Ухвала суду № 58483101, 23.06.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4041/15-к

Номер провадження 1-кп/629/47/16

У Х В А Л А

23.06.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Помазан В.А.,

при секретарі Фальковій І.М.,

за участю прокурора Іванчака А.О.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківськоїобласті знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав раніше подане письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобовязання, посилаючись на те, що в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК, він на момент проведення підготовчого судового засідання не був обізнаний з порядком можливості оскарження обвинувального акту, затвердженого прокурором, який не виконав вимоги ст.ст. 283, 284 КПК України, та по мірі судового дослідження йому стало відомо про факти фальсифікації, створення штучних доказів обвинувачення, тим самим незаконно застосував до нього запобіжний захід тримання під вартою, а тому відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, просить витребувати з Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону України свідком ОСОБА_3.

Захисник адвокат ОСОБА_1 підтримав думку обвинуваченого.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти повернення обвинувального акту прокурору, оскільки повернення обвинувального акту можливо лише в підготовчому судовому засіданні, обвинувальний акт відповідає нормам КПК України, що встановлено судом у підготовчому судовому засіданні. Крім того, заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 та заявив клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, враховуючи наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_2 може вчинити інший злочин, переховуватись від суду. Крім того, строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 02.07.2016 року та виникла необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів. Підтримав думку обвинуваченого щодо витребування з Державної прикордонної служби України інформації про перетинання державного кордону України свідком ОСОБА_3

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Враховуючи те, що підготовче судове засідання було проведено 12.10.2015 року, порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акту судом не було встановлено та справу призначено до судового розгляду, обвинуваченому розяснювалися його права та обовязки, а тому підстав для повернення обвинувального акту не має.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Враховуючи, що ОСОБА_2. оголошено про підозру у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання не має, оскільки суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду та вчинити нові злочини, так як він раніше судимий, вчинив злочини в період іспитового строку, скоїв середньої тяжкості та тяжкий злочини, за який із них передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Крім того, тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються ОСОБА_2, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.

Тому суд вважає, що зазначені обставини можуть бути достатніми і відповідними підставами разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 року у справі «ОСОБА_4 проти України»). Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою є виправданим.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд по правам людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Крім того, в судове засідання не зявився свідок ОСОБА_3, який неодноразово викликався до суду та його привід до суду не виконаний. За запитом суду щодо надання інформації про перетинання державного кордону України свідком ОСОБА_3, Державна прикордонна служба України просить надіслати на їх адресу прийняте судом рішення про витребування даної інформації (ухвалу).

За вказаних обставин, враховуючи те, що вказаний вище свідокбез поважних причин не з'являвся неодноразово у судові засідання, а тому суд, приходить до висновку про необхідність витребувати з Державної прикордонної служби України інформації про перетинання державного кордону України свідком ОСОБА_3.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 314, 331, 371-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору, зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобовязання відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора щодо витребування інформації задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Витребувати з Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону України свідка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, в період 2015-2016 роках.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області строком на два місяці по 20.08.2016 року.

Слухання справи відкласти на 15 серпня 2016 року на 09-30 годину в приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, а начальнику Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) направити для відома.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: