Рішення № 58490255, 14.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016Справа №910/6180/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і Полімери" Простягнення 1 117 510,47 грн. Суддя Ярмак О.М.

Представники:

від позивачаЄфимчук В.В. (представник за довіреністю 23.12.2015)від відповідачаШилова Д.Г. (представник за довіреністю від 01.06.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і Полімери" про стягнення 1 117 510,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9140/6180/16 та призначено справу до розгляду на 17.05.2016.

Ухвалою від 17.05.2016 розгляд справи відкладено на 07.06.2016.

За наслідками судового засідання 07.06.2016 судом оголошено перерву до 14.06.2016 та продовжено строк розгляду спору.

14.06.2016 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 14.06.2016 з'явилися уповноважені представники сторін.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача суму у розмірі 1 117 510,47 грн, яка була ним сплачена за товар за договором купівлі-продажу № Р-215 від 14.03.2012, який поставлений не був.

Представник відповідача не заперечив проти наявності у нього невиконаних зобов'язань перед позивачем, проте, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав наявності форс-мажорних обставин (бойових дій), що унеможливлюють виконання договірних зобов'язань з його боку.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метали і Полімери" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № Р-215 (далі - договір купівлі-продажу), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (товар).

Найменування товару, кількість, ціна, технічні умови і інші вимоги до якості, період і умови зберігання, пакування визначаються і узгоджуються сторонами в специфікації (специфікаціях), які додаються до цього договору і складають його невід'ємну частину (п. 1.2 договору купівлі-продажу).

Згідно з п. 5.1 договору купівлі-продажу покупець здійснює оплату товару по узгодженій сторонами специфікації (специфікаціях) наступним чином:

- попередній платіж в розмірі 30 відсотків від вартості товару покупець оплачує не пізніше 2 банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунка;

- кінцевий розрахунок в розмірі 70% від вартості партії товару - не пізніше 10 календарних днів від дати поставки товару покупцю.

Відповідно до п. 6.1 договору купівлі-продажу товар поставляється згідно з умовами ІНКОТЕРМС-2000, вказаними в специфікації (специфікаціях до договору). Строки відвантаження товару сторони погоджують в специфікації (специфікаціях) на кожну партію товару.

Специфікаціями до договору купівлі-продажу передбачено 100% передплата товару.

Як вбачається з поданих доказів, в ході виконання договірних умов та виставлених продавцем рахунків на оплату № 3724 від 28.11.2013 і № 3990 від 25.12.2013 покупець сплачував грошові кошти на рахунок продавця, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, поданими в матеріали справи.

Продавець в свою чергу також здійснював поставку оплаченого покупцем товару протягом січня, лютого, березня, квітня, травня, липня 2014 року, на підтвердження чого позивачем подано в матеріли справи копії видаткових накладних.

Проте, за твердженнями позивача, поставлена продавцем кількість товару є меншою за оплачену покупцем, у зв'язку з чим у відповідача утворилась дебіторська заборгованість перед покупцем у сумі вартості непоставленого ним товару.

22.10.2014 позивач звернувся до відповідача із вимогою-претензією про поставку товару, а 21.09.2015 звернувся до відповідача з претензією-вимогою про повернення коштів (авансу). Відповіді на указані претензію позивачем отримано не було.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу вимог ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із аналізу видаткових накладних та платіжних документів на предмет кількості товару за договором купівлі-продажу, який був поставлений продавцем та оплачений покупцем, вбачається, що відповідач дійсно поставив не увесь оплачений позивачем товар, вартість якого в загальному розмірі складає 1 117 510,47 грн, а доказів його поставки або ж повернення сплачених за нього грошових коштів відповідачем в матеріали справи подано не було.

Оскільки відповідно до поданих специфікацій та умов договору купівлі-продажу строк виконання зобов'язань продавця є таким, що настав, але станом на даний час останній поставку товару на користь покупця не здійснив, грошових коштів у вигляді попередньої оплати покупцю не повернув, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 117 510,47 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в свою чергу проти наявності невиконаних договірних зобов'язань перед позивачем та їх розміру не заперечує, проте, відсутність можливості до їх виконання пояснює форс-мажорними обставинами у вигляді бойових дій, що відбуваються у м. Алчевськ Луганської області, де знаходяться виробничі потужності відповідача. Окрім того, відповідач вважає, що у нього наявний обов'язок поставки товару, а не повернення передплати за нього, оскільки умовами договору купівлі-продажу такої умови не передбачено, а передбачено повернення грошових коштів лише при розірванні договору (п. 10.3), який розірвано не було.

Натомість, подані відповідачем сертифікати Торгово-промислової палати України № 2851 та № 2715 від 03.02.2015 засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, акти тероризму на території Луганської області, щодо сплати податків і зборів у строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, та щодо подання податкової декларації, а не підтверджують неможливість виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Крім того, згідно з п. 10.2 договору купівлі-продажу про наявність форс-мажорних обставин, з якими умови договору купівлі-продажу пов'язують можливість звільнення сторони від відповідальності за повне чи часткове невиконання зобов'язань, відповідач мав повідомити позивача негайно, але не пізніше 10 робочих днів з моменту їх настання, чого відповідачем здійснено не було навіть у відповідь на неодноразові звернення до нього позивача.

Оскільки повідомлення про настання форс-мажорних обставин продавцем покупцю не направлялось, існування таких обставин належним чином не підтверджено, то посилання сторін на п. 10.3 договору купівлі-продажу, що стосується дій сторін при наявності форс-мажорних обставин, та застосування цього положення при вирішенні даного спору не є доцільним.

Окрім того, посилання відповідача на наявність у нього обов'язку поставити товар, а не повернути грошові кошти за договором купівлі-продажу, спростовуються таким.

Додатковою угодою від 31.12.2013 до договору купівлі-продажу сторони погодили, що договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014. Закінчення дії договору не зумовлює припинення зобов'язань сторін по взаєморозрахунках передбачених даним договором.

Отже, з наведеного вбачається, що договір купівлі-продажу припинив свою дію 31.12.2014, проте, до його закінчення продавець товар покупцю у повній кількості не поставив, незважаючи на те, що строк поставки настав згідно з умовами специфікацій.

Так, згідно ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.09.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою-претензією № 21.09.25015 про повернення суми в розмірі 1 117 510,47 грн як передоплати.

Враховуючи те, що умовами договору купівлі-продажу не встановлено строк повернення покупцю внесених в якості передоплати грошових коштів, то відповідач зобов'язаний виконати таке грошове зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Оскільки така вимога позивачем була пред'явлена 21.09.2015, що відповідачем не заперечується, то строк виконання зобов'язання з повернення відповідачем суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу настав.

З огляду на встановлені обставини справи, приписи чинного законодавства України, суд вважає, що позивачем (покупцем) на момент пред'явлення позову доведено порушення відповідачем (продавцем) права покупця на отримання суми попередньої оплати, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і Полімери" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 3, ідентифікаційний код 35653261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21, ідентифікаційний код 31202310) 1 117 510 (один мільйон сто сімнадцять тисяч п'ятсот десять) грн. 47 коп. заборгованості та 16 762 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 66 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.06.2016

Суддя О.М. Ярмак