Постанова № 58488209, 22.06.2016, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/645/16-а

провадження № 2-а/732/31/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді - Березовського О.Д.,

секретаря - Швачко О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про оскарження дій щодо відмови у перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та після уточнення заявлених позовних вимог просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо відмови йому у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та скасувати його рішення від 29 березня 2016 року № 509/03, а також зобов'язати Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату його пенсії, призначеної відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на день призначення пенсії, та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 ( в редакції, чинній на дату призначення пенсії ) з 01 грудня 2015 року без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, з розрахунку 85 % суми заробітної плати на посаді завідуючого організаційним відділом виконавчого апарату Городнянської районної ради з 01.04.2016 року, включивши як складові заробітної плати в сумі 3380,62 грн., а саме : посадовий оклад - 1723,00 грн., надбавка за 10-й ранг посадової особи місцевого самоврядування - 80,00 грн., надбавка за вислугу років ( 25 % ) - 450,75 грн., надбавка за високі досягнення у праці ( 50 % ) - 1126,87 грн., на підставі довідки Городнянської районної ради від 25.04.2016 року № 05-17/84.

З позовної заяви виходить, що позивач працював на посаді завідуючого організаційним відділом Городнянської районної ради Чернігівської області. Має стаж посадової особи місцевого самоврядування 15 років 05 місяців 12 днів. З 01.12.2006 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. На підставі вказаної постанови позивачу була видана довідка від 25.03.2016 року за № 05-17/57 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, де заробітна плата на відповідній посаді в районній раді з 01.12.2015 року склала 2253,75 грн.. З огляду

на передбачене п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 та Законом України «Про державну службу» ( в редакції на час призначення позивачу пенсії ) право на перерахунок пенсії, ОСОБА_1 25.03.2016 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 року розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Однак 29.03.2016 року у перерахунку пенсії позивачу було відмовлено. Своє рішення управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області мотивувало тим, що з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, згідно з п. 2 ч. 11 якого текст ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» скасовано. Посилаючись на положення ст.ст. 8, 19, 22, 46, 64 Конституції України, а також стверджуючи, що зміни внесені до Закону України «Про державну службу» стосуються саме призначення пенсії та аж ніяк не перерахунку пенсії, що була раніше призначена, ОСОБА_1 вважає, що має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 29.04.2016 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про оскарження дій щодо відмови у перерахунку пенсії.

19.05.2016 року ухвалою суду дану справу призначено до судового розгляду, у зв'язку з неможливістю ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у повному обсязі підтримав заявлені та уточнені ним позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Підтвердив обставини, які викладені ним в адміністративному позові, та посилаючись на ці обставини обґрунтовував заявлений позов.

Відповідач по справі - Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України про дату, час та місце судового розгляду справи було повідомлене належними чином, представник відповідача в судове засідання не з'явився. Начальник Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тужик А.В. в поданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просить розглянути справу без участі представника управління ( а.с. 24-25, 29, 37 ).

З письмових заперечень відповідача від 12.05.2016 року за вих. № 778/11-10 вбачається, що Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі. При цьому відповідач виходить з того, що відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вони зобов'язані вирішувати питання про перерахунок пенсії на підставі правових норм, що діють на час звернення пенсіонера. В той же час, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, а положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції чинній на момент звернення позивача за перерахунком пенсії ( 25.03.2016 р. ), не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця, тобто після виключення норм про перерахунок пенсії з тексту вказаної Постанови, право на перерахунок раніше призначених пенсій припинилось. Вказують, що посилання позивача на принцип дії норм права у часі є безпідставним, оскільки такий принцип застосовується до правовідносин, що виникли до набрання чинності конкретною нормою права. Зазначають, що суд першої інстанції не може давати правову оцінку нормативно-правовим актам, діям та бездіяльності Кабінету Міністрів України у контексті правомірності внесення вищезазначених змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 та фактичної відсутності порядку перерахунку призначених пенсій державних службовців, необхідність якого передбачена ст. 37-1 Закону України «Про державну службу». За відсутності визначених законом підстав для перерахунку пенсії, наявні підстави для відмови позивачу в такому перерахунку,

а позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в своєму позові позивачем не наведено жодного законодавчо підкріпленого доводу для задоволення викладених в ньому позовних вимог ( а.с. 24-25 ).

З'ясувавши позицію сторін по суті заявлених позовних вимог та заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ріпкинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і отримує з 02.12.2006 року пенсію відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Пенсія позивачу обчислена в розмірі 85 % від суми заробітної плати ( а.с. 8, 41-44 ).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» передбачено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач безпосередньо перед виходом на пенсію відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» працював на посаді начальника організаційного відділу Городнянської районної ради Чернігівської області ( а.с. 9-13 ).

Згідно приписів ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

У зв'язку з підвищенням посадових окладів Городнянською районною радою Чернігівської області 25.03.2016 року та 25.04.2016 року видано ОСОБА_1 довідки за № 05-17/57 та № 05-17/84 з розрахунком встановленої з 01.12.2015 року заробітної плати на посаді начальника організаційного відділу Городнянської районної ради Чернігівської області, з якої йому призначена пенсія ( а.с. 16-17 ).

25.03.2016 року позивач звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням посадового окладу працюючого державного службовця за останнім місцем роботи ( а.с. 45 ).

29.03.2016 року управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області рішенням за № 509/03 відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що з 01.06.2015 призначення та перерахунок пенсій за нормами Закону України «Про державну службу» згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ не здійснюється. Відтак, зокрема, з 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не призначаються, а призначені до 01.06.2015 року - не перераховуються та виплачуються у раніше встановленому розмірі ( а.с. 14-15 ).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1055 у зв'язку з реорганізацією шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області припинило свою діяльність за рішенням засновників 29.03.2016 року та було реорганізовано в Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків припиненого управління ( а.с. 46-47 ).

Отже Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України має обов'язок та є відповідальним перед позивачем щодо дій та рішень прийнятих управлінням Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії державного службовця, пенсійне забезпечення державних службовців регулювалось ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».

Згідно частини другої та п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.

Стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У зв'язку із прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» текст статті 37-1 викладено у такій редакції : «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення умов та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям делеговано Кабінету Міністрів України.

При цьому, Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України) дійшов висновку, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини

першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України .

Суд звертає увагу на те, що порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку :

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено ( перераховано ) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», які застосовуються з 01.12.2015 року, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції : «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії ( 25.03.2016 р.), не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

З цього випливає, що Кабінетом Міністрів України, на даний час, не лише не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям, на виконання даної статті 37-1 Закону України «Про державну службу», але й фактично своїми діями виключено положення Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», які раніше визначали порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця.

Суд погоджується, що виходячи з предмета спору та завдань суду, суд першої інстанції не може вирішувати питання про відповідність Конституції України вказаних змін до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Разом з тим, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Слід звернути увагу, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям, тобто відмова держави здійснити певні дії та виключення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», які визначали порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця, на думку суду, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії з огляду на ст. 22 Конституції України та є невиправданим втручанням в право позивача, передбачене ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань

Враховуючи вищевикладене, а також те, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 1 грудня 2015 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на якій працював позивач, на думку суду, наявні всі підстави для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

При цьому доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону, а саме з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма потрібними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з такими документами подано після 15 числа.

Суд вважає, що обчислення пенсії у розмірі 85 % заробітної плати має розраховуватись не з 01.12.2015 року, як на те вказує в своїх вимогах позивач, а з 01.04.2016 року, так як ОСОБА_1 звернувся за цим перерахунком 25.03.2016 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 58 Конституції України, ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, ст.ст. 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, ст.ст. 2, 6-12, 18, 69-72, 158-163, 167, 1832, 185-186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про оскарження дій щодо відмови у перерахунку пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення від 29.03.2016 року за № 509/03 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести з 01 квітня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 85 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 1 грудня 2015 року заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» і здійснити її виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти заявлених вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Д.Березовський