Рішення № 58491058, 15.06.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2016 р.Справа № 916/898/16

за позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України (вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058) в інтересах держави в особі:

позивача-1: Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168),

позивача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (вул. Єврейська, 13, м. Одеса, 65014)

до відповідача: Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ" (вул. Бреуса, буд. 26/2, м. Одеса, 65017)

про стягнення 4972,30 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення від 15.06.2015 р., № 033852);

від позивача-1: ОСОБА_2 (довіреність від 30.12.2015 р., № 220/830/д);

від позивача-2: ОСОБА_3 (довіреність від 14.04.2016 р., № 1119);

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 16.01.2015 р.).

СУТЬ СПОРУ: прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів з позовом до відповідача про стягнення 100227,42 грн. основного боргу, 5104,19 грн. пені, 3627,63 грн. інфляційних нарахувань та 273,80 грн. 3 % річних.

У судовому засіданні 20.05.2016 прокурор подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 236394,14 грн. основного боргу, 5322,75 грн. пені, 3627,63 грн. інфляційних нарахувань та 301,46 грн. 3% річних.

Господарський суд ухвалив прийняти заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

У судовому засіданні 06.06.2016 прокурор подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 92393,13 грн. основного боргу, 4295,95 грн. пені, 3627,63 грн. інфляційних нарахувань та 280,47 грн. 3% річних.

Господарський суд ухвалив прийняти заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Ухвалою суду від 06.06.2016 провадження у справі в частині позовної вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі позивачів про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 92393,13 грн. було припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні 15.06.2016 прокурор подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 4332,78 грн. пені, 359,52 грн. інфляційних нарахувань та 280,00 грн. 3% річних.

Господарський суд ухвалив прийняти заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Підставою даного позову прокурор визначив обставину неналежного виконання відповідачем умов договору від 01.11.2014 № 12-т в частині здійснення повної та вчасної оплати теплової енергії.

Позивачі позов прокурора підтримали повністю.

Відповідач подав суду заяву від 15.06.2016, в якій визнав позов у повному обсязі, а саме щодо стягнення пені у розмірі 4332,78 грн., 3% річних у розмірі 280,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 359,52 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 27.04.2016 о 15 год. 20 хв.

У судовому засіданні 27.04.2016 судом була оголошена перерва в засіданні суду до 20.05.2016 о 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 20.05.2016 розгляд справи був відкладений на 06.06.2016 о 16 год. 00 хв. у зв'язку з неподанням учасниками судового процесу усіх витребуваних судом доказів по справі.

Ухвалою суду від 06.06.2016 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів. У судовому засіданні 06.06.2016 судом була оголошена перерва в засіданні суду до 15.06.2016 о 11 год. 30 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2014 між позивачем-2 (Сторона-1) та відповідачем (Сторона-2) був укладений договір № 12-Т (далі договір) про відшкодування вартості теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг харчування, згідно з умовами якого сторона-1 зобовязалась забезпечити сторону-2 тепловою енергією для надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, а сторона-2, в свою чергу, зобовязалась, відшкодувати стороні-1 вартість теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, які надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/6 від 01.03.2012 для кожної військової частини, до площі яких сторона-2 має доступ та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п/п 2.3.3. п. 2.3. договору сторона-2 зобовязалась після отримання від сторони-1 рахунку-фактури, акту виконаних робіт, протягом 10 банківських днів здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки сторони-2.

Згідно з п. 4.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при закупівлі послуг за бюджетні кошти сторона-2 сплачує стороні-1 штрафні санкції в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) від вартості ненаданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобовязань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а у разі здійснення попередньої оплати сторона-2, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає стороні-1 кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 6.1. договору облік тепло енергії, спожитої стороною-2, здійснюється згідно з засобами обліку або (до їх встановлення) на підставі розрахунків, виконаних стороною-1. Засоби обліку обсягів спожитої теплової енергії встановлюються за рахунок сторони-2, залишаються у власності сторони-2 та знаходиться на її обслуговуванні.

Згідно з п. 6.3. договору, на підставі розрахунків та/або показів засобів обліку теплової енергії, підписаних стороною-2 та представником замовника, оформлюються такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт звірки за спожиту теплову енергію.

Пунктами 6.4., 6.5. договору визначено, що щомісячно, до 20 числа, сторона-1 і сторона-2, на підставі норм споживання теплової енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами та згідно з показниками засобів обліку або розрахунків, складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках. Щомісячно, в термін до 25 числа сторона-1 надає стороні-2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2014.

Додатковою угодою від 01.01.2016 строк дії договору було продовжено до 31.03.2016.

На виконання умов договору позивач-2 забезпечив відповідача протягом періоду квітень 2015 року березень 2016 року тепловою енергією вартістю 236394,14 грн., що підтверджується рахунками на оплату, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2016 та визнається сторонами.

Проте відповідач вчасно за спожиту теплову енергію з позивачем-2 не розрахувався, сплативши останньому 29.03.2016 100227,42 грн. та 21.04.2016 136166,72 грн., а загалом 236394,14 грн., у звязку з чим і виник спір у даній справі. Дана обставина підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2016 та визнається сторонами.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов прокурора підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст.ст. 530, 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом відповідач вчасно за спожиту теплову енергію за договором з позивачем-2 не розрахувався, що визнається відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий розрахунок інфляційних втрат у розмірі 359,52 грн., нарахованих з суми 11236,06 (вартість теплової енергії, спожитої у квітні 2015 року) за період з червня 2015 по січень 2016 року (включно), суд встановив, що втрати від інфляції розраховані прокурором вірно, а тому позов прокурора в частині стягнення з відповідача 359,52 грн. інфляційних нарахувань підлягає повному задоволенню судом.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, нарахованих з сум 11235,06 грн. (вартість теплової енергії, спожитої у квітні 2015 року) та 42415,92 грн. (вартість теплової енергії, спожитої у листопаді 2015 року) за загальний період з 13.06.2015 по 01.02.2016, суд встановив, що 3% річних розраховані прокурором вірно, а тому позов прокурора в частині стягнення з відповідача 280,00 грн. 3% вічних підлягає повному задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши виконаний розрахунок пені, нарахованої з сум 11235,06 грн. (вартість теплової енергії, спожитої у квітні 2015 року) та 42415,92 грн. (вартість теплової енергії, спожитої у листопаді 2015 року) за загальний період з 13.06.2015 по 01.02.2016, господарський суд встановив, що пеня розрахована прокурором вірно, а тому позов прокурора в частині стягнення з відповідача 4332,78 грн. пені також підлягає повному задоволенню судом.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1378,00 грн. підлягає покладенню на відповідача.

За заявою прокурора, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", військовій прокуратурі Південного регіону України належить повернути з Державного бюджету України частину зайво сплаченого платіжним дорученням від 02.03.2016 № 46 судового збору у розмірі 260 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ" (вул. Бреуса, буд. 26/2, м. Одеса, 65017, код 30741489) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (вул. Єврейська, 13, м. Одеса, 65014, код 08038284, р/р 31254274210161 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) 4332 (чотири тисячі триста тридцять дві) грн. 78 коп. пені, 359 (триста пятдесят девять) грн. 52 коп. інфляційних нарахувань, 280 (двісті вісімдесят) грн. 00 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ" (вул. Бреуса, буд. 26/2, м. Одеса, 65017, код 30741489) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р 35216073082762) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Повернути Військовій прокуратурі Південного регіону України (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р 35216073082762) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням від 02.03.2016 № 46.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 21.06.2016.

Суддя Д.О. Бездоля

Повне рішення складено 21 червня 2016 р.