Рішення № 58489793, 22.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.16р. Справа № 904/2827/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект", м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

про стягнення 462 243 грн. 91 коп.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 19.04.2016 року за № 14-185 юр

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення суми основного боргу у розмірі 442 625,59 грн., інфляційних витрат у розмірі 14 044,47 грн., 3% річних у розмірі 5 573,85 грн. та судового збору у розмірі 6 933 грн. 66 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору на виконання робіт на об'єкті від 31.07.2015 року № 3107 в частині оплати за виконані позивачем роботи.

Відповідач позов не визнає (відзив на позовну заяву № б/н від 05.05.2016 року) посилаючись на те, що:

- позивачем не було надано відповідачу пакету документів згідно переліку, передбаченого п. 4.3 договору № 3107;

- позивачем не доведено факту прострочення відповідачем обовязків по оплаті виконаних робіт, а отже є неправомірним нарахування 3% річних та інфляційні витрати, у зв'язку з відсутністю факту прострочення зобов'язання відповідачем.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" було укладено договір на виконання робіт на обєкті № 3107 за умовами п. 1.1. якого позивач зобовязався у межах договірної ціни виконати власними і залученими силами комплекс робіт: будівельно-монтажні роботи з монтажем, поставку обладнання та пуско-налагоджувальні роботи на обєкті: «Новий кисневий блок (37 тис.м3/год (177-14 Кисневе виробництво. Операторські диспетчерські кисневої станції і УЄД. Система обліку і споживання кисню та азоту ВРУ Linde Gas» у повному обсязі основних та супутніх робіт згідно специфікації робіт та відомості обсягів робіт (далі - роботи), а відповідач зобовязався прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Згідно з п. 2.1. договору, договірна ціна робіт, доручених для виконання підряднику, розрахована на рівні конкурсної пропозиції підрядника та є незмінною і складає 456 000 грн. (чотириста пятдесят шість тисяч гривень, 00 коп.) з ПДВ.

Згідно з п. 4.1. договору, відповідач здійснює оплату після підписання ним пакету документів, а саме:

90 відсотків вартості фактично виконаних робіт на підставі довідки (форма КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників Сторін (форма №КБ-3 затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку від 05.07.2013 № 293, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, додаток У) протягом 30 календарних днів з дати підписання довідки;

10 відсотків вартості фактично виконаних робіт відповідач сплачує позивачу протягом 30 календарних днів з дати підписання акту готовності обєкту до експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами складена та підписана довідка форми КБ-3 від 16.09.2015 року на суму 297 504 грн. 79 коп. (а.с. 53) та акт виконаних будівельно-монтажних робіт за вересень 2015 року (а.с. 56).

У вересні 2015 року позивачем були виконані будівельно-монтажні роботи вартістю 8978, 40 грн., що підтверджується довідкою форми КБ-3 (а.с. 58) та актом № 1 на обладнання за вересень 2015 року (а.с. 61).

У жовтні 2015 року позивачем були виконані будівельно-монтажні роботи вартістю 101 289 грн. 60 коп., що підтверджується довідкою форми КБ-3 (а.с. 65) та актом № 1 на обладнання за жовтень 2015 року (а.с. 68).

Позивачем у грудні 2015 року були виконані роботи вартістю 34 852 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою форми КБ-3 (а.с. 73) та актом № 1 виконаних пусконалагоджувальних робіт за грудень 2015 року (а.с. 75).

Остаточна плата за виконання робіт за договором № 3107 здійснюється протягом 30 календарних днів у розмірі 10% від фактично виконаних робіт після повного їх виконання та підписання акту готовності об'єкту до експлуатації (п. 4.1 договору). Судом встановлено, що акт готовності об'єкту до експлуатації підписаний обома сторонами 24.12.2015 року.

За договором № 3107 від 31.07.2015 року 10% вартості робіт складають грн. 44 262 грн. 56 коп. (строк оплати до 24.01.2016 року).

Крім того виконання вказаних робіт підтверджується відповідно до умов Договору, а саме 4.3 Договору актами виконаних робіт форми КБ-2в, які підписані та скріплені печатками сторін (а.с. 56, 61, 68, 75), податковими накладними (а.с. 95-106), рахунками на оплату (а.с. 107-110).

Як свідчать матеріали справи позивачем були виконані роботи та поставлено товарів на суму 442 625,59 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, а саме акт виконаних робіт від 16.09.2015 року на суму 297 504 грн. 79 коп. (кінцевий термін сплати 90% від суми акту - 19.10.2015 року), від 22.09.2015 року на суму 8 978 грн. 40 коп. (кінцевий термін сплати 90% від суми акту - 23.10.2015 року), від 07.10.2015 року на суму 101 289 грн. 60 коп. (кінцевий термін сплати 90% від суми акту - 07.11.2015 року), 21.12.2015 року на суму 34 852 грн. 80 коп. (кінцевий термін сплати 90% від суми акту - 20.01.2016 року).

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, у звязку з тим, що відповідачем оплата за виконані роботи не здійснена, сума основного боргу склала 442 625 грн. 59 коп. (90% - 398 363 грн. 03 коп.; 10% - 44 262 грн. 56 коп.), яка підтверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зокрема, рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

За умовами пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) також не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5573,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 14 044 грн. 47 коп., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Положеннями п 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено: сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що нарахування інфляційних (а.с. 39) та 3% річних (а.с. 38) здійснюється окремо по кожному акту виконаних робіт в залежності від суми та строків у відповідності до п. 4.1 Договору. Вказані розрахунки перевірено судом у системі "Ліга-Закон".

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 14 044 грн. 47 коп. підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 14 041 грн. 34 коп.

Перевіркою розрахунку по акту виконаних робіт від 16.09.2015 року за період з листопада 2015 року по березень 2016 року встановлено, що сума інфляційних за цей період складає 11 395 грн. 92 коп., однак позивачем нараховано інфляційні у сумі 11 245 грн. 68 коп., що є правом позивача та вказана сума підлягає до стягнення.

По акту виконаних робіт від 22.09.2015 року за період з листопада 2015 року по березень 2016 року встановлено, що сума інфляційних за цей період складає 343 грн. 92 коп., однак позивачем нараховано інфляційні у сумі 339 грн. 38 коп., що є правом позивача та вказана сума підлягає до стягнення.

По акту виконаних робіт від 07.10.2015 року за період з грудня 2015 року по березень 2016 року встановлено, що сума інфляційних за цей період складає 2016 грн. 36 коп., однак позивачем нараховано інфляційні у сумі 2005 грн. 53 коп., що є правом позивача та вказана сума підлягає до стягнення.

По акту виконаних робіт від 21.12.2015 року за період з лютого 2016 року по березень 2016 року у сумі 186 грн. 95 коп.

По акту виконаних робіт від 16.09.2015 року за період з лютого 2016 року по березень 2016 року у сумі 177 грн. 31 коп.

По акту виконаних робіт від 22.09.2015 року за період з лютого 2016 року по березень 2016 року у сумі 5 грн. 35 коп.

По акту виконаних робіт від 07.10.2015 року за період з лютого 2016 року по березень 2016 року у сумі 66 грн. 37 коп.

По акту виконаних робіт від 21.12.2015 року за період з лютого 2016 року по березень 2016 року у сумі 20 грн. 77 коп.

Крім того, позивачем невірно розрахована сума 3% річних у розмірі 5 573 грн. 85 коп., тоді як вірною сумою 3% річних є 5 564 грн. 11 коп., а саме за період з 20.10.2015 року по 11.04.2016 року у сумі 3823,12, за період з 24.10.2015 року по 11.04.2016 року у сумі 112,72 грн., за період з 10.11.2015 року по 11.04.2016 року у сумі 1144,29 грн., за період з 21.01.2016 року по 11.04.2016 року у сумі 208,26 грн., за період з 26.01.2016 року по 11.04.2016 року у сумі 185,33 грн., 26.01.2016 року по 11.04.2016 року у сумі 5,59 грн., за період з 26.01.2016 року по 11.04.2016 року у сумі 63,09 грн., за період з 26.01.2016 року по 11.04.2016 року у сумі 21,71 грн., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає до стягнення.

Посилання відповідача на не отримання ним на отримання податкових накладних, рахунків не враховуються судом. Оскільки правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, визначені статтею 666 ЦК України згідно якої якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Виходячи з матеріалів справи та пояснень представника відповідача відповідач не скористався визначеними цією нормою ЦК України правами.

Зазначена норма не дає покупцю права не оплачувати прийнятий та використаний ним товар. Таким чином, відповідачем безпідставно зупинено виконання свого обов'язку з оплати отриманого ним товару.

Враховуючи викладене загальна сума позовних вимог, що підлягає стягненню складає 462 231 грн. 04 коп., з яких: основний борг 442 625,59 грн., 14 041 грн. 34 коп. інфляційних, 5 564 грн. 11 коп. 3% річних.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (65091, м. Одеса, вул.. Південна, 26, код ЄДРПОУ 35359577) 442 625 (чотириста сорок дві тисячі шістсот двадцять пять тисяч) грн. 59 коп. основного боргу, 5 564 (пять тисяч пятсот шістдесят чотири) грн. 11 коп. 3% річних, 14 041 (чотирнадцять тисяч сорок одна) грн. 34 коп. інфляційних витрат, 6 933 (шість тисяч девятсот тридцять три) грн. 46 коп. судового збору, про що видати наказ.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 21.06.2016 року

СуддяС.П. Панна