інфляційні та 3% річних.

В стягненні 7 % штрафу підставі ч.2 ст.231 ГК України суд відмовив, з огляду на те, що позивач не є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ТОВ Станіславська теплоенергетична компанія, звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних втрат та 3% річних, та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 16 658, 49 грн інфляційних втрат, 4 086, 79 грн 3% річних, в частині пені просить суд відмовити, в решті залишити без змін, мотивуючи свої доводи порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, покликається на те, що позивач невчасно надавав відповідачу рахунки-фактури на оплату вартості транспортування теплової енергії, інформацію про всі включення та підключення мереж та окремих будинків для ремонтів, випробувань і усунення дефектів. Поряд з цим, п. 6.3 договору передбачено, що у випадку невиконання, неналежного виконання позивачем обовязків, передбачених даним договором, що підтверджується належним чином оформленими документами, відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату вартості транспортування теплової енергії. Отже, вважає що у позивача відсутнє право на нарахування пені.

Щодо стягнення інфляційних та 3% річних, посилається на додатковий правочин про порядок погашення заборгованості від 19.05.2015 до договору про транспортування теплової енергії №ДГ0000198 від 10.10.2014, яким сторони передбачили, що відповідач протягом травня-жовтня 2015 року повинен сплачувати позивачу суму у розмірі 136 887, 48 грн. щомісячно. Так як відповідач частково виконав у умови вказаного правочину, а саме сплачував заборгованість протягом травня-липня 2015 року, позивач вправі нараховувати інфляційні втрати та 3% річних починаючи з 01.09.2015.

12 квітня 2016 року відповідач, скориставшись правом, встановленим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому на спростування доводів скаржника зазначив наступне.

Щодо посилання відповідача на систематичні порушення умов договору позивачем, вказує, що порушення термінів подачі рахунків-фактур зумовлено несвоєчасною подачею відповідачем звітів про кількість протранспортованої енергії. Вказані обставини підтверджуються копіями супровідних листів з відмітками про отримання, які долучено до відзиву. Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії листів з інформацією про проведення планових, позапланових ремонтних робіт чи про їх відсутність, направлених на адресу відповідача.

Також, позивач погоджується з підставністю присудження до стягнення з відповідача на його користь 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на те, що відповідачем не виконано свої зобовязань згідно з додатковим правочином від 19.05.2015 в повному обсязі. А п. 2.2 додаткового правочину передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов додаткового правочину та договору у встановленому законодавством порядку.

Отже, відповідач просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних втрат та 3% річних, та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 16 658, 49 грн інфляційних втрат, 4 086, 79 грн 3% річних, в частині пені просить суд відмовити, в решті залишити без змін.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДМП Івано-Франківськтеплокомуненерго та ТОВ Станіславська теплоенергетична компанія 10.10.2014 укладено договір про транспортування теплової енергії №ДГ0000198, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобовязується транспортувати теплову енергію, що виробляється відповідачем розподільчими тепловими мережами, мережами гарячого водопостачання та через центральні теплові пункти, що перебувають на балансі позивача, а відповідач зобовязується оплатити вартість транспортування в порядку і на умовах визначених цим договором.

Відповідач зобовязується надавати позивачу до 7 числа місяця наступного за звітним кількість транспортованої теплової енергії споживачам через мережі останньої (п.3.1.1. договору).

Відповідно до п.5.2. договору розрахунки проводяться відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків, до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (розрахунковим є календарний місяць).

19 травня 2015 року сторонами по справі укладено додатковий правочин про порядок погашення заборгованості до договору про транспортування теплової енергії №ДГ0000198 від 10.10.2014, предметом якого є умови і порядок сплати відповідачем позивачу заборгованості відповідно до договору (п.1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. даного правочину, відповідач визнав перед позивачем свої боргові зобовязання станом на 01.05.2015 на загальну суму 821 324, 89 грн та зобовязався розрахуватися в термін до 01.11.2015, згідно з наступним графіком: протягом травня-вересня 2015 року повинен сплачувати позивачу суму у розмірі 136 887, 48 грн та в жовтні 2015 року 136 887, 49 грн.

Відповідач порушив умови вказаного правочину, сплативши борг в травні-липні 2015 року (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи). Борг за серпень-жовтень 2015 року відповідач у терміни передбачені п.1.2. договору не сплатив.

Крім цього, позивач на виконання умов договору про транспортування теплової енергії №ДГ0000198 надавав послуги з транспортування теплової енергії в квітні 2015 року на суму 45, 41 грн, в липні 2015 року 135, 08 грн, в вересні 2015 року на суму 31,72 грн, в жовтні 2015 року на суму 181 262, 21 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (а.с.26-29).

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за надані послуги, заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становила 659 221, 47 грн, яка визнана відповідачем.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, з урахуванням наявності належних доказів, які підтверджують факт транспортування теплової енергії позивач підставно звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Поряд з цим, враховуючи, що відповідач після звернення позивача до суду оплатив 248 559, 02 грн основного боргу, провадження в цій частині місцевим господарським судом правомірно припинено та присуджено до стягнення 410 662, 45 грн основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних в сумі 16 172, 23 грн за період з 20.12.2014 по 23.12.2015 та інфляційних втрат в розмірі 178 921, 95 грн за січень-листопад 2015 року, колегія суддів дійшла висновку про правомірність їх задоволення місцевим господарським судом.

Посилання скаржника на п. 2.1 додаткового правочину є безпідставними, оскільки таким передбачалось незастосування пені, 3% річних та інфляційних втрат на весь період дії реструктуризації погашення заборгованості у випадку виконання відповідачем зобовязань в повному обсязі. Однак, відповідачем порушено вказаний пункт додаткового правочину, відтак підстави для звільнення їх від відповідальності на весь період дії реструктуризації погашення заборгованості відсутні.

Також колегія суддів погоджується з правомірністю відмови в задоволенні 7% штрафу підставі ч.2 ст.231 ГК України оскільки позивач не є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Поряд з цим, колегія суддів не погоджується з розрахунком пені, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 6.2. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати платежів, передбачених умовами цього договору, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Разом з тим, уклавши додатковий правочин про порядок погашення заборгованості від 19.05.2015 до договору про транспортування теплової енергії №ДГ0000198 від 10.10.2014, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги за договором про транспортування теплової енергії №ДГ0000198 від 10.10.2014.

Однак, як вказувалось вище, відповідач не виконав в повному обсязі умов п.1.2 додаткового правочину від 19.05.2015 (не сплатив борг за серпень-жовтень 2015 року згідно з графіком), а тому позивач підставно нарахував йому також і пеню.

Як вбачається з розрахунку пені, така нарахована позивачем з 22.06.2015 на суму заборгованості 547 549, 93 грн (частина лютого 2015 року в розмірі 83 905, 94+березень 336 432, 60 грн та квітень в сумі 127 211, 39 грн.), з урахуванням проплат по 23.12.2015.

Однак вказаний розрахунок проведено без урахування вимог п. 6 ст. 232 ГК України та не враховано призначення платежів в платіжних документах.

З урахуванням меж позовних вимог та періоду, визначеному позивачем при розрахунку пені (з 22.06.2015) колегія суддів, здійснивши власний перерахунок пені, зазначає, що за послуги, надані по актах за листопад, грудень, січень та частина лютого на суму 273 774, 96 грн були сплачені відповідачем до 22.06.2015, тобто в розрвхунок пені включені не були.

Відтак, до стягнення підлягають:

-лютий 2015 року акт здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 357 680, 90 грн; строк нарахування пені: з 20.03.2015 19.09.2015; проплати: 19.05.2015 та 18.06.2015 на суму 136 887, 48 грн та 17.07.2015 на суму 136 887, 48 грн (зараховано 83 905, 94 грн).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення83 905.94 22.06.2015 - 16.07.20152530.0000 %0.164 %*3448.19

-березень 2015 року - акт здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 336 432, 60 грн; строк нарахування пені: з 20.04.2015 19.10.2015; проплати: 17.07.2015 - 52 981, 54 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення336432.622.06.2015 - 16.07.20152530.0000 %0.164 %*13826.00

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення283 451. 06 (336432.60 -52 981, 54 )17.07.2015 - 27.08.20154230.0000 %0.164 %*19569.77283 451. 0628.08.2015 - 24.09.20152827.0000 %0.148 %*11741.86283 451. 0625.09.2015 - 19.10.20152522.0000 %0.121 %*8542.36

-квітень 2015 року акт здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 127 211, 39 грн; строк нарахування пені: з 20.05.2015 19.11.2015; відсутні проплати

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення127211.3922.06.2015 - 27.08.20156730.0000 %0.164 %*14010.68127211.3928.08.2015 - 24.09.20152827.0000 %0.148 %*5269.69127211.3925.09.2015 - 29.10.20153522.0000 %0.121 %*5367.28127211.3930.10.2015 - 19.11.20152122.0000 %0.121 %*3220.37

-червень 2015 року акт здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 45, 41 грн, сплачено 15.07.2015 45, 41 грн, тобто вчасно;

-липень 2015 року акт здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 135, 08 грн, строк нарахування пені з 20.08.2015 19.02.2016; проплата 07.09.2015 на суму 135, 08 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення135.0820.08.2015 - 27.08.2015830.0000 %0.164 %*1.78135.0828.08.2015 - 06.09.20151027.0000 %0.148 %*2.00

-вересень 2015 року акт здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 31, 72 грн, строк нарахування пені з 20.10.2015 19.04.2016; проплата 22.10.2015 на суму 31, 72 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення31.7220.10.2015 - 21.10.2015222.0000 %0.121 %*0.08

- жовтень 2015 року акт здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 181 262, 21 грн, строк нарахування пені з 20.11.2015 19.05.2016; проплати згідно з платіжними дорученнями: 16.11.2015 50 000, 00 грн, 27.11.2015, 01.02.2015, 02.02.2015, 03.02.2015 20 000, 00 грн, 16.12.15 51 262, 21 грн (загальна сума проплат становить 181 262, 21 грн). В платіжних документах вказано чітке призначення платежу: часткова оплата за транспортування теплової енергії згідно р/ф № СФ-0000449 від 31.10.2015. Проплата в розмірі 50 000, 00 грн здійснена вчасно.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення131262.2120.11.2015 - 26.11.2015722.0000 %0.121 %*1107.64 Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір облікової ставки НБУ Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день Сума пені за період прострочення111262.2127.11.2015 - 30.11.2015422.0000 %0.121 %*536.50

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення91262.2101.12.2015 - 01.12.2015122.0000 %0.121 %*110.01Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення71262.2102.12.2015 - 02.12.2015122.0000 %0.121 %*85.91Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення51262.2103.12.2015 - 03.12.2015122.0000 %0.121 %*61.80Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення51262.2104.12.2015 - 15.12.20151222.0000 %0.121 %*741.55

Наступні проплати 18.12.2015 та 21.12.2015 також мають чітке призначення платежу, відтак повинні зараховуватись в рахунок погашення заборгованості згідно з рахунком-фактурою № 0000510 від 30.11.2015.

Відтак, пеня, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 87 643, 47 грн, а отже рішення місцевого господарського суду в частині пені підлягає зміні.

Посилання відповідача на систематичні порушення умов договору позивачем є безпідставними, оскільки такі були зумовлені саме несвоєчасною подачею відповідачем звітів про кількість про транспортованої енергії.

Доводи відповідача про неподання позивачем інформації про всі включення та підключення мереж та окремих будинків для ремонтів, випробувань і усунення дефектів є також безпідставними та спростовуються долученими до матеріалів справи копіями листів з інформацією про проведення планових, позапланових ремонтних робіт чи про їх відсутність, направлених на адресу відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, судова колегія зазначає наступне.

При поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті в розмірі 15 150, 40 грн. Позивачем сплачено 10 100, 27 грн. Відтак, місцевий господарський суд правомірно присудив до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету 5 050, 13 грн.

З огляду на часткове скасування рішення місцевого господарського суду з відповідача на користь позивача слід стягнути 14 129, 39 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. В решті судовий збір покладається на позивача.

За перегляд в апеляційному порядку судовий збір в розмірі 1 123, 12 грн підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, решту судового збору покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 у справі № 909/1406/15 змінити, виклавши абзаци 3 та 6 резолютивної частини в наступній редакції:

Абзац 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" ідент. код 38162272, місцезнаходження: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34 на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", ідент. код 03346058, місцезнаходження: 76007, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59-А 410 662, 45 грн основного боргу, 87 643, 47 грн пені, 178 921, 95 грн інфляційних втрат, 16 172, 23 грн - 3% річних та 14 129, 39 у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Абзац 6. У задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 37 735, 20 грн 7% штрафу та 30 332, 74 грн пені відмовити.

В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 залишити без змін.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", ідент. код 03346058, місцезнаходження: 76007, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59-А на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" ідент. код 38162272, місцезнаходження: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34 1 123, 12 грн судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 21.06.2016

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.