Ухвала суду № 58487183, 10.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4142/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Погорєлової С.О.

суддів - Таварткіладзе О.М., Кравця Ю.І.

при секретарі - Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності № 899, видане 02.02.2007 року Усатівською сільською радою на імя ОСОБА_2 на житловий будинок № 1-б по вул. Садова в с. Усатове Біляївського району Одеської області (а. с. 2-5).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що вказане свідоцтво Усатівська сільська рада видала йому з порушенням законодавства, яке регулює порядок оформлення права власності на нерухоме майно, оскільки вказаний житловий будинок не був прийнятий в експлуатацію по завершенню будівництва, а на земельну ділянку, на якій розташоване це нерухоме майно, йому державний акт не видавався. У звязку з цим він звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 09 лютого 2016 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3 (а. с. 93).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а. с. 112-113).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 117-121).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом правильно встановлено, що 30 липня 1980 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб.

Рішенням виконкому Усатівської сільської ради від № 9 від 07 вересня 1989 року був затверджений наказ № 453 від 07.08.1989 року про виділення земельної ділянки під раніше збудований будинок в с. Усатове по вул. Садова,1-а та вирішено клопотати перед Біляївським райвиконкомом про оформлення раніше побудованого будинку в с. Усатове громадянином ОСОБА_4 (а. с. 80).

Рішенням виконкому Біляївської районної ради народних депутатів від 19.10.1989 року був наданий дозвіл на будівництво житлових будинків мешканцям Біляївського району, в тому числі і ОСОБА_2 (а. с. 81).

Згідно відомостям, які містяться в паспорті на забудову садиби в селі Усатове вул. Садова, 1-а, який зареєстрований рішенням Виконкому Біляївської райради за № 384 від 19.10.1989 року, будинок значиться побудованим (а. с. 74).

Актом виносу в натурі проекту індивідуального житлового будинку (додаток до будівельного паспорту) за адресою: с. Усатове, вул. Садова, 1-а від 17.11.1989 року визначено, що площа земельної ділянки, яка надана ОСОБА_2 складає 600 кв.м та граничить з земельними ділянками ліворуч ділянка Усатівської ферми, праворуч ділянка ОСОБА_5. Акт підписаний ОСОБА_2 та представником районного архітектора (а. с. 78).

ОСОБА_2 під забудову житлового будинку на підставі рішення виконкому Усатівської сільської ради від 07.09.1989 року виділялась земельна ділянка за адресою с. Усатове вул. Садова, 1-а. Проте, в подальшому, у звязку з перезакладанням погосподарських книг та уточненням адреси розташування будинку, який належить ОСОБА_2 у 1989 році адреса будинку була визначена як: с. Усатове, Біляївського району, вул. Садова,1-б, що підтверджується довідкою Усатівської ради № 75 від 03.02.2010 року (а. с. 82).

Рішенням узгоджувальної комісії Усатівської сільської ради від 30.11.2001 року було встановлено, що необхідно встановити межі двох земельних ділянок між власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по вул. Садова, 1-а та Садова, 1-б в селі Усатове та внести зміни в державний акт на право власності на землю, виданий на імя ОСОБА_2 в частині схематичного розташування земельної ділянки (а. с. 64).

Відповідно протоколу № 14 Комісії по врегулюванню земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 01.03.2005 року за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вбачається, що причиною конфлікту між сторонами є неправильний поділ земельної ділянки, між сторонами були врегульовані всі спірні питання стосовно меж земельної ділянки та розташованих на них приміщеннях, встановлені границі між земельними ділянками по вул. Садова, 1-а та Садова, 1-б (а. с. 62).

На підставі рішення виконкому Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 30 січня 2007 року за № 10, ОСОБА_2 02 лютого 2007 року було видано свідоцтво № 899 про право власності на житловий будинок за адресою: с. Усатове, вул. Садова, 1-б (а. с. 15).

Відповідно до свідоцтва № 899 про право власності на житловий будинок за адресою: с. Усатове, вул. Садова, 1-б, виданого 02 лютого 2007 року ОСОБА_2, вказаний житловий будинок складається з одного житлового будинку та надвірних споруд котельня, 3 сараї, гараж, душ, огорожа, погріб.

З копії домової книги вбачається, що члени сімї ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.04.1990 року, раніше були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Отже, посилання в апеляційної скарзі про те, що зазначений будинок на період 2007 року мав статус новозбудованого майна не кореспондується з матеріалами справи.

При вказаних обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що приписи ст. 331 ЦК України в редакції 2014 року не розповсюджують свою дію на виниклі між сторонами правовідносини. При вирішенні спорів слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07 грудня 1990 року N 553-XII «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року N 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за N 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року N 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року N 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року N 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками N 32 та N 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Згідно листа Усатівської сільської ради № 234 від 03.03.2014 року на теперішній час згідно даним погосподарській книзі виконкому Усатівської сільської ради за адресою: с. Усатове, вул. Садова, 1-б господарем значиться ОСОБА_2 Особистий рахунок був відкритий на імя ОСОБА_2 відповідно до будівельного паспорту з відміткою «Дім побудований», рішення виконкому Біляївської районної ради народних депутатів від 19.10.989 року, посилання на наказ № 453 від 07.08.1989 року по радгоспу ім. Кірова, про надання земельної ділянки (а. с. 30-31).

Довід апеляційної скарги про те, що Усатівська сільська рада не мала права видати на імя ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на житловий будинок за № 899 від 02 лютого 2007 року, у звязку з відсутністю документа, який посвідчує право на землю, а саме державного акту про право власності на землю, є неспроможними.

Житловий будинок був збудований в 1989 році, а відтак при вирішенні питання правомірності володіння земельною ділянкою слід керуватись положеннями Земельного кодексу УРСР (в редакції 1970 року).

За приписами ч. 1 ст. 19 ЗК УРСР в редакції 1970 року радгоспи, інші підприємства, організації і установи у встановлених законом випадках можуть надавати з закріплених за ними земель, земельні ділянки у вторинне користування. Частина 2 ст. 20 цього кодексу передбачає, що право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості засвідчуються записами земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств та організацій та по господарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських селищних Рад народних депутатів.

Наявність рішенням виконкому Усатівської сільської ради від № 9 від 07 вересня 1989 року яким був затверджений наказ № 453 від 07.08.1989 року про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки під раніше збудований будинок в с. Усатове по вул. Садова, 1- а (після зміни нумерації 1-б), винесення меж земельної ділянки в натурі, дають підстави для висновку про правомірне володіння земельною ділянкою позивача з 1989 року.

За правилами ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Однак при цьому, у позовній заяві ОСОБА_2 відсутнє обґрунтування щодо причин звернення до суду, не зазначається, яким чином та ким саме порушено права позивача, при видачі та отриманні ним правовстановлюючого документа на належний йому житловий будинок.

08.12.2006 року відділом РАЦСу Біляївського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 396, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, проведений розподіл мана подружжя та визначений порядок користування спірною земельною ділянкою. За ОСОБА_3 визнано право власності на 39/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Усатове, вул. Садова, 1-б, що складається з приміщень житлового будинку під літ. «А» № 1-5 житлова кімната площею 22,1 кв.м. та господарських споруд літ «Б» - котельня, літ. «Г» - душ, літ. «Д», «Е», «Ж» - сарай всього на 97450 гривень. За ОСОБА_2 визнано право власності на 69/100 частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Усатове, вул. Садова,1-б, що складається з приміщень житлового будинку під літ. «А» № 1-1 коридор, площею 5,6 кв.м., № 1-2 коридор 4,2 кв.м., 1-3 санвузол площею 3,2 кв.м., приміщення № 1-4 житлова кімната , площею 14,0 кв.м., № 1-6 прихожа , площею 7,4, загально площею приміщень житлового будинку літ. «А» 34,4 кв.м. та господарських споруд гараж літ. «В», літ. «З» погріб всього на суму 152 422 гривень. Зобовязано сторони провести роботи по переобладнанню. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 11/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами по зазначеній адресі в розмірі 19680 гривень (а. с. 35-37).

Таким чином, судова колегія вважає, що ставлячи питання про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок з надуманих підстав, при наявності судового рішення про визнання права власності на цей же будинок за сторонами по справі, ОСОБА_2 у спосіб не передбачений законом має на меті позбавити ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно, що виникло у неї відповідно до норм Сімейного кодексу України.

Інших доводів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

При зазначених обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 березня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.О.Погорєлова

Судді Ю.І.Кравець

ОСОБА_9