Рішення № 58490624, 14.06.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2016 р.Справа № 916/4474/15

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРЕС"

Відповідачі: 1) публічне акціонерне товариство "Одеський коровай"

2) товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ГРУП"

про визнання договору іпотеки недійсними

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність

від відповідача 1: ОСОБА_2 довіреність

від відповідача 2: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРЕС" (надалі ТОВ "ФОРЕС"), звернувся до суду із позовом до відповідачів - публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (ПАТ "Одеський коровай") та товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ГРУП" (ТОВ "Агроальянс груп"), в якому просить визнати іпотечний договір, укладений 10.08.2015р. між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1883 недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2015р. позовну заяву (вх. № 4704/15 від 04.11.2015р.) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та її розгляд призначено в судовому засіданні.

16.11.2015р. від відповідача 2 (ТОВ "Агроальянс груп") на адресу суду надійшов лист (вх. № 28675/15) в якому суд було повідомлено про те, що відповідачем 2 підтримується заява відповідача 1 (ПАТ "Одеський каравай") про зупинення провадження у справі.

25.11.2015р. від відповідача 1 (ПАТ "Одеський каравай") на адресу суду надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. № 2-6489/15), в якій відповідач 1 у звязку із розглядом Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги Відповідача 1 на постанову Одеського апеляційного суду по справі № 523/3566/15-ц, яка повязана із справою № 916/4474/15.

14.12.2015р. позивач надав суду клопотання (вх. № 2-6918/15) про забезпечення позову, в якому просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчиняти будь-які нотаріальні дії, згідно іпотечного договору серія та номер 1883 від 10.08.2015р., укладеного між ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "Агроальянс груп", відносно нерухомого майна: нежитлові будівлі літери "Е", "Л", "М", "Ж", "О" загальною площею 2306,4 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9.

В якості обґрунтування клопотання позивач надав суду Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 14.12.2015р. (т.с. 1, а.с. 109-112).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.12.2015р. вищезазначене клопотання позивача було передано судді Демешину О.А., який на той час розглядав справу 916/4474/15.

14.14.2015р. ухвалою суду клопотання позивача про забезпечення позову було задоволено, в якості забезпечення позову було заборонено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчиняти будь-які нотаріальні дії, згідно іпотечного договору серія та номер 1883 від 10.08.2015р., укладеного між ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "Агроальянс груп", відносно нерухомого майна: нежитлові будівлі літери "Е", "Л", "М", "Ж", "О" загальною площею 2306,4 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9.

25.12.2015р. від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 2-7160/15) про продовження терміну розгляду справи на 15 днів.

25.12.2015р. ухвалою суду клопотання позивача про продовження терміну розгляду справи було задоволено, строк розгляду справи було продовжено до 19.01.2016р.

Також, в судовому засіданні 25.12.2015р. представником відповідача 1 (ПАТ "Одеський коровай") суду була надана заява про скасування заходів із забезпечення позову (вх. № 32750/15), в якій відповідач 1 із посиланням на те, що він є законним власником спірного майна на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/3566/15-ц від 26.03.215р., зазначає, що невиконання умов оспорюваного договору через вжиття заходів із забезпечення позову фактично призводить до порушення норм чинного законодавства України та до неможливості виконання умов чинного, дійсного договору іпотеки його сторонами.

11.01.2016р. від позивача, в порядку ст. 38 ГПК України, надійшло клопотання (вх. № 2-58/16) про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 належним чином засвідченої копії іпотечного договору серія та номер 1883 від 10.08.2015р., укладеного між ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "Агроальянс груп", відносно нерухомого майна: нежитлові будівлі літери "Е", "Л", "М", "Ж", "О" загальною площею 2306,4 м2, які розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9.

12.01.2016р. ухвалою суду клопотання відповідача 1 (ПАТ "Одеський коровай") про зупинення провадження у справі від 25.11.2015р. було задоволено, провадження у справі № 916/4474/15 було зупинено до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ пов'язаної справи №523/3566/15-ц за позовом ПАТ "Одеський коровай" до ТОВ "ФОРЕС" та ОСОБА_4 про припинення і визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафу та зобовязано сторони повідомити суд про результат розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вищевказаної справи №523/3566/15-ц.

12.04.2016р. від позивача на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 2-1953/16) про поновлення провадження у справі.

14.04.2016р. на підставі розпорядження керівника апарата суду № 491 у звязку із перебуванням судді Демешина О.А. з 24.02.2016 р. на тривалому лікарняному та враховуючи необхідність поновлення провадження по справі, було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/4474/15.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2016р. було визначено суддю господарського суду Одеської області Цісельського О.В. головуючим для розгляду справи № 916/4474/15.

18.04.2016р. ухвалою суду справу № 916/4474/15 було прийнято до свого провадження суддею Цісельським О.В., поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено в засіданні суду.

04.05.2016р. від відповідача 2 (ТОВ "Агроальянс груп") надійшло клопотання (вх. № 2-2374/16) про зупинення провадження у справі № 916/4474/15 у звязку із розглядом Одеським апеляційним судом цивільної справи №523/3566/15-ц яка безпосередньо повязана із справою № 916/4474/15.

05.05.2016р. представником відповідача 1 (ПАТ "Одеський коровай") в судовому засіданні було подано клопотання (вх. № 11300/16) про відвід судді Цісельському О.В.

Розглянувши у нарадчій кімнаті клопотання (вх. № 11300/16) про відвід судді Цісельському О.В. ухвалою суду від 05.05.2016р. заяву було відхилено.

05.05.2016р. представником відповідача 1 (ПАТ "Одеський коровай") в судовому засіданні було подано клопотання (вх. № 2-2399/16) про зупинення провадження у справі до розгляду по суті пов'язаної справи № 523/3566/15-ц за позовом ПАТ "Одеський коровай" до ТОВ "ФОРЕС" та ОСОБА_4 про припинення і визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафу.

Судом клопотання відповідачів були розглянуті в судовому засіданні та в їх задоволені було відмовлено, оскільки, як зазначив представник позивача, розгляд справи № 523/3566/15-ц Одеським апеляційним судом було призначено на 18.05.2016р., а термін розгляду справи № 916/4474/15 спливає лише 14.06.2016р., то на думку суду, зупинення провадження у справі буде безпідставним затягуванням строку її розгляду.

Також, 05.05.2016р. ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів було задоволено, зобовязано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в строк до 17.05.2016р. надати до господарського суду Одеської області належним чином засвідчену копію іпотечного договору від 10.08.2015р., укладеного між ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "Агроальянс груп", відносно нерухомого майна: нежитлової будівлі літери "Е", "Л", "М", "Ж", "О" загальною площею 2 306,4 м2, які розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №1883.

19.05.2016р. представником відповідача 1 (ПАТ "Одеський коровай") в судовому засіданні було подано клопотання (вх. № 2-2671/16) про скасування заходів із забезпечення позову, яка судом була розглянута та в її задоволені було відмовлено у звязку із її необґрунтованістю.

31.05.2016р. представником відповідача 1 (ПАТ "Одеський коровай") в судовому засіданні знову було подано клопотання (вх. № 2-2932/16) про зупинення провадження у справі до розгляду по суті пов'язаної справи № 916/1279/16 за позовом ПАТ "Одеський коровай" до ТОВ "ФОРЕС визнання права власності на нерухоме майно, припинення права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння. Зазначене клопотання судом було розглянуто та в його задоволені також було відмовлено, оскільки, на думку суду, розгляд справи № 916/1279/16 не перешкоджає розгляду справи № 916/4474/15, а задоволення клопотання відповідача 1 може призвести до безпідставного затягування терміну розгляду справи.

31.05.2016р. у звязку із тим, що станом на 31.05.2016р. вимоги ухвали господарського суду Одеської області від 05.05.2016р. про витребування доказів, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не виконано, та витребувані судом документи в строк до 17.05.2016р. суду не надані, судом було винесено окрему ухвалу, якою було попереджено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про неприпустимість невиконання ухвали суду. Окрему ухвалу було надіслано до Відділу нотаріату та фінансового моніторингу Головного територіального управління юстиції в Київській області та до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Представник позивача (ТОВ "ФОРЕС") заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача-1 (ПАТ "Одеський коровай") проти заявлених позивачем позовних вимог заперечує, просить суд в їх задоволені відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач-2 (ТОВ "Агроальянс груп") про час та місце судових засідань повідомлявся своєчасно, про що свідчать реєстр поштових відправлень господарського суду Одеської області за 06.06.216р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуте поштою із відміткою про повернення у звязку із спливом терміну зберігання, які наявні в матеріалах справи. Як вбачається із наданих відповідачем - 2 відзиву та письмових заперечень на позов він проти заявлених позовних вимог заперечує, просить суд в їх задоволені відмовити.

Як зазначено у п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до приписів п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача 2, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача - 2 (ТОВ "Агроальянс груп").

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові письмові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

25.04.2001р. між ВАТ "Одеський коровай" (продавець) та ТОВ "ФОРЕС" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1. якого продавець продав, а покупець купив 23/100 частини нежитлових будівель хлібозаводу № 1, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок № 9, а саме трьохповерхову будівлю центрального складу, яка має загальну площу 1770,5 м2 і позначена на схематичному плані літерою "Е".

За умовами п.1.2. договору відчужувана частина нежитлових будівель хлібозаводу № 1 належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності № 012591, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.03.2001р., зареєстрованого в ОМБТІтаРОН 14.03.2001р. за 3 1082 стор 163 кн. 11неж.

Відповідно до п.1.4. договору право власності на відчужувану частину нежитлових приміщень хлібозаводу № 1 переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

25.04.2001р. договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 3298.

21.05.2001р. договір було зареєстровано в ОМБТІтаРОНпід № 1082 стр. 47-кн. 13 неж.

20.02.2002р. між ВАТ "Одеський коровай" (продавець) та ТОВ "ФОРЕС" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1. якого продавець продав, а покупець купив 2/25 частини нежитлових будівель хлібозаводу № 1, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок № 9, а саме: будівлю пральної і туалету, позначену на плані (додаток № 1 до цього договору, його невідємна частина) літерами "Л" та "М", інвентарний номер згідно інвентарного опису № 10004; будівлю складу ІВЦ, позначену на плані літерою "Ж", інвентарний номер згідно інвентарного опису № 10007; будівлю прохідної, позначену на плані літерою "О", інвентарний номер згідно інвентарного опису № 100017 (далі по тексту Обєкти)

Обєкти купівлі-продажу мають загальну площу 471,3м2.

Обєкти купівлі-продажу належать продавцю на підставі Свідоцтва про право власності № 012591, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.03.2001р., зареєстрованого в ОМБТІтаРОН 14.03.2001р. за № 1082 стор 163 кн. 11неж.

Відповідно до п.7.1. договору продавець не суперечить проти виділення землі покупцю згідно плану (додаток № 1 до договору).

20.02.2002р. договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1283.

12.03.2002р. договір було зареєстровано в ОМБТІтаРОН під № 1082 стр. 16 кн. 17 неж.

27.11.2002р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (заставодержатель) та ТОВ "ФОРЕС" (заставодавець) було укладено договір застави нерухомого майна, за яким забезпечується виконання заставодавцем зобовязань перед заставодержателем, що виникли з укладених між ними: кредитного договору № 010/03-1/339 від 19.11.2002р. та кредитного договору № 010/03-1/340 від 19.11.2002р.

За договором застави предметом застави згідно опису майна, який є додатком до цього договору та його невідємною частиною, є належні на праві колективної власності 31/100 частини нежитлових будівель хлібозаводу № 1, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок № 9, в подальшому предмет застави, а саме:

23/100 частини вказаних будівель, що складаються з трьохповерхової будівлі центрального складу загальною площею 1770,5м2 і позначена на схематичному плані літерою "Е";

2/25 частини вказаних будівель, що складаються з будівлі пральної і туалету, позначених на схематичному плані літерами "Л","М", будівлі складу ІВЦ - "Ж", будівлі прохідної - "О" і мають загальну площу 471,3м2.

Відповідно до умов договору заставна вартість предмета застави сторонами визначена у розмірі 744466 грн. (п.5 договору).

Зазначений договір застави було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 13361.

Окрім того, у звязку із посвідченням договору застави, приватним нотаріусом ОСОБА_6, 27.11.2002р. було накладено заборону на відчуження 31/100 частини нежитлових приміщень хлібозаводу № 1, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Одарія під номером 9, які належать ТОВ "ФОРЕС". Заборона зареєстрована в реєстрі за № 56.

На підставі повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 № 253 від 27.11.2002р. до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна було внесено заборону на відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним номером № 8179342.

26.03.2015р. рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/3566/15-ц за позовом ПАТ "Одеський коровай" до ОСОБА_4 та до ТОВ "ФОРЕС" про припинення і визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафу, позовні вимоги були задоволені в повному обсязі:

визнано за ПАТ "Одеський коровай" право власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі літери "Е", "Л", "М", "Ж", "О" загальною площею 2306,4 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9;

припинено право власності ТОВ "ФОРЕС" на 23/100 частин нежитлових будівель хлібозаводу № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, а саме на триповерхову будівлю центрального складу, загальною площею 1770,5 м2, що зазначена на схематичному плані літерою "Е" та придбана за договором купівлі-продажу від 25.04.2001р, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим за № 3298;

припинено право власності ТОВ "ФОРЕС" на 2/25 частин нежитлових будівель хлібозаводу № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, а саме на будівлю пральної і туалету, позначених на плані літерами "Л" та "М", будівлю складу ІВЦ, позначену на плані літерою "Ж", будівлю прохідної, позначену на плані літерою "О", загальна площа яких становить 471,3м2, що придбані за договором купівлі-продажу від 20.02.2002р, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим за № 1283;

витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "ФОРЕС" нерухоме майно: нежитлові будівлі літери "Е", "Л", "М", "Ж", "О" загальною площею 2306,4 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Одеський коровай" штраф у сумі 15000 грн.

02.04.2015р. апеляційним судом Київської області було винесено рішення по справі № 367/36597/14 за позовом ТОВ "ФОРЕС" до першої Одеської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса ОСОБА_6 про визнання зобовязання припиненим та усунення перешкод у здійсненні розпорядження нерухомим майном шляхом виключення обтяження з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, яким рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13.01.2015р. було скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "ФОРЕС" було задоволено, скасовано заборону на відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним номером № 8179342 та звільнено з-під обтяження (заборони) майно ТОВ "ФОРЕС", а саме: частина нежитлових будівель хлібозаводу № 1, склад: частка, розмір частка: 31/100, стан: добудоване; статус: жиле; адреса: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 9 внесено до реєстру на підставі повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 № 253 від 27.11.2002р.

21.05.2015р. державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсон, після розгляду заяви поданої апеляційним судом Київської області від 21.05.2015р. за реєстраційним номером 11487891 для проведення державної реєстрації припинення обтяження (заборони) на нерухоме майно на нежитлові будівлі, що розташовані Одеська обл., м. Одеса, вулиця Одарія, будинок 9 та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого була проведена державна реєстрація припинення обтяження (заборони) на нерухоме майно на нерухоме майно на нежитлові будівлі, що розташовані Одеська обл., м. Одеса, вулиця Одарія, будинок 9.

21.05.2015р. на підставі зазначеного рішення реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсон з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (т.с.2, а.с.94-95) було вилучено відомості щодо обтяження (заборони) на майно ТОВ "ФОРЕС", а саме: частину нежитлових будівель хлібозаводу № 1, склад: частка, розмір частка: 31/100, стан: добудоване; статус: жиле; адреса: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 9 які було внесено до Державного реєстру на підставі повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 № 253 від 27.11.2002р.

22.05.2015р. ПАТ "Одеський коровай" зареєструвало за собою право власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі літери "Е", "Л", "М", "Ж", "О" загальною площею 2306,4 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеса по справі № 523/3566/15-ц від 26.03.2015р. про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 26.05.2015р. було внесено відповідні відомості (т.с. 1, а.с. 109).

Як вбачається з матеріалів справи (т.с.1, а.с. 27), Апеляційний суд Київської області на звернення ТОВ "ФОРЕС" листом за № 16597/08/08/2015 від 22.07.2015р. повідомив позивача, що в ході перевірки було встановлено, що справа за № 367/365997/14 за участю ТОВ "ФОРЕС" до Апеляційного суду Київської області не надходила, 02.04.2015р. справа апеляційним судом Київської області не розглядалася.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень у липні 2015р. ТОВ "ФОРЕС" звернулося до апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2015р. по справі № 523/3566/15-ц.

10.07.2015р. ухвалою апеляційного суду Одеської області по справі № 523/3566/15-ц клопотання ТОВ "ФОРЕС" про поновлення строку для подачі апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2015р. було задоволено, поновлено ТОВ "ФОРЕС" строк для подачі апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2015р., було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФОРЕС" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2015р. по цивільній справі за позовом ПАТ "Одеський Коровай" до ОСОБА_4, ТОВ "ФОРЕС" про припинення і визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафу.

07.08.2015р. ТОВ "ФОРЕС" звернулося до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про незаконне заволодіння майном групою осіб (т.с.2, а.с 76). На підставі заяви ТОВ "ФОРЕС" було відкрите кримінальне провадження № 12015160470004902 за ч.4 ст.190 КК України за фактом шахрайства щодо заволодіння майном ТОВ "ФОРЕС".

02.08.2015р. Одеським окружним адміністративним судом було розглянуто адміністративний позов ТОВ "ФОРЕС" до Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні та винесено Постанову по справі № 815/4690/15, відповідно до якої адміністративний позов ТОВ "ФОРЕС" було задоволено - визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Суворівського районного управління юстиції м. Херсону від 21.05.2015 року про скасування заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним № 8179342 та звільнив з-під обтяжень (заборони) майно ТОВ "ФОРЕС", а саме: частину нежитлових будівель хлібозаводу №1, состав: частка, розмір частки: 31/100, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул..Одарія,9, яке внесено до реєстру на підставі повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 №253 від 27.11.2002р. та зобовязано Реєстраційну службу Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні внести запис про поновлення заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним №8179342 та звільнити з-під обтяжень (заборони) майно ТОВ "ФОРЕС", а саме: частину нежитлових будівель хлібозаводу №1, состав: частка, розмір частки: 31/100, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул..Одарія,9, яке внесено до реєстру на підставі повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 №253 від 27.11.2002р. Рішення набрало законної сили.

10.08.2015р. між ПАТ "Одеський коровай" (Іпотекодатель) та ТОВ "ТОВ "Агроальянс груп" (Іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір.

Як зазначено у п.2.1. договору, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, а саме: літ. "Е", літ. "Л", літ. "М", літ. "Ж", літ. "О", загальною площею 2306,4 м2, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 9 та яке належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2015р., справа № 523/3566/15-ц. Право приватної власності на який зареєстровано державним реєстратором, ОСОБА_7, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.05.2015р., номер запису про право власності: 10089915, індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 39296824 від 18.06.2015р., реєстраційний номер обєкта нерухомого майна:661393251101.

Відсутність заборони відчуження нерухомого майна та відсутність податкової застави, щодо майна, вказаного у п.2.1. статті 2 цього договору, підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10.08.2015р., Витягом про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 10.08.2015р., витягом за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на обєкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданих 10.08.2015р. приватним нотаріусом ОСОБА_3

Згідно із ст. 4 договору Іпотекодавець підтверджує, що на час підписання цього договору та на кожен момент дії цього договору: предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності, що тим чи іншим чином підтверджується документами, зазначеними у п.2.1., 2.2. договору (п.4.1.); предмет іпотеки не знаходиться в спільній власності (п.4.2.); предмет іпотеки нікому не відчужений, не обтяжений іпотекою на користь третіх осіб, не знаходиться в податковій заставі і не перебуває під адміністративним арештом, не існує ніяких довіреностей, за якими треті особи наділені повноваженнями від імені Іпотекодавця розпоряджатись тим чи іншим чином предметом іпотеки в цілому чи окремо будь-яким майном, що входить до його складу або вчиняти інші дії відносно майна, що входить до складу предмета іпотеки не існує ніяких зареєстрованих чи незареєстрованих обтяжень на користь третіх осіб (приватних та публічних). Не існує жодного чинного або такого, що не набрало чинності, рішення суду, іншого органу щодо арешту, конфіскації, примусового стягнення активів Іпотекодавця, не існує жодної судової справи (в тому числі і справи про банкрутство Іпотекодавця), яка може мати негативні для Іпотекодавця чи його посадових осіб наслідки та/або привести до арешту, конфіскації. Примусового стягнення активів іпотекодавця. Відносно предмету іпотеки в цілому чи окремого майна, що входить до складу предмету іпотеки, відсутні будь-які права третіх осіб (в тому числі й такі, що випливають з сервітутів тощо), не укладено жодних правочинів (як зареєстрованих, так і незареєстрованих) в тому числі договорів спільної діяльності, управління, найму, оренди, лізингу, користування тощо (п.4.3.).

У звязку із посвідченням іпотечного договору, приватним нотаріусом ОСОБА_3, 10.08.2015р. було накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі майна комплексу нежитлових будівель, що розташований за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, будинок 9, який належить ПАТ "Одеський коровай" бо припинення дії чи розірвання іпотечного договору. Заборона зареєстрована в реєстрі за № 1884.

Також, 10.08.2015р. на підставі рішення приватного нотаріуса ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 23552129) до Реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис за № 10746891 про державну реєстрацію іпотеки (т.с. 1, а.с. 110).

08.10.2015р. Апеляційним судом Одеської області було винесено рішення по справі № 523/3566/15-ц, яким апеляційна скарга ТОВ "ФОРЕС" була задоволена, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2015 року в частині задоволення позову ПАТ "Одеський Коровай" до ТОВ "ФОРЕС" про припинення і визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення судових витрат було скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015р. ПАТ "Одеський коровай" подало до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу, яка судом була розглянута й 24.02.2016р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційна скарга ПАТ "Одеський коровай" була частково задоволена, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015р. в частині позовних вимог ПАТ "Одеський коровай" до ТОВ "ФОРЕС" про припинення і визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано, а справа у цій частині направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18.05.2016р. Апеляційним судом Одеської області було винесено ухвалу по справі № 523/3566/15-ц, якою рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2015 року в частині задоволення позову ПАТ "Одеський Коровай" до ТОВ "ФОРЕС" про припинення і визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення судових витрат було скасовано та провадження по справі в цій частині було припинено.

Укладання 10.08.2015р. між відповідачами іпотечного договору, на думку позивача, не відповідає приписам закону, порушує його права та охоронювані законом інтереси і стало підставою звернення ТОВ "ФОРЕС" до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Слід зазначити, що в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

Встановивши наявність у позивача субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання його прав або інтересу і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача направлені на визнання недійсним іпотечного договору, укладеного відповідачами 10.08.2015р. в порушення приписів закону та за наявністю заборони на укладення такого договору , в наслідок чого було фактично обмежене право позивача як власника нерухомого майна.

Оцінюючи заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання недійсним іпотечного договору, суд зазначає наступне.

У відповідності до приписів Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом (п.п.2. п.1 ст.3 Кодексу).

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 13 ЦК України встановлює, зокрема, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як встановлено матеріалами справи, підставою для укладення оспорюваного договору було рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/3566/15-ц від 26.03.2015 року за яким ПАТ "Одеський коровай" було визнано власником майна, яке було предметом іпотеки;

та рішення апеляційного суду Київської області по справі № 367/36597/14 від 02.04.2015р. на підставі якого Реєстраційною службою Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні було винесено рішення про скасування заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним № 8179342 та звільнив з-під обтяжень (заборони) майно ТОВ "ФОРЕС", а саме: частину нежитлових будівель хлібозаводу №1, состав: частка, розмір частки: 31/100, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул..Одарія,9, яке внесено до реєстру на підставі повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 №253 від 27.11.2002р.

Проте, зазначені рішення були скасовані ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18.05.2016р. по справі № 523/3566/15-ц та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2015р. по справі № 815/4690/15.

Окрім того, судом встановлено, що апеляційним судом Київської області справа № 367/36597/14 не розглядалася та рішення по справі від 02.04.2015р. не виносилося.

В силу приписів абз. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Тобто, на час укладання оспорюваного договору ПАТ "Одеський коровай" не було власником спірного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9 (10.07.2015р. апеляційним судом Одеської області на час укладання оспорюваного договору ТОВ "ФОРЕС" було поновлено строк на апеляційне оскарження та була прийнята до свого провадження апеляційна скарга ТОВ "ФОРЕС" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/3566/15-ц від 26.03.2015 року, тобто в силу приписів ст.223 ЦПК України оскаржуване рішення не набрало законної сили).

Окрім того, на час укладання оспорюваного договору іпотеки діяло обтяження (заборона) на майно ТОВ "ФОРЕС", а саме: частину нежитлових будівель хлібозаводу №1, состав: частка, розмір частки: 31/100, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул..Одарія, 9, яке було внесено до Реєстру на підставі повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 №253 від 27.11.2002р.

На час укладання оспорюваного договору іпотеки, нерухоме майно, яке було предметом іпотеки складало 31/100 нежитлових будівель нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9 і її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості не відбувалося.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частини 1, 2 ст.203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частини 1, 3 ст. 215 ЦК України встановлюють, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За положеннями абз.5 п.5 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно п.2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р., якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК України.

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що при укладанні оспорюваного договору іпотеки було порушено вимоги Закону України "Про іпотеку" та ЦК України щодо набуття відповідачем -1 (ПАТ "Одеський коровай") права власності на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, а саме: літ. "Е", літ. "Л", літ. "М", літ. "Ж", літ. "О", загальною площею 2306,4 м2, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 9, що дає суду можливість дійти беззаперечного висновку про визнання його недійсним.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Законодавець визначив, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Докази мають особливо важливе значення в господарському судочинстві, тому що без них неможливо правильно вирішити спірне питання. Сторони можуть вільно надавати докази суду відповідно до принципів рівноправності, законності, змагальності, іншими принципами виробництва в господарському суді.

Разом з цим, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь в судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для вирішення спору.

Одночасно, перевіривши доводи та докази, якими відповідачі обґрунтовують свої заперечення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх врахування у вирішенні цього спору, оскільки вони зводяться до невірного трактування приписів цивільного законодавства України, також судом не приймаються до уваги посилання відповідача 1 на рішення господарських судів, які наявні в матеріалах справи, оскільки вони не стосуються суті розглядає мого спору.

При цьому, виходячи із матеріалів справи та пояснень представника позивача, суд дійшов висновку, що хоч позивачем у позові в якості реєстраційного номера договору іпотеки зазначено № 1884,проте, це є помилкою позивача та слід вважати за правильний номер, за яким зареєстровано договір іпотеки в реєстрі 1883.

Окрім того, суд звертає увагу на наступне.

Європейський Суд із Справ Людини (ЄСПЛ), оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє чи втручання в право власності відбулося в звязку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22.02.1994 року, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 05.07.2001 року, "Аркурі та інші проти Італії" від 05.07.2001 року, "Ріела та інші проти Італії" від 04.09.2001 року, "Ісмаїлов проти Російської Федерації" від 06.11.2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом та добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно може вибути у звязку із прийняттям відповідного рішення.

Таким чином, за умови встановлених судом порушень законодавства України, при отримані відповідачем - 1 нерухомого майна у власність, що було предметом іпотеки оспорюваного договору, та які було усунено відповідними рішеннями судів, відповідач-1 не на час укладання оспорюваного договору не був належним власником майна, а тому в нього було відсутнє право на розпорядження цим нерухомим майном. Натомість він набув таке нерухоме майно у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідача -1 спірне нерухоме майно стало можливим у результаті низки зловживань при отриманні зазначеного майна у власність та виключенні із Державного реєстру відомостей про заборону на відчуження нерухомого майна, яке виступало предметом іпотеки в оспорюваному договорі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, установлені судом під час розгляду справи обставини й факти, в тому числі за результатами перевірки заперечень відповідачів проти позову, з огляду на зміст "суспільного", "публічного" інтересу у випадку визнання договору іпотеки від 10.08.2015р. недійсним, дають можливість встановити, що висновки, до яких прийшов суд при розгляді справи № 916/4474/15 не порушують принцип "пропорційності".

За таких обставин висновки суду, до яких він дійшов за результатами всебічного, повного та обєктивного розгляду справи № 916/4474/15, по суті не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу Конвенції.

За приписами ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФОРЕС" обґрунтовані, законні та підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи, а тому договір іпотеки від 10.08.2015р., укладений між публічним акціонерним товариством "Одеський коровай" та товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ГРУП" не відповідає приписам законодавства України, а тому його слід визнати недійсним.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати іпотечний договір, укладений 10.08.2015р. між публічним акціонерним товариством "Одеський коровай" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, код 00376886) та товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ГРУП" (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, 12, кімната 2, код 39111032), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1883 недійсним.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, код 00376886) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕС" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 9, код 22467767) витрати на оплату судового збору в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ГРУП" (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, 12, кімната 2, код 39111032) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕС" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 9, код 22467767) витрати на оплату судового збору в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 21 червня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський