Ухвала суду № 58490960, 21.06.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

21 червня 2016 року м.ХарківСправа № 913/546/16

Провадження №14/913/546/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології», м.Київ

до Управління капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 104175 грн. 36 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання помічник судді Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1- адвокат, посвідчення №56 від 27.07.2012, довіреність б/н від 01.03.2016;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології» (далі позивач) заявлена вимога про стягнення суми, сплаченої згідно платіжного доручення №6140 від 01.10.2013 на рахунок Управління капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації (далі відповідач) з призначенням платежу: Забезпечення виконання договору «Капітальний ремонт Луганської обласної клінічної лікарні, зокрема: утеплення фасадів, заміна вікон, дверей, покрівель корпусів» в розмірі 104175 грн. 36 коп. за договором будівельного підряду №38 від 01.10.2013.

Ухвалою суду від 06.06.2016 розгляд справи №913/546/16 відкладено на 21.06.2016.

У судове засідання 06.06.2016 прибув представник позивача, який надав заяву б/н від 06.06.2016, в якій просить вжити заходів до забезпечення позову ТОВ «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Управління капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації:

- наклавши арешт на витратну частину п/р 35420102801742 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013;

- наклавши арешт на витратну частину п/р 35229298001742 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172;

- наклавши арешт на витратну частину п/р 35424102001742 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013;

- наклавши арешт на витратну частину п/р 31253298101742 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172;

- наклавши арешт на витратну частину п/р 3542214000627 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013;

- наклавши арешт на витратну частину п/р 35119035000327 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013;

- наклавши арешт на витратну частину п/р 37110004001742 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої зобовязання по поверненню грошей та, при цьому, ухиляється від врегулювання спору у позасудовому порядку.

На думку позивача, відповідач і далі буде вживати заходів з метою ухилення від виконання рішення у випадку його ухвалення та набрання чинності, тому неприйняття заходів по забезпеченню позову може ускладнити та, навіть, зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним з цих заходів позивач називає початок процедури припинення (від 14.03.2016), про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України.

Господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на грошові суми, що належать відповідачу.

У п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова ВГСУ № 16) розяснено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 Постанови ВГСУ №16).

Позивачем не обґрунтовано і не надано будь-яких доказів, які б давали підстави для припущення про неможливість виконання судового рішення без накладення арешту на рахунки боржника. Крім того статтею 67 ГПК України передбачено вичерпний перелік заходів до забезпечення позову. Накладення арешту на рахунки не передбачено даною нормою. Таким чином, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 67, 68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології» б/н від 06.06.2016 про забезпечення позову відмовити.

Суддя Є.А. Лісовицький