Рішення № 58490501, 14.06.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.2016 Справа № 905/2572/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-Д до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілляпро за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом про Представники сторін: від позивача за зустрічним позовом: від відповідача за зустрічним позовом:стягнення 199180,69грн. Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-Д стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн. ОСОБА_1 представник за довіреністю; ОСОБА_2 директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-Д про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля основного боргу у розмірі 160965,60грн., інфляційних втрат у розмірі 27322,35грн., 3% річних у розмірі 2844,46грн., пені у розмірі 8048,28грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014 в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару.

09.11.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-Д штрафу за несвоєчасну поставку товару по договору №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014 у розмірі 8048,28грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2015 позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 199180,69 грн. задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА- Д суму основного боргу у розмірі 160965,60 грн., суму 3% річних у розмірі 3598,57грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 27322,35 грн., суму пені у розмірі 8048,28 грн. та суму судового збору у розмірі 2999,02 грн. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕРА-Д з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 984,60 гривень, сплаченого відповідно до платіжних доручень: №3644 від 06.10.2015р., №3645 від 06.10.2015р.

У задоволенні зустрічних позовних вимог позивача за зустрічним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-Д про стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2016 по справі №905/2572/15 рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 по справі №905/2572/15 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2016 та рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2015 в частині зустрічного позову та розподілу судових витрат скасовано і матеріали справи №905/2572/15 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

За результатами автоматичного розподілу справ, справу №905/2572/15 передано на новий розгляд судді Огороднік Д.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.04.2016 справу №905/2572/15 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 31.05.2016.

Справа на новому розгляді вирішується тільки в частині зустрічних позовних вимог.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА - Д» неналежним чином виконав умови договору №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014 в частині своєчасної поставки товару відповідачем за зустрічним позовом.

На підтвердження вказаних обставин, позивач за зустрічним позовом надав належним чином завірені копії: договору №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014; специфікації до договору від 28.11.2014; видаткової накладної №РН-000303 від 29.12.2014.

Представник позивача за зустрічним позовом у судове засідання 14.06.2016 зявився та підтримав свою правову позицію, викладену у зустрічній позовній заяві у повному обсягу.

Відповідач за зустрічним позовом у судове засідання 14.06.2016 зявився та заперечив проти обставин, викладених у зустрічній позовній заяві. Заперечення відповідача за зустрічним позовом ґрунтуються на тому, що прострочення поставки товару сталося з вини позивача за зустрічним позовом. Так, 23.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА - Д» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про готовність поставки. Враховуючи умови поставки продукції, для оформлення документів, а саме видаткової накладної та товарно-транспортної накладної необхідно надати відповідачу за зустрічним позовом позивачем за зустрічним позовом сканкопію довіреності на представника. Проте, тільки на повторне звернення відповідача за зустрічним позовом 25.12.2014 о 12.42 год. на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА - Д» надійшла довіреність, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України - не містить підписів та печатки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Як зазначає відповідач за зустрічним позовом тільки 28 грудня 2015 року останнім отримано факсом належним чином оформлену довіреність, на підставі якої склали первинні бухгалтерські документи та документи, необхідні для перевезення продукції. Отже тільки після того, як відповідач за зустрічним позовом отримав належним чином оформлену була здійснена поставка товару. На підтвердження вищезазначних фактів відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи №905/2572/15 надана роздруківка з електронної пошти відповідача за зустрічним позовом.

Представники позивача та відповідача клопотань щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

28.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-Д (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (надалі Покупець) підписаний договір поставки №ДУ-2014/471-КП (надалі Договір), відповідно до якого постачальник зобовязується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі Продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях, які є невідємними частинами до цього договору (п.1.1. договору).

Згідно з п.1.1. договору в порядку та на умовах, передбачених дійсним договором, постачальник зобовязується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строк, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в діючому договорі та специфікаціях, які є невідємними частинами договору.

Відповідно до п.1.2. договору покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлену в його власність Продукцію відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.8.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Умовами п.4.1. договору поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристики і в строки, погоджені Сторонами в Специфікаціях до цього Договору.

Приписами п.4.2. договору умови поставки Продукції DDP, відповідно Інкотермс 2010, з обліком і обмовок, що містяться в цьому Договорі і/або відповідних Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п.5.1. договору, загальна сума договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, але не більше 999000,00 грн. з ПДВ, та може бути збільшена згідно додатковим угодам до договору.

Умовами п.5.2. договору передбачено, що ціни на поставлену Постачальником Продукції встановлюються Сторонами у відповідності до специфікацій до цього договору.

Пунктом 8.12 договору передбачено, що ТОВ «ТЕРА-Д» контролює свій факс, електронну пошту на предмет наявності повідомлень (викликів) від ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Сторони домовились, що документи, які вони направляють рекомендованим листом, вважаються відправленими з дати їх відправлення однією стороною іншій за адресою, вказаною у роздалі 10 Договору. При цьому, документи, відправлені рекомендованим листом, вважаються отриманими Постачальником на 10 (десятий) календарний день від дати реєстрації ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку або в день особистого вручения нам, який визначений у документах.

Сторонами підписана Специфікація від 28.11.2014 на загальну суму 160965,60 грн. до договору поставки №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014, відповідно до якої сторони узгодили найменування, кількість, ціну продукції та строк поставки, а саме 25.12.2014.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або забовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

На виконання умов договору, відповідач за зустрічним позовом здійснив поставку товару 29.12.2014 за видатковою накладною №РН-000303 на суму 160965,60грн. Товар отримано представником позивача за зустрічним позовом за довіреністю №1123 від 25.12.2014, що підтверджується не тільки підписом представника останнього на видатковій накладній №РН-000303, а і наявним в матеріалах справи №905/2572/15 рахунком фактури №СФ-0000513 від 29.12.2014.

Відповідно до п.4.1. договору та до умов специфікації до договору №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014 строк поставки 25.12.2014. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» поставило товар Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» 29.12.2014, з простроченням у 5 днів.

Спору щодо факту поставки товару та дати поставки товару між сторонами не має. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що прострочення поставки товару сталося з вини покупця, оскільки він не надав у розпорядження продавця належним чином оформлену довіреність на отримання товаро-матеріальних цінностей, що в свою чергу призвело до затримання поставки товару. На думку відповідача за зустрічним позовом у нього не було правових підстав для поставки товару без отримання від позивача довіреності на особу, якій доручено отримати товар. Як вже зазначалось, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що лише 28.12.2014 він отримав від позивача за зустрічним позовом факсом належним чином оформлену довіреність №1123 від 25.12.2014, на підставі якої складено первинні бухгалтерські документи та документи, необхідні для перевезення продукції.

Позивач не погоджується з позицією відповідача за зустрічним позовом і посилається на те, що умовами договору передбачено, що поставка повинна була відбуватись до 25.12.2014 не залежно від наявності довіреності.

Відповідач на підтвердження своєї позиції надав витяг зі своєї електронної пошти, з якої вбачається, що 25.12.2014 року позивачем за зустрічним позовом надіслано на адресу відповідача сканкопію довіреності №1123 від 25.12.2014, на якій відсутній підпис та печатка підприємства позивача за зустрічним позовом. Відповідач вважає, що така довіреність є неналежним чином оформленою, тому вимагав від позивача з підписами та печаткою довіреність.

Як зазначає відповідач за зустрічним позовом, тільки після того як він отримав копію належним чином оформленої довіреності по факсу 28.12.2014, він здійснив поставку товару.

Проте, відповідач за зустрічним позовом не надає жодних доказів на підтвердження своїх доводів про отримання довіреності по факсу.

В матеріалах справи наявна тільки одна копія довіреності від 25.12.2014 №1123.

Дослідивши зміст договору №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014 та специфікації до нього судом встановлено, що жодним пунктом останніх не передбачено єдиної форми довіреності за договором та не передбачені умови, які б ставили в залежність строк поставки від дати отримання оформленої довіреності та/або умови, які б передбачали зобовязання позивача за зустрічним позовом перед поставкою товару направляти відповідачу довіреність на отримання товаро-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем за зустрічним позовом своєї позиції про невиконання позивачем за зустрічним позовом своїх зобовязань за договором, а саме не надання відповідачу належним чином оформленої довіреності, належними та допустимими доказами.

За таких обставин, відсутні правові підстави для застосування до вказаних відносин положення ст.613 Цивільного кодексу України про відстрочення виконання зобовязань боржника на час прострочення виконання зобовязань кредитора.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем за зустрічним позовом своїх зобовязань по договору щодо строку поставки товару.

За порушення строків поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» штраф у розмірі 8048,28грн.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання якоїсь зі сторін прийнятих на себе зобовязань по діючому договору, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності з вимогами діючого законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, виплачує штрафні санкції. Сторони прийшли до згоди , що збитки (видатки), понесенні при виконанні даного договору, відшкодовуються за рахунок винної сторони у повному обсягу незалежно від санкцій, передбачених розділом 6 діючого договору.

Відповідно до п.6.2. договору у випадку не поставки (у тому числі, недопоставки та/або не комплектної) продукції або поставки (у тому числі, недопоставки та/або не комплектної) продукції з порушенням строку, передбаченому у договорі або відповідною специфікацією, постачальник за письмовою вимогою покупця, виплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється по відповідній специфікації. У випадку порушення постачальником своїх зобовязань відповідно до даного пункту більше 10 календарних днів, постачальник додатково, відповідно до письмової вимоги покупця, виплачує неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої продукції (у тому числі, недопоставки та/або не комплектної) або поставленої с порушенням строку, за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання або неналежно виконаного зобовязання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом правомірно нараховано штраф за прострочення строку поставки на підставі п.6.2 договору.

Судом перевірено розрахунок штрафу за прострочення строку поставки у розмірі 8048,28грн. та визнано його арифметично вірним.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення зустрічних позовних вимог у повному обсягу.

У звязку із задоволенням зустрічного позову у повному обсягу, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Зустрічний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Пролісків, буд.5; адреса для листування: 49051, м.Дніпропетровськ, вул.Б.Хмельницького, б.4, оф.302, код ЄДРПОУ 37376332 з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (юридична адреса: 85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білецьке, вул.Красноармійська, б.1А; адреса для листування: 85043, Донецька область, м.Добропілля, б.Шевченко, буд.2, код ЄДРПОУ 37014600) штраф у розмірі 8048(вісім тисяч сорок вісім) грн. 28коп. та судовий збір у розмірі 1218(одна тисяча двісті вісімнадцять)грн. 00коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 21.06.2016.

Суддя Д.М. Огороднік