Постанова № 58490731, 08.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа№ 910/5550/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Станіка С.Р.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання Ляховенко М.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Коновал Р.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016

у справі № 910/5550/16 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕЛ СІ СІСТЕМС" в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Сіляка Петра Анатолійовича

про зобов'язання ліквідаційну комісію включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу в розмірі 666 816 577,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕЛ СІ СІСТЕМС" в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Сіляка Петра Анатолійовича про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕЛ СІ СІСТЕМС" в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Сіляка Петра Анатолійовича включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в розмірі 666 816 577,82 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/5550/16 повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/5550/16, справу передати на розгляд господарського суду міста Києва та витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що поза увагою господарського суду першої інстанції залишився той факт, що предметом доказування в даній справі є захист права за допомогою зобов'язально-правових засобів, а саме зобов'язання вчинити певні дії стосовно визнання та включення кредиторських вимог, а не стягнути кошти у певному розмірі. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі.

Також, скаржник в апеляційній скарзі просить суд поновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Станіка С.Р., Власова Ю.Л. поновлено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 08.06.2016.

Відповідач в судове засідання 08.06.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Представник позивача в судовому засіданні 08.06.2016 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕЛ СІ СІСТЕМС" в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Сіляка Петра Анатолійовича про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕЛ СІ СІСТЕМС" в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Сіляка Петра Анатолійовича включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в розмірі 666 816 577,82 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/5550/16 повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що предметом поданого позову є зобов'язання відповідача включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу в розмірі 666 816 577,82 грн. Тобто фактично позивачем подано позов на захист його майнового інтересу, що полягає у визнанні його кредиторських вимог на вказану суму. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться тільки ті, вимоги по яким не підлягають вартісній оцінці. Відтак, заявлені позовні вимоги направлені на захист майнового інтересу позивача, підлягають вартісній оцінці (по відношенню до суми грошових коштів, яку позивач просить включити до балансу), а отже є майновою вимогою, і тому судовий збір за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що при зверненні з позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 206 700 грн., проте, до позовної заяви позивачем додане платіжне доручення № 6053662 від 09.03.2016, яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі 1 378,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду та виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 3, п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовних заяв в залежності від виду заявлених позовних вимог: майнового та/або немайнового характерів.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, крім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову має значення, передусім, для визначення розміру судового збору за подання позову до суду, та визначається у позовах позивачем самостійно.

Підпунктом 2.2. пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 визначено, що статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Як зазначалось вище предметом позову є зобов'язання відповідача включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу в розмірі 666 816 577,82 грн.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" не стосуються стягнення коштів, витребування чи повернення майна. Предметом позовних вимог є зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного балансу. Тобто позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії не підлягають вартісній оцінці та, відповідно, є немайновими.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2016 року встановлено ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в сумі 1 378,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем сплачено судовий збір як за немайнову вимогу, про що свідчить додане ним до позовної заяви та наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 6053662 (#1250776201) від 09.03.2016 на суму 1 378,00 грн.

Враховуючи те, що у даному випадку предметом позовних вимог є немайнова вимога, позивач правильно сплатив судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., тобто, як за немайнову вимогу.

Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2015 по справі 910/7614/15-г.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/5550/16 прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Згідно п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Таким чином, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/5550/16 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/5550/16 скасувати.

3. Справу № 910/5550/16 направити на розгляд господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді С.Р. Станік

Ю.Л. Власов