Ухвала суду № 58489685, 21.06.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

21 червня 2016 р. Справа № 902/460/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited", м.Київ

до:

1: Приватного підприємства "Альянс Груп", м.Вінниця

2: Підприємства "Валді-Україна", м.Київ

про визнання права власності, визнання права власника на витребування майна з чужого незаконного володіння та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Юридичною особою Великобританії компанією "Vuldi (UK) Limited" заявлено позов до приватного підприємства "Альянс Груп" та підприємства "Валді-Україна" про визнання права власності, визнання права власника на витребування майна з чужого незаконного володіння та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/460/16 з призначенням її до розгляду.

16.06.2016 р. до суду надійшло повторне клопотання про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно- нежитлове приміщення магазину за адресою: м.Вінниця, вул.Соборна, 52, яке було придбано підприємством "Валді-Україна" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 16.07.1998 р. за реєстраційним №3217, зареєстрованого Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 79, та яке на даний час перебуває у володінні приватного підприємства "Альянс Груп".

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 16.06.2016 р. вказане клопотання передано на розгляд судді Банаську О.О. у зв'язку із перебування судді Тварковського А.А. у відпустці.

Дослідивши клопотання позивача про забезпечення позову судом встановлено, що обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в своїй заяві позивач посилається на те, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження, яке свідчить про передачу відповідачем 1 спірного майна в заставу.

За твердженням позивача в разі накладення на спірне майно заставодержателем відповідного стягнення витребовування цього майна позивачем у даній справі буде унеможливлено.

Розглядаючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку доданим до клопотання документам в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та заяви про вжиття заходів до забезпечення позову на підтвердження фактів викладених в них позивачем не подано жодного доказу, який би підтверджував його припущення про імовірність утруднення виконання чи гіпотетичну неможливість подальшого виконання рішення суду, а також вжиття відповідачем 1 чи заставодержателем заходів спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи вчинення дій по реалізації спірного майна, в т.ч. і шляхом звернення стягнення на предмет застави тощо.

Перебування спірного майна у заставі, на думку суду, переконливо та достовірно не підтверджує припущення позивача про можливість звернення стягнення на нього до прийняття рішення у справі № 902/460/16 за відсутності будь-яких доказів в підтвердження такого факту.

Враховуючи те, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав доказів в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку про відхилення клопотання про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Прийняти справу № 902/460/16 до провадження для розгляду клопотання від 16.06.2016 р. Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Клопотання без номера від 16.06.2016 р. Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно- нежитлове приміщення магазину за адресою: м. Вінниця, вул.Соборна, 52, яке було придбано підприємством "Валді-Україна" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 16.07.1998 р. за реєстраційним № 3217, зареєстрованого Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 79, та яке на даний час перебуває у володінні приватного підприємства "Альянс Груп" відхилити.

3. Ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_1, 01010.

3 - відповідачу 1 - вул. Соборна, 52, м.Вінниця, 21021.

4, 5 - відповідачу 2 - АДРЕСА_1, 01010; АДРЕСА_2,01032.