Ухвала суду № 58486820, 21.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5019/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Полякової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах і як законний представник ОСОБА_4, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2016 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3, про стягнення боргу,

встановила:

23 березня 2016 року позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовними вимогами, в яких просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 331 462 грн. в рахунок погашення боргу ОСОБА_6, який помер 11.11.2015 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2011 року на користь позивача зі спадкодавця ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 було стягнуто грошові кошти.

Разом з тим, рішенням апеляційного суду Одеської області вказане рішення суду було скасовано та ухвалено нове, яким було стягнуто зі спадкодавця ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 сума боргу у розмірі 319612 грн., штраф за несвоєчасне повернення боргу у розмірі 8950 грн., державне мито у розмірі 1700 грн. та ІТЗ у розмірі 120 грн.

В подальшому ОСОБА_6 помер, спадкоємцем після його смерті є відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з чим позивач і предявила до нього позов.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2016 року провадження у справі було відкрите.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах та як законний представник малолітнього ОСОБА_4, ставить питання про скасування даної ухвали та постановлення нової ухвали про розгляд справи за підсудністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в даному випадку законний представник неповнолітнього відповідача зареєстрована і проживає в Суворовському районі м. Одеси, як то передбачено ч. 1 ст. 109 ЦПК України.

Однак, повністю з таким висновком суду погодитись на можна, з огляду на наступні обставини.

Так, дійсно у відповідності до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі , якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є субєктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповіді органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 122 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому ч. 3 цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя, у відповідності до вищевикладених вимог цивільно-процесуального законодавства, витребував від органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача у справі.

Із отриманої інформації було встановлено, що відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, однак знятий з реєстрації в АДРЕСА_1, реєстрації немає (а.с.18).

Таким чином, суд відкрив провадження у справі за останнім відомим місцем реєстрації відповідача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 постійно проживає і зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, як і його батько ОСОБА_6 спадкодавець, який помер 11.11.2015 року, що підтверджується ксерокопією паспорта ОСОБА_6 (а.с.42-звор.), а також довідками ЖУ «Ренесанс» ЛТД 92 (а.с.56,57).

Крім того, спадщина відкрилась також за вказаною адресою, оскільки, як було зазначено вище, спадкодавець ОСОБА_6 на день смерті проживав і був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги містять в собі вимоги щодо звернення стягнення на майно відповідача ОСОБА_4, яке ним одержано у спадщину в натурі, та яке згідно пояснень ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції знаходиться саме в Приморському районі м. Одеси, то колегія суддів дійшла висновку про те, що дана справа має розглядатись в Приморському районному суді м. Одеси.

У відповідності до ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при відкритті провадження у справі судом не було в достатній мірі враховано, що дана справа має розглядатись за підсудністю, за зареєстрованим місцем проживання відповідача у справі та за місцем знаходження спадкового майна, а саме - в Приморському районному суді м. Одеси.

У звязку з цим, суддя зобовязаний постановити ухвалу про повернення справи позивачеві для подання до належного суду.

З цих підстав вимоги апелянта про постановлення нової ухвали про розгляд справи за підсудністю задоволенню не підлягають, оскільки вирішення зазначеного питання входить в компетенцію суду першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах і як законний представник ОСОБА_4, задовольнити частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2016 року скасувати, питання про відкриття провадження у справі направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_7

ОСОБА_2