Рішення № 58489896, 23.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.16р. Справа № 904/2287/16

За позовом Керівника Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, буд. 27

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1

про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 72 699 119,52 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Прокурор Барчук А.Б. - представник за службовим посвідченням № 000865 від 17.08.2012 року

від позивача ОСОБА_1 - представник за посвідченням № 0018 від 25.08.2015 року

від позивача ОСОБА_2 - представник за посвідченням № 0060 від 25.08.2015 року

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 14-112 юр від 14.03.2016 року

від відповідача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 14-115 юр від 14.03.2016 року

від відповідача: ОСОБА_5 - представник за довіреністю № 14-183 юр від 19.04.2016 року

за участю ОСОБА_6 - директор за посвідченням від 22.04.2016 року

за участю ОСОБА_7 - директор за посвідченням від 01.10.2015 року

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька місцева прокуратура №1 Дніпропетровської області звернулася до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення з останнього збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 72 699 119,52 грн.

Заявлений позов прокурор обґрунтовує порушенням Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: статей 10, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в частині наднормативних (без дозволу) викидів в повітря забруднюючих речовин, що не передбачені наявними на підприємстві дозволами на викиди забруднюючі речовини в атмосферне повітря. Вказані порушення відображені у Акті (а.с. 19-154), який складений за наслідками перевірки за період з 11.08.2015 року по 31.08.2015 року та 01.09.2015 року отриманий та підписаний з запереченнями відповідачем.

Зокрема перевіркою встановлено:

-наднормативні викиди (викид без дозволу) по марганцю та його сполук (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху №2: ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашини №1-3 та ДВ№32 (ДВ№030032) - від зони спікання агломашин №4-6 у період 10.02.2014 по 27.02.2014 (протоколи випробувань від 21.02.2014; Звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел промислового майданчику №2 металургійного виробництва аглодоменного департаменту аглоцеху №1, 2, 3);

-наднормативні викиди (викид без дозволу) по марганцю та його сполукам (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху №2: ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашин №1-3 (ДУ №311-313) та ДВ №32 (ДВ №030032) від зони спікання агломашин №4-6 (ДУ №321-323) в період з 28.02.2014 по 23.04.2015 (протоколи випробувань від 21.02.2014; звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел промислового майданчику №2 металургійного виробництва аглодоменного департаменту аглоцеху №1,2, 3).

Розрахунок розміру заявлених до стягнення з Відповідача збитків виконаний Позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року №639, протоколів вимірів від 21.02.2014 року та складає 72 699 119,52 грн.

Представники Відповідача проти позову заперечували та просять суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що в спірний період у Відповідача були в наявності чинні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі на вказані у позовній заяві стаціонарні джерела викидів по марганцю та його сполук (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену, котрі входять до складу суспендованих твердих частинок, посилаючись при цьому на лист (т. 4, а.с. 162) від 30.05.2016 року № 2-15-1732; факт та період наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря не зафіксовано у встановленому законом порядку та не підтверджується належними і допустимими доками; розрахунок збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено позивачем безпідставно, в порушення вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази, надані на підтвердження позовних вимог і заперечень проти позову, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 позивачем було видано наказ №322-П «Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг". Відповідно до якого було призначено провести планову перевірку з 10.08.2015 по 31.08.2015. Для проведення перевірки призначено комісію у складі 45 державних інспекторів - посадових осіб Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області. Вказаний наказ підписано начальником інспекції ОСОБА_8

Також 20.07.2015 було підписано направлення вищезазначеної комісії у складі 45 державних інспекторів на планову перевірку.

У період з 11.08.2015 по 31.08.2015 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, на підставі наказу про проведення планової перевірки від 20.07.2015р. №322-П та за направленням від 20.07.2015р. №4-2774-8-3, було проведено планову перевірку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", що знаходиться за адресою: 50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе 1, на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами.

За результатами вказаної перевірки, Позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами (т. 1 а.с. 19-154).

У даному акті перевірки відображено виявлені Позивачем порушення природоохоронного законодавства з боку відповідача щодо здійснення наднормативних (без дозволу) викидів в повітря забруднюючих речовин, що не передбачені наявними на підприємстві дозволами на викиди забруднюючі речовини в атмосферне повітря.

Зокрема, перевіркою встановлено, що відповідачем протягом 2014-2015 років проведено Інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин металургійного виробництва, під час якої ПрАТ "УкрНДІОГаз" НАУКОВО- ДОСЛІДНИМ ВИМІРЮВАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЇ ОСОБА_9 ПРОДУКЦІЇ І МАТЕРІАЛІВ (свідоцтво про атестацію №3813-54ВЛ чинне до 22 травня 2016 року) здійснювалися інструментально-лабораторні вимірювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за результатами яких встановлено, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснює наднормативні (без дозволу) викиди в повітря забруднюючих речовин, що не передбачені наявними на підприємстві Дозволами на викиди забруднюючі речовини в атмосферне повітря, а саме: наднормативні викиди (викид без дозволу) по марганцю та його сполук (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху №2: ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашини №1-3 та ДВ№32 (ДВ№030032) - від зони спікання агломашин №4-6 у період 10.02.2014 по 27.02.2014; наднормативні викиди (викид без дозволу) по марганцю та його сполукам (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху №2 ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашин №1-3 (ДУ №311-313) та ДВ №32 (ДВ №030032) від зони спікання агломашин №4-6 (ДУ №321-323) в період з 28.02.2014 по 23.04.2015. (т.1. а.с. 91-92, 112).

Таким чином, у Акті перевірки було зафіксоване таке порушення: здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по марганцю та його сполукам (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху №2: ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашини №1-3 та ДВ№32 (ДВ№030032) - від зони спікання агломашин №4-6 у зазначений в позові період з 10.02.2014 по 24.04.2015.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки було з боку позивача підписаний лише 17 державними інспекторами, що входили до складу комісії. Інші 28 державних інспекторів, що входили до складу комісії акт не підписали. З боку відповідача акт перевірки підписано 01.09.2015 з запереченнями.

У грудні 2015 керуючись Методикою позивачем проведено розрахунок розміру збитків, які завданні державі внаслідок наднормативних (без дозволу) викидів в атмосферне повітря ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", розмір яких склав 72 699 119,52 грн.

09.12.2015 року позивач направив на адресу відповідача претензію №4-5897-3 від 09.12.2015 з вимогою відшкодувати збитки, заподіянні навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами в сумі 72 699 119,52 грн. у добровільному порядку. Претензію було отримано відповідачем 11.12.2015 та в подальшому відхилено у повному обсязі.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем вказаних збитків у добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію матеріалам справи, вислухавши пояснення усіх учасників судового процесу суд зазначає таке.

Відносини, що склались між сторонами врегульовано Конституцією України, Цивільним кодексом, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», Порядком організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464 (надалі «Порядок №464»), Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (далі Методика), іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Так, відповідно до п.2.2. Порядку №464 для здійснення перевірки керівником відповідного органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

Дослідивши наявний у матеріалах справи наказ №322-П від 20.07.2015 суд зазначає, що цей наказ не у повній мірі відповідає вимогам п. 2.2. Порядку №464, оскільки у ньому не визначено період, за який буде здійснюватись перевірка.

Відповідно до п. 2.3 Порядку №464 на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Як вбачається з наказу №322-П від 20.07.2015 для проведення перевірки було створено комісію у складі 45 державних інспекторів. Натомість в порушення п. 2.3 Порядку №464 акт перевірки не було підписано усіма членами комісії. Всього акт підписаний 17 державними інспекторами. 28 державних інспекторів, що входили до складу комісії акт перевірки не підписали (том 1 а.с. 153).

Акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. (п.1.4 Порядку №464).

Зважаючи на вищевикладене, акт перевірки не може вважатись носієм доказової інформації, оскільки його не було підписано усіма державними інспекторами, що входили до складу комісії.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем порушення встановлювалось на підставі результатів інструментально-лабораторного дослідження зафіксованого у протоколах випробувань, проведених ПрАТ "УкрНДІОГаз" НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ ВИМІРЮВАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЇ ОСОБА_9 ПРОДУКЦІЇ І МАТЕРІАЛІВ на замовлення Відповідача, на договірних відносинах.

Вказані інструментально-лабораторного дослідження проводились під час проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин, за результатами якої було складено відповідний Звіт (том 3 а.с. 5-21).

Порядок проведення інвентаризації регулюється в тому числі Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві КНД 211.2.3.014-95, яка затверджена Наказом №7 від 10.02.1995 Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.

Обсяг інвентаризації викидів визначається залежно від поставленої мети у відповідності з вимогами законодавчих актів та нормативних документів по даному питанню. (п. 1.5. Інструкції)

У пункті 1.6. інструкції встановлено, для яких цілей можуть використовуватись матеріали інвентаризації . Так, матеріали інвентаризації використовуються для:

- розробки нормативів утворення забруднюючих речовин, які відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд та об'єктів;

- розробки нормативів гранично допустимих викидів;

- регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;

- розробки короткострокових і довгострокових планів заходів підприємств;

- розробки екологічних програм по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Суд застережує, що п. 1.6 Інструкції не встановлює, що матеріали інвентаризації до яких належать й результати інструментально-лабораторних досліджень, які проведені в межах інвентаризації можуть використовуватись при здійсненні державного контролю (планових або позапланових перевірках) та бути підставою для нарахування збитків.

Так, відповідно до п. 4.15 Порядку №464 в акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Дослідивши дотримання позивачем п. 4.15 Порядку №464 суд зазначає таке.

Форми документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держінспекції та її територіальних органів затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №179 від 19.04.2013, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.05.2013 за 3739/23271.

Цим наказом, зокрема затверджена форма Протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, форма Акту відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел та ін.

Акти відбору проб в матеріалах справи відсутні.

Що стосується протоколів випробувань від 21.02.2014 року, на які посилається позивач у Акті про порушення, та на підставі яких здійснює розрахунок збитків, то ці протоколи складені не за формою, яка затверджена вищезазначеним Наказом, оскільки складання цих протоколів здійснювалось не під час проведення перевірки, а в межах проведення інвентаризації.

У пункті 2.2, 2.3 Методики визначено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

В матеріалах справи відсутні журнали первинної облікової документації, робочі журнали лабораторій, звіти про інструментально-лабораторні вимірювання.

Звіт з інвентаризації стаціонарних джерел викидів та протоколи випробувань, а не протоколи вимірювань, як того вимагає Методика, що знаходяться в матеріалах справи, не є журналом первинної облікової документації, робочим журналом лабораторій або звітом про інструментально-лабораторні вимірювання в розумінні п.2.3. Методики.

Таким чином, до Акту перевірки було включено інформацію та висновки (щодо наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря), які не підтверджені документально (відсутні відповідні журнали, звіти, протоколи, акти відбору проб тощо) З тих документів, які наявні в матеріалах справи неможливо встановити факт наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин понад обсяги, які визначено у відповідних дозволах на викиди, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, суд дослідивши інші доводи учасників процесу зазначає.

Частини 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» закріплюють, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання вказаними у нормі органами.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 (надалі - Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Згідно пункту 2.1 даної Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (2.1.1.); викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (2.1.2.); викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування, затверджених відповідно до законодавства (2.1.3.); залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами виробництв і перевищують трикратне значення граничнодопустимого викиду відповідно до законодавства (2.1.4.); залпові викиди забруднюючих речовин, які не передбачені технологічними регламентами виробництв (2.1.5.); аварійні викиди (2.1.6).

Як було встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося прокурором і позивачем, у період за яких нараховано збитки у відповідача були в наявності чинні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1211000000-38 (термін дії дозволу з 05.05.2011р. до 30.06.2015р. (а.с. 1, т. 2), виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області 05.05.2011р., №12110363300-103 (термін дії дозволу з 05.05.2011р. до 23.04.2015р.), виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області 05.05.2011р.

Матеріалами справи встановлено, що п.2.1 Додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №12110363300-103 визначено дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел. Зокрема, для джерел агломераційного цеху №2 (а.с.3-90, т. 2):

ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашини №1-3: ОСОБА_7 вуглецю - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 250, Затверджений граничнодопустимий викид - 8516,337 мг/м3 , 3487,44 г/с; Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 50, Затверджений граничнодопустимий викид - 131,177 мг/м3 , 53,7168 г/с; ОСОБА_7 азоту (у перерахунок на діоксид азоту [М0+И02]) - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 167,66 мг/м3 , 68,6567 г/с; Сірки діоксин - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 631,656 мг/м3 , 258,663 г/с.

ДВ№32 (ДВ№030032) - від зони спікання агломашин №4-6: ОСОБА_7 вуглецю - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 250, Затверджений граничнодопустимий викид - 8433,463 мг/м3 , 3470,37 г/с; Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 50, Затверджений граничнодопустимий викид - 126,517 мг/м3 , 52,0618 г/с; ОСОБА_7 азоту (у перерахунок на діоксид азоту [М0+И02]) - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 158,346 мг/м3 , 65,1595 г/с; Сірки діоксин - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 631,684 мг/м3 , 259,938 г/с.

Виходячи з письмових та усних пояснень, наданих представником ПрАТ «УкрНДІОГаз» НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЇ ОСОБА_9 ПРОДУКЦІЇ І МАТЕРІАЛІВ, в ході проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів Відповідача, в тому числі на джерелах агломераційного цеху №2: ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашин №1-3 (ДУ №311-313) та ДВ №32 (ДВ №030032) від зони спікання агломашин №4-6 (ДУ №321-323), співробітниками даного наукового інституту не встановлювався факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а лише визначався кількісний і якісний склад викидів при номінальному навантаженні технологічного обладнання, відповідно до вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.95р. №7

Згідно п.2.5.2 цієї Інструкції, на основі прямих вимірювань визначається при номінальному навантаженні технологічного обладнання, тобто визначається максимально-можливий викид при різних етапах технологічного процесу при максимально можливій проектного навантаження технологічного обладнання.

Номінальна потужність - випуск продукції в умовах, які оптимально розраховані на максимальний обсяг виробництва стосовно виробничого об'єкта за даними одного або кількох пробних прогонів (наказ від 25.05.2001р. №104 «Про затвердження Інструкції про порядок підготовки інформації згідно з Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення»).

Як встановлено матеріалами справи, визначені та зафіксовані в протоколах випробувань ПрАТ «УкрНДІОГаз» НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЇ ОСОБА_9 ПРОДУКЦІЇ І МАТЕРІАЛІВ викиди, є максимальними за 20-ти хвилинний інтервал вимірів 10.02.2014р. (день відбору проб) і не можуть характеризувати концентрацію та склад викидів забруднюючих речовин при інших навантаженнях технологічного обладнання, відмінних від номінальної.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначені протоколи випробувань не можуть вважатися належними джерелами достовірних вихідних даних для встановлення факту порушення в частині наднормативних викидів в повітря забруднюючих речовин та розрахунку збитків.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність факту порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства в частині здійснення наднормативних (без дозволу) викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по марганцю та його сполукам (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху №2: ДВ№31 (ДВ№030031) - від зони спікання агломашини №1-3 та ДВ№32 (ДВ№030032) - від зони спікання агломашин №4-6, а отже і передбачених законом належних підстав для розрахунку розміру та відшкодування збитків, заподіяних державі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, Позивач належних і допустимих доказів наявності факту порушення та складу цивільного правопорушення у діях Відповідача суду не надав.

З урахуванням наведеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 21.06.2016 року.

Суддя С.П. Панна