Ухвала суду № 58487348, 23.06.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3134/16-ц

Провадження № 6/591/195/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі :

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець звернулася до суду з поданням, яке мотивує тим, що в її провадженні знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-437/2011 виданого Зарічним районним судом м. Суми 22 серпня 2011 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 2401674,08 грн.

Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, державний виконавець просить тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до повного виконання рішення суду.

В судове засідання державний виконавець подала заяву про розгляд подання без її участі, подання підтримує в повному обсязі.

Справу розглянуто у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом встановлено, що згідно виконавчого листа №2-437/2011 виданого Зарічним районним судом м. Суми 22 серпня 2011 року ОСОБА_2 є боржником ( а.с. 5).

Постановою державного виконавця Зарічного ВДВС СМУЮ від 01 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 2401674,08 грн. (а.с.6).

Доказів того, що боржнику направлено копію постанови, суду не надано.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Під ухиленням від виконання зобовязань, покладених судовим рішенням, розуміються такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.

До подання державним виконавцем додано копію постанови від 14 листопада 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.7), копію якої направлено до ВДАІ УМВС України в Сумській області, КП «Сумське БТІ», ДПІ м. Суми.

З наданих державному виконавцю відповідей встановлено, що за боржником ОСОБА_2, іден. код. 34933035, станом на 04 квітня 2012 року автомобілів (а.с.14) та нерухомого майна (а.с.10) не зареєстровано.

Крім того, ПАТ КБ «Володимирський» в травні 2012 року повернуто державному виконавцю, без виконання, постанову про накладення арешту на кошти, що знаходиться на рахунках ОСОБА_2, відкритих у вказаному банку на тій підставі, що у ПАТ КБ «Володимирський» відкликано банківську ліцензію постановою Правління НБУ і розпочата процедура ліквідації банку. (а.с.18).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру про право власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна встановлено, що постановою слідчого від 21 вересня 2011 року слідчим СУ УМВС України накладено арешт на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 код. 34933035 за адресою: м. Ялта, вул. Горіхова, буд. 7, АР Крим (а.с.29), а державною виконавчою службою в рамках виконавчих проваджень накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належать боржнику.

Слід зазначити, що державним виконавцем, станом на 22 березня 2016 року, зясовано, що боржник ОСОБА_2 код. 34933035 за останній період отримував дохід по коду 101 (заробітна плата) в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрдекорпласт» (АДРЕСА_1 ), яке станом на 30 травня 2016 року не перебуває в стані припинення (а.с.38-39).

Іншої інформації, яка б сприяла виканню рішення суду, державним виконавцем не зясовувалось.

З доданих до виконавчого провадження доказів вбачається, що ОСОБА_2 01 листопада 2011 року знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9), а починаючи з 10 квітня 2014 року останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.36).

Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем направлялися виклики боржнику за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, 02 грудня 2015 року боржник зявися до відділу державної виконавчої служби та повідомив, що мешкає за адресою: смт. Хотінь, Сумського району, вул. Польова, 26, про що державним виконавцем складено акт (а.с.27)

Однак при цьому, в лютому 2016 року державним виконавцем винесено постанову про привід божника через органи поліції, і у постанові державний виконавець адресою мешкання боржника ОСОБА_2 вказує АДРЕСА_3, тобто місце, де боржник вже не проживав (а.с.28).

На вказану постанову про привід Сумський відділ поліції (м. Суми) ГУ НП України в Сумській області повідомив про неможливість здійснення приводу з причин відсутності боржника за вказаною адресою (а.с.31).

Враховуючи, що державному виконавцю було достовірно відомо, що боржник мешкає за іншою адресою, ніж вказано у постанові про привід, то це не можна вважати доказом того, що боржник добровільно не зявляється на виклики до ВДВС.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_2 добровільно зявлявся до відділу державної виконавчої служби за викликом державного виконавця. Крім того, з наданих суду матеріалів вбачається, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а на кошти, що знаходяться на рахунку ПАТ КБ «Володимирський» та належать боржнику, неможливо накласти арешт з причин, що не залежать від останнього.

Натомість, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржником письмово повідомлено державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) , що в свою чергу не дає суду зробити висновки про те, що боржник ухиляється від виконання зобовязання.

Тобто, суд не може розцінювати вказані обставини як свідоме діяння (бездіяльність) боржника, що спрямоване на невиконання обовязку сплати заборгованості у виконавчому провадженні, оскільки жодних доказів цьому не здобуто.

Крім того, при наявності даних про місце роботи боржника та отримання ним заробітної плати державним виконавцем не вжито заходів щодо виконання рішення суду шляхом накладення стягнення на заробітну плату боржника.

Всупереч вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., державним виконавцем не надано суду доказів повідомлення боржника про направлення до суду подання про встановлення щодо нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

За вказаних обставин суд вважає, що подання не підлягає задоволенню в звязку з відсутністю доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Крім того, суд звертає увагу державного виконавця, що резолютивна частина подання за змістом не відповідає вступній, описовій та мотивувальній частинам подання.

На підставі ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України», ст.ст. 3, 5 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 209-210, ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.В.Кривцова